ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.12.2002 Справа N 7/131-34
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого Першиков Є.В.,
суддів: Савенко Г.В.,
Цвігун В.Л.
розглянув касаційну скаргу ТзОВ “Завод будівельних
конструкцій”, м. Луцьк
на постанову від 13.09.02
Львівського апеляційного господарського суду
у справі № 7/131-34
господарського суду Волинської області
за позовом Приватного підприємства “торговий
дім “Меркурій”, м. Рівне
до ТзОВ “Завод будівельних
конструкцій” м. Рівне
Про стягнення 792 688,33 грн.
у судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: не з’явились
відповідача: Герасимчук О.П. довір. від
14.11.01
Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду
України від 03.12.02 у зв’язку з хворобою судді Ходаківської
І.П. для розгляду господарських справ, призначених до перегляду
в касаційному порядку колегією суддів у складі: головуючого –
Першикова Є.В., суддів Ходаківської І.П. , Цвігун В.Л., утворити
колегію суддів в наступному складі: головуючий - Першиков Є.В.,
судді Савенко Г.В., Цвігун В.Л.
З розпорядженням сторони ознайомлені в судовому засіданні.
За згодою сторін відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
у судовому засіданні 05.12.02 оголошено лише
вступну та резолютивну частини постанови колегії суддів Вищого
господарського суду України.
19.06.02 Приватне підприємство “Торговий дім “Меркурій”
звернулося з позовом про стягнення заборгованості на суму 792
688,33 грн. за безпідставну відмову від оплати простих
емітованих векселів відповідачем.
19.06.02 02 Приватне підприємство “Торговий дім “Меркурій”
звернулося до суду з клопотанням про забезпечення позову шляхом
накладення арешту на майно відповідача. В клопотанні позивач
посилається на всіляке ухилення відповідача від погашення своєї
заборгованості, звернення його з позовною заявою до
господарського суду Рівненської області про визнання векселів
недійсними та на те, що сума позову є значною.
Ухвалою від 02.08.02 господарського суду Волинської області
клопотання про забезпечення позову задоволено, накладено арешт
на майно ТзОВ “Завод будівельних конструкцій” на суму 800 000
грн. та рахунок № 260093015437 в КБ “Західінкомбанк” на суму
позову в розмірі 792688,33грн.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду від 02.08.02, ТзОВ
“Завод будівельних конструкцій” звернувся з апеляційною скаргою,
в якій просить зазначену ухвалу скасувати, посилаючись на те, що
судом було накладено арешт на майно в сумі 800 000 грн., а
фактична сума боргу становить 792 688,33 грн., що спір між
сторонами у справі є грошовим, що оскаржувану ухвалу винесено з
порушенням норм процесуального права, а саме, ст.ст. 66, 67 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Постановою від 13.09.02 Львівського апеляційного господарського
суду апеляційну скаргу задоволено частково, оскаржувану ухвалу в
частині накладання арешту на рахунок відповідача скасовано, в
частині забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно
змінено, накладено арешт на майно на суму 792 688,33 грн.
ТзОВ “Завод будівельних конструкцій” звернулася з касаційною
скаргою на постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 13.09.02, в якій просить її скасувати як таку, що не
відповідає нормам процесуального права.
Заслухавши представника відповідача, якій підтримав доводи
скарги, перевіривши повноту і об’єктивність розгляду в судовому
процесі всіх обставин справи, правильність застосування судом
першої інстанції норм матеріального та процесуального права,
колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Ст. 66 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
зазначено, що забезпечення позову
допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо
невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим
виконання рішення господарського суду.
З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення
господарського спору суддя в необхідних випадках на підставі
ст. 65 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
має право для підготовки справи
до розгляду вчиняти встановлені статтею дії і в т. ч. вирішувати
питання про вжиття заходів до забезпечення позову.
Позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові
суми, що належать відповідачеві (ст. 67 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
). Умовно застосування заходів до забезпечення позову
є достатньо обгрунтоване припущення, що майно, в т.ч. грошові
суми, цінні папери, тощо), яке є у відповідача на момент подання
позову, може зникнути, зменшитись на момент виконання рішення
суду.
Обов’язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо необхідності забезпечити позов
шляхом арешту майна полягав на позивачеві.
Суд апеляційної інстанції встановив, що 18.01.02 позивач
пред’явив відповідачу для сплати емітовані останнім векселі
загальною номінальною вартістю 750000 грн. Відповідач залишив
векселі без оплати і звернувся в господарський суд Рівненської
області про визнання недійсними двадцяти двох векселів.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
30.04.02 в позові було відмовлено.
Ухилення відповідача від сплати грошових коштів по векселям,
розпочатий їм судовий процес про визнання векселів недійсними
затягнуло оплату емітованих векселів на півроку і стало
підставою для звернення позивача в суд з позовними вимогами про
стягнення сум боргу по векселям
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім
переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному,
об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності,
керуючись законом.
З огляду на доводи позивача про те, що відповідач ухиляється від
сплати грошових коштів по векселям, не зважаючи на те, що
відповідно ст. 34 Уніфікованого Закону про переказні та прості
векселі, вексель строком за пред’явленням підлягає оплаті при
його пред’явленні апеляційний суд обґрунтовано дійшов висновку,
що грошові кошти у відповідача відсутні. Відповідач не надав
апеляційному суду доказів, що у нього достатньо грошових коштів
для забезпечення позову саме ними. (ст. 33 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
).
Діючі норми процесуального права наділяють суддю правом вжити
заходи до забезпечення позову і за власною ініціативою. Статтею
67 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено право накласти арешт на
майно або на грошові кошти, але не зазначено, в якому випадку
арештовуються грошові кошти, а в якому майно.
Таким чином, забезпечити позов арештом грошових коштів або
майна, керуючись ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, - є правом
суду.
Також судом першої та апеляційної інстанції не взято до уваги
те, що арешт може бути накладено на грошові суми відповідача,
які мають бути обмежені розміром суми позову та можливих судових
витрат.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд
апеляційної інстанції не порушив діючих норм процесуального
права.
Керуючись ст.ст. 66, 67, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційну скаргу ТзОВ “Завод будівельних конструкцій” залишити
без задоволення.
2. Постанову від 13.09.02 Львівського апеляційного
господарського суду у справі № 7/131-34 господарського суду
Волинської області залишити без змін.
Головуючий В.Першиков
Судді: Г.Савенко
В.Цвігун