ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5.12.2002 Справа N 20/171
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф. - головуючого, Дерепи В. І., Козир Т.П. , за участю
представників сторін: позивача – Федорова Д. А. дов. від
25.03.2002 року, відповідачів: Держдепартаменту інтелектуальної
власності Міннауки України – Галака М. М. дов. від 10.01.2002
року № 16-08/92, Картушина Д. М. дов. від 19.12.2001 року № 16-
08/2860, ТОВ “МЕДФАРМ” – Варухи Г. В. дов. від 05.12.2002 року №
194, Мар’єнкової Т. Г. дов. від 05.12.2002 року № 195,
розглянувши касаційну скаргу науково – виробничого підприємства
ТОВ “МЕДФАРМ” на постанову Київського апеляційного господарського
суду від 9.07.2002 року у справі за позовом державного
підприємства по виробництву бактерійних препаратів “Біофарма” до
Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства
освіти і науки України та науково – виробничого підприємства
“Медфарм”,
про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів та послуг,
В С Т А Н О В И В:
В лютому 2002 року державне підприємство по виробництву
бактерійних препаратів “Біофарма” звернулось до суду з позовом до
Держдепартаменту інтелектуальної власності Міннауки України про
визнання недійсним свідоцтва № 18749, виданого науково –
виробничому підприємству ТОВ “Медфарм” на знак для товарів та
послуг “Рінгера – Локка”.
В позовній заяві зазначив, що зареєстрований знак для
товарів та послуг “Рінгера – Локка” не відповідає умовам надання
правової охорони, визначеним ч. ч. 2, 3 і 5 статті 6 Закону
України “Про охорону прав на знаки для товарів та послуг”
( 3689-12 ) (3689-12)
.
Рішенням господарського суду м. Києва від 4.04.2002 року позов
задоволено частково.
Свідоцтво № 18749 на знак для товарів та послуг “Рінгера –
Локка”, видане 15.02.2002 року Державним департаментом
інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки України,
визнане недійсним стосовно 5 класу в повному обсязі, 16 класу в
частині виготовлення етикеток для фармацевтичних виробів, 35
класу в частині фармацевтичних препаратів, 42 класу в частині
забезпечення фармацевтичними препаратами.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
9.07.2002 року рішення суду залишено без зміни.
В касаційній скарзі науково – виробниче підприємство ТОВ
“Медфарм” просить скасувати постанову суду, посилаючись на
порушення судом ст.ст. 1, 80 п. 1-1, 84 п. 1, 101, 104 ч. 1 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Вважає, що право позивача не порушено, оскільки він не має
документів на право випуску медичного засобу з назвою “Рінгера –
Knjj`”, а предмет спору відсутній.
Тому, на його думку, провадження у справі мало бути припиненим.
Вислухавши пояснення представників сторін і 3-ї особи,
обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи,
суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України “Про охорону прав
на знаки для товарів і послуг” ( 3689-12 ) (3689-12)
свідоцтво може бути
визнано недійсним повністю або частково у судовому порядку у разі
невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової
охорони.
Як встановлено судом, спірне свідоцтво видано на знак для товарів
і послуг “Рінгера – Локка” у класах 5 (фармацевтичні, ветеринарні
і гігієнічні препарати), 16 (друкарська продукція), 35 (реклама,
керування справами, ділове адміністрування, діловодство, всі
послуги, що включені до 35 класу), 42 (забезпечування
фармацевтичними препаратами, консультування фахове, крім
підприємництва).
У 1882 році С. Рінгер винайшов різновид соляного розчину, який з
тих пір відомий як розчин Рінгера.
Цей розчин удосконалювали різні вчені, зокрема, Ф. Локк.
Удосконалений розчин під назвою “Рінгера – Локка” загальновідомий
від часу винайдення, широко використовується як замісник плазми
крові для людей і теплокровних тварин.
Його хімічний склад та призначення наведені в учбовій,
довідниковій, енциклопедичній літературі, яка видавалася протягом
багатьох років великими тиражами.
Медичний препарат під назвою “розчин “Рінгера – Локка” з
визначеним хімічним складом виготовляється фармацевтами в
аптечних умовах.
За таких обставин суд прийшов до правильного висновку, що знак
для товарів та послуг “Рінгера – Локка”, на який видано спірне
свідоцтво, не відповідає умовам надання правової охорони,
визначеним ч. 2 ст. 6 Закону України “Про охорону прав на знаки
для товарів і послуг” ( 3689-12 ) (3689-12)
і обгрунтовано задовольнив
позов на підставі ст. 19 ч. 1 п. а цього Закону ( 3689-12 ) (3689-12)
.
Доводи касаційної скарги в частині припинення провадження у
справі і відсутності у позивача права вимоги спростовуються тією
обставиною, що позивач є виробником лікарських препаратів і
видача спірного свідоцтва зачіпає його інтереси як виробника.
В іншому доводи касаційної скарги зводяться до вирішення питань
достовірності доказів та їх оцінки, тому, з урахуванням
повноважень касаційної інстанції, суд залишає їх поза увагою.
З огляду на викладене, рішення суду відповідають вимогам закону і
обставинам справи, отже, підстав для їх зміни немає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу науково – виробничого підприємства ТОВ “МЕДФАРМ”
залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного
господарського суду від 9.07.2002 року і рішення господарського
суду м. Києва від 4.04.2002 року – без зміни.
Головуючий, суддя О. Шульга
Судді В. Дерепа
Т. Козир