ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5.12.2002                               Справа N 17-5-22\02-3522

Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги

О.Ф.  -  головуючий, Дерепи В.І., Козир Т.П. розглянув касаційну

скаргу  ТОВ  МП  “Виданта” на постанову  Одеського  апеляційного

господарського суду від 18.07.2002 р. у справі № 17-5-22\02-3522

за  позовом  ТОВ  МП “Виданта” до ТОВ ВКФ “Алів”  про  стягнення

33550,61  грн. за участю представників: позивача –  Новак  І.О.,

Брюховець І.П. , відповідача – Соболева А.К.

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.04.2002  р.

(суддя Торчинська Л.О.) позов задоволено частково та стягнуто  з

відповідача  на користь позивача 33550,61 грн. основного  боргу,

335,51  грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн.  судових

витрат. У решті позовних вимог відмовлено.

Постановою  Одеського  апеляційного  господарського   суду   від

18.07.2002 р. рішення суду від 26.04.2002 р. скасовано. В позові

МП “Виданта” відмовлено.

У   касаційній  скарзі  позивач  просить  скасувати  оскаржувану

постанову посилаючись на те, що вона прийнята з порушенням  норм

чинного законодавства та залишити в силі рішення.

Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.

Вивчивши справу, заслухавши пояснення представників сторін,  суд

встановив наступне.

При  вирішенні  спору місцевий суд належним  чином  перевірив  і

оцінив надані сторонами докази та здійснив обґрунтовані юридичні

висновки.

Так,  судом  встановлено,  що на підставі  укладеного  сторонами

договору комісії № 150\27-2001 від 09.11.2001 р. позивач виконав

на користь відповідача роботи по відвантаженню нафтопродуктів до

Молдови   та  Румунії,  однак  відповідач  розрахунки   здійснив

частково, тому доведена документально заборгованість стягнута  з

боржника. Підставами задоволення позову стали договір сторін  та

приписи ст. 407 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        .

Апеляційний  суд  фактично на свій розсуд здійснив  іншу  оцінку

доказам  і  обставинам,  які були предметом  розгляду  місцевого

суду,   однак  не  спростував  матеріалів  про  обєми  виконаних

позивачем  робіт та їх фактичної вартості. Залишені поза  увагою

умови  договору як про попередню оплату послуг позивача,  так  і

про виконання кінцевого розрахунку після закінчення всього обєму

робіт,  тому  застосування апеляційною інстанцією лише  положень

ст. 395 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         є помилковим.

Отже,  апеляційний  суд  однобічно та неповно  оцінив  матеріали

справи,  що завадило йому здійснити обєктивні юридичні висновки,

тому касаційна скарга підлягає задоволенню.

На   підставі   викладеного  та  керуючись  ст.ст.  111-9,111-11

Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд

                      П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу МП “Виданта” задовольнити.

2.  Постанову  Одеського  апеляційного господарського  суду  від

18.07.2002 р. скасувати, а рішення господарського суду  Одеської

області від 26.04.2002 р. залишити без змін.

3.   Стягнути   з  ТОВ  ВКФ  “Алів”  (65052,  м.   Одеса,   вул.

Тираспільське   шосе,16,  р\р  26009121851   у   АКБ   “Морський

транспортний банк”, МФО 328168, код ЗКПО 20924752) на користь МП

“Виданта”  (65045,  м.  Одеса,  Соборна  площа,  6,  кв.2,   р\р

2600330239980 в АКБ “Інвестбанк”, МФО 328210) 170 грн. витрат по

сплаті державного мита.

4. Доручити господарському суду Одеської області видати наказ.

Головуючий, судді О. Шульга

                  В. Дерепа

                  Т. Козир