ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5.12.2002 Справа N 11/176
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого, судді Кузьменка М.В.,
Суддів Васищака І.М., Палій В.М.,
Розглянувши касаційну скаргу сільськогосподарського виробничого
кооперативу “Тепличний”
на рішення від 12.08.2002 року господарського суду
Миколаївської області та постанову від 10.09.2002 року
Одеського апеляційного господарського суду
у справі № 11/176
за позовом акціонерний комерційний Агропромисловий банк
“Україна” в особі Миколаївської дирекції
До сільськогосподарського виробничого кооперативу
“Тепличний”
третя особа сільськогосподарське закрите акціонерне товариство
“Баловне”
Про стягнення 1 108 843,98 грн.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 12.08.2002 року господарського суду Миколаївської
області (суддя К. Василяка), залишеним без змін постановою від
10.09.2002 року Одеського апеляційного господарського суду,
присуджено до стягнення з відповідача 326 476 грн. 72 коп. боргу,
1 470 грн. збитків від інфляції та судові витрати.
Сільськогосподарський виробничий кооператив “Тепличний” вважає,
що зазначені рішення і постанова підлягають касаційному перегляду
через порушення судами норм матеріального і процесуального права.
На думку скаржника, у місцевого та апеляційного господарських
судів не було підстав для стягнення боргу виключно з нього,
оскільки він є лише одним з правонаступників колективного
сільськогосподарського підприємства імені Кірова і має нести
відповідальність за зобов’язаннями останнього поруч з іншим
правонаступником - сільськогосподарським закритим акціонерним
товариством “Баловне” пропорційно до отриманого ними майна
ліквідованої юридичної особи, а тому просить скасувати
оскаржувані рішення та постанову і в позові відмовити.
У відзивах позивач і третя особа вважають судові рішення
обґрунтованими і законними, а тому просять в задоволенні
касаційної скарги відмовити.
Заслухавши пояснення голови сільськогосподарського виробничого
кооперативу “Тепличний” А. Максимишина та його представника Ж.
Алексєєва, представників позивача В.Струца і О. Дмитраша,
представника третьої особи В. Апостолова, колегія суддів
перевірила правильність застосування господарським судом
Миколаївської області та Одеським апеляційним господарським судом
норм матеріального і процесуального права у вирішенні даного
спору, і з урахуванням меж перегляду справи в касаційній
інстанції, знаходить за необхідне касаційну скаргу
сільськогосподарського виробничого кооперативу “Тепличний”
залишити без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено місцевим і апеляційний господарськими судами,
акціонерний комерційний Агропромисловий банк “Україна” та
колективне сільськогосподарське підприємство імені Кірова уклали
кредитний договір від 15.07.1997 року за № 6, на підставі якого
банк надав підприємству кредит, який був використаний
позичальником відповідно до цільового призначення, але повернутий
не був.
В подальшому колективне сільськогосподарське підприємство імені
Кірова було припинене шляхом поділу і з урахуванням цих обставин
позивач звернувся з позовом до його правонаступників -
сільськогосподарського виробничого кооперативу “Тепличний” та
сільськогосподарського закритого акціонерного товариства
“Баловне”, проте під час вирішення спору змінив свої вимоги,
заявивши їх лише до сільськогосподарського виробничого
кооперативу “Тепличний”.
Згідно зі статтею 37 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
при поділі юридичних осіб майно, а разом з ним права
і обов’язки переходять до нововиниклих юридичних осіб. Відповідно
до статті 26 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
правоздатність юридичної особи виникає з моменту затвердження її
статуту, а у випадках коли він підлягає реєстрації – з моменту
його реєстрації.
Здійснений судами аналіз процесу створення
сільськогосподарського виробничого кооперативу “Тепличний” та
сільськогосподарського закритого акціонерного товариства
“Баловне” засвідчив, що вони відповідно до своїх статутів є
правонаступниками ліквідованого колективного
сільськогосподарського підприємства імені Кірова. Відповідно до
пункту 6 статті 34 Закону України “Про підприємства в України” у
разі поділу підприємства до нових підприємств, які виникли в
результаті цього поділу, переходять за роздільним актом
(балансом) у відповідних частинах майнові права і обов’язки
реорганізованого підприємства.
Судами встановлено, що в порушення вимог закону розподільчий
баланс правонаступниками складений не був. З огляду на такі дії
сторін у спірних правовідносинах суди дійшли висновку, що позовні
вимоги підлягають задоволенню виходячи з того, що статутний фонд
відповідача створено за рахунок майна колишнього колективного
сільськогосподарського підприємства імені Кірова і він є його
правонаступником, а майновий комплекс, що був збудований саме за
рахунок кредитних коштів, що були надані позивачем, знаходиться у
його користуванні і позивач вправі вирішувати питання стосовно
відповідача у справі.
На підставі наведеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9,
111-11, 1211 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1.Рішення від 12.08.2002 року господарського суду
Миколаївської області та постанову від 10.09.2002 року Одеського
апеляційного господарського суду залишити без змін, а касаційну
скаргу без задоволення.
2.Виконання рішення від 12.08.2002 року господарського суду
Миколаївської області поновити.
Головуючий, суддя М.Кузьменко
Суддя І.Васищак
Суддя В. Палій