ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           П О С Т А Н О В А              
                             ІМЕНЕМ УКРАЇНИ               
 
10.12.2002                                        Справа N 1/172
                                м. Київ
 
 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
Суддів             Васищака І.М., Палій В.М.,
за участю представників сторін Ю. Рябоконя (дов. від 3.06.02);
В. Генделя (дов. від 9.12.02), О. Головка (дов. від 9.12.02), К.
Молодико (дов. від 14.06.02).,
розглянувши  у  відкритому судовому засіданні  касаційні  скарги
закритого   акціонерного   товариства   “Енерготрансінвест”   та
закритого акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк”
на  постанову    від    31.10.2002    року    Дніпропетровського
    апеляційного господарського суду
у справі   № 1/172
за         відкритого акціонерного товариства “ДніпроАЗОТ”
позовом
до    -          закритого        акціонерного        товариства
      “Енерготрансінвест”,
      -   закритого акціонерного товариства Комерційний банк
      “ПриватБанк”,
про   Витребування безпідставно отриманого векселя
 
                      В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням    від    26-27.06.2002   року   господарського    суду
Дніпропетровської області (суддя С.Норенко) з урахуванням  зміни
предмету позову та відмови позивача від частини вимог присуджено
до     стягнення    з    закритого    акціонерного    товариства
“Енерготрансінвест”  10 386 811 грн.  15  коп.  та  1  818  грн.
судових  витрат, а в частині витребування векселя з  незаконного
володіння Комерційним банком “ПриватБанк” провадження  у  справі
припинено  з  відмовою  в позові. Рішення мотивоване  погашенням
векселя  та  наявністю  боргу закритого акціонерного  товариства
“Енерготрансінвест” перед позивачем.
 
Постановою  від 31.10.2002 року Дніпропетровського  апеляційного
господарського суду (судді Л.Лотоцька, Р.Бахмат, А.  Логвиненко)
рішення залишено без змін.
 
В    касаційній    скарзі    закрите    акціонерне    товариство
“Енерготрансінвест”   просить  скасувати   зазначену   постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду  і  передати
справу  на  новий розгляд до суду першої інстанції з  огляду  на
порушення судом статті 98 Господарського процесуального  кодексу
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        , оскільки справу розглянуто за відсутності
цього  відповідача, який не був повідомлений належним чином  про
час і місце засідання суду.
 
Комерційний   банк  “ПриватБанк”,  покликаючись   на   порушення
апеляційним  господарським судом норм процесуального  закону,  в
касаційній  скарзі  стверджує,  що  єдиним  правовим   наслідком
відмови позивача від позовних вимог відповідно до статей 80, 82,
89  Господарського Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12  ) (1798-12)
          має бути припинення провадження у  справі,  а  не
прийняття  рішення по суті спору про відмову в  позові,  а  тому
просить скасувати постанову апеляційного господарського суду  та
прийняти   нове   рішення,   яким  змінити   рішення   місцевого
господарського  суду  шляхом  виключення  з  його   резолютивної
частини речення абзацу третього такого змісту: ”В позові до  ЗАТ
“ПриватБанк” відмовити”.
 
У  відзивах  на  касаційні  скарги позивач  не  заперечує  проти
задоволення касаційної скарги банку, оскільки вважає  її  доводи
обґрунтованими і мотивованими, водночас в задоволенні касаційної
скарги  закритого акціонерного товариства “Енерготрансінвест”  в
частині направлення справи на новий розгляд просить відмовити  з
огляду на безпідставність вимог.
 
У  зв’язку  з  клопотанням сторони суд касаційної  інстанції  на
підставі  статті  1211  Господарського  процесуального   кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         зупинив виконання рішення у даній справі  до
закінчення касаційного провадження.
 
В судовому засіданні 10.12.2002 року для виготовлення вступної і
резолютивної частин постанови оголошувалася перерва.
 
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників
сторін,  обговоривши  доводи  касаційних  скарг  та  перевіривши
правильність    застосування    Дніпропетровським    апеляційним
господарським судом норм матеріального і процесуального права  у
вирішенні даного спору, і з урахуванням меж перегляду  справи  в
касаційній  інстанції,  колегія суддів  знаходить  за  необхідне
касаційні  скарги в частині скасування постанови задовольнити  з
таких підстав.
 
Як    встановлено   судами,   закрите   акціонерне    товариство
“Енерготрансінвест”    та   відкрите    акціонерне    товариство
“ДніпроАЗОТ”  24.01.2000 року уклали договір за №  640/0-335  на
поставку  природного газу (з наступними додатками). На виконання
договору  постачальник протягом лютого-липня 2000 року  здійснив
поставку  природного газу на загальну суму 57 844  822  грн.  31
коп.  В  порядку розрахунків між сторонами були проведені заліки
взаємної  заборгованості в розмірі 35 603 693 грн. 46 коп.  Крім
того,  споживач  передав позивачу емітований Комерційним  банком
“ПриватБанк” вексель на суму 32 628 000 грн., який в  подальшому
був погашений ним в установленому порядку.
 
Як  вбачається з матеріалів справи, позивач в судовому засіданні
у   зв’язку  з  погашенням  векселя  змінив  вимогу   про   його
витребування   з   чужого   незаконного   володіння,   одночасно
відмовившись  від  позовних вимог в цій частині,  і  просив  суд
стягнути з закритого акціонерного товариства “Енерготрансінвест”
на користь позивача 10 386 811 грн. 15 коп.
 
Місцевий  господарський суд прийняв відмову від позову,  про  що
зазначив  в  резолютивній частині рішення і правомірно  припинив
провадження у справі в цій частині.
 
Водночас   в  порушення  пункту  4  статті  80  та   статті   82
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
          суд
відмовив   у   задоволенні  позову  до  закритого   акціонерного
товариства  Комерційний банк “ПриватБанк”, тим  самим  вирішивши
спір в цій частині по суті.
 
Закрите  акціонерне  товариство  Комерційний  банк  “ПриватБанк”
звернулося   з   апеляційною   скаргою   до   Дніпропетровського
апеляційного  господарського  суду  з  вимогою  змінити  рішення
господарського  суду Дніпропетровської області в  даній  справі,
виключивши  з його резолютивної частини речення абзацу  третього
такого  змісту: ”В позові до ЗАТ “ПриватБанк” відмовити”.  Проте
зазначене  порушення  процесуального  закону  не  було   усунено
апеляційним  господарським  судом з  тих  мотивів,  що  воно  не
призвело   до  прийняття  неправильного  рішення  і  може   бути
виправлене  в  порядку  статті 89 Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Такий  висновок суду апеляційної інстанції колегія суддів вважає
помилковим, оскільки розгляд справи по суті при прийнятті  судом
відмови від позову призвело до прийняття неправильного рішення і
порушило права позивача і Комерційного банку “ПриватБанк”.
 
За   таких   обставин  касаційні  скарги  в  частині  скасування
постанови  від  31.10.2002 року Дніпропетровського  апеляційного
господарського суду підлягають задоволенню.
 
З  метою  усунення  порушень  норм  процесуального  права,  яких
припустився  місцевий  господарський  суд,  колегія  суддів   на
підставі  пункту  4  статті 111-9 Господарського  процесуального
кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         суддів вважає за  можливе  змінити
рішення    від    26-27.06.2002   року    господарського    суду
Дніпропетровської   області,  виключивши  з  його   резолютивної
частини речення “В позові до ЗАТ КБ “ПриватБанк” відмовити”.
 
За  змістом  статей  54,  64,  98 Господарського  процесуального
кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
         ухвала про порушення провадження  у
справі  або  прийняття апеляційної скарги,  в  якій  вказується,
зокрема,   про  час  і  місце  проведення  судового   засідання,
надсилається сторонам за вказаними в позовній заяві адресами. Як
вбачається  з  матеріалів  справи  такі  ухвали  були   прийняті
місцевим господарським судом 20.06.і судом апеляційної інстанції
4.10.2002   року.   Подана  відкритим  акціонерним   товариством
“ДніпроАЗОТ” позовна заява містить адресу закритого акціонерного
товариства “Енерготрансінвест”: м. Київ, вул. Інститутська, 25.
 
В касаційній скарзі зазначене товариство вказує іншу свою адресу
- м. Київ, вул. Хорива, 41-б і стверджує, що зазначені ухвали за
цією  адресою  судами не надсилалися і відповідно  до  нього  не
надходили.
 
Колегія  суддів  виходить  з того, що юридична  адреса  суб’єкта
господарювання,    як   правило,   має   співпадати    з    його
місцезнаходженням і в разі зміни останнього обов’язок повідомити
про   це   орган   державної  реєстрації  в  семиденний   термін
покладається  на суб’єкта підприємницької діяльності  (стаття  8
Закону України “Про підприємництво” ( 698-12 ) (698-12)
        ).
 
До  матеріалів справи залучена копія довідки Київського міського
управління  статистики,  відповідно до якої  закрите  акціонерне
товариство “Енерготрансінвест” знаходиться за адресою: м.  Київ,
вул.  Інститутська,  25  і  ця адреса  співпадає  з  указаною  в
позовній заяві.
 
Таку  ж адресу це товариство вказувало на і на інших документах,
що  знаходяться  в  матеріалах  справи,  зокрема,  на  рахунках-
фактурах, договорі застави векселів.
 
Відповідно  до  статті 33 Господарського процесуального  кодексу
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         кожна сторона повинна довести ті обставини,
на  які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень
і  подати  відповідні  докази.  В порушення  цих  вимог  закрите
акціонерне  товариство  “Енерготрансінвест”  доказів  про  зміну
своєї юридичної адреси суду не надало.
 
За   таких   обставин   доводи   касаційної   скарги   закритого
акціонерного товариства “Енерготрансінвест” щодо не повідомлення
його про час і місце засідань господарських судів не можуть бути
взяті судом до уваги.
 
З урахуванням наведеного, керуючись статтями 111-5-111-7, 111-9-
111-11Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
суд
 
                     П О С Т А Н О В И В:
 
      1.Касаційні   скарги  закритого  акціонерного   товариства
“Енерготрансінвест”   та   закритого   акціонерного   товариства
Комерційний банк “ПриватБанк” в частині скасування постанови від
31.10.2002  року Дніпропетровського апеляційного  господарського
суду задовольнити.
 
       Постанову    від   31.10.2002   року   Дніпропетровського
апеляційного господарського суду у справі № 1/172 скасувати.
 
2.Касаційну    скаргу    закритого    акціонерного    товариства
“Енерготрансінвест” в частині скасування рішення від рішення від
26-27.06.2002 року господарського суду Дніпропетровської області
залишити без задоволення.
 
      3.  Касаційну  скаргу  закритого  акціонерного  товариства
Комерційний  банк “ПриватБанк” в частині зміни рішення  від  26-
27.06.2002  року  господарського суду Дніпропетровської  області
задовольнити.
 
      Рішення   від   26-27.06.2002  року  господарського   суду
Дніпропетровської   області   змінити,   виключивши    з    його
резолютивної  частини речення “В позові до ЗАТ  КБ  “ПриватБанк”
відмовити”.
 
В іншій частині рішення залишити без змін.
 
      4.Зупинення  виконання  рішення  від  26-27.06.2002   року
господарського суду Дніпропетровської області скасувати.
 
Головуючий, суддя                   М. Кузьменко
 
Суддя                               І. Васищак
 
Суддя                               В. Палій