ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5.12.2002 Справа N 05-81-36.1
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Добролюбової – головуючого
Т. Дроботової
Н. Ткаченко
за участю
представників:
позивача Демченко В. Г. – дов. від 02.12.2002
відповідача не з’явились
розглянувши у Ковельської об’єднаної державної
відкритому судовому податкової інспекції
засіданні касаційну
скаргу
на постанову від 17.07.2002 Львівського апеляційного
господарського суду
у справі № 05/81-36.1 господарського суду
Волинської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
“Торіс”
до - Ковельської об’єднаної державної
податкової інспекції
Ковельського відділення державного
казначейства
про стягнення 130826,05 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 15.05.2002 господарського суду Волинської області
(судді – С. Бондарєв, В. Слупко, Л. Соломка) позовні вимоги
задоволено частково, а саме: зобов’язано повернути з Державного
бюджету України на користь ТОВ “Торіс” 125826,05 грн. бюджетного
відшкодування. В частині повернення 5000 грн. провадження у
справі припинено на підставі пункту 11 статті 80 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
з огляду на
відсутність предмета спору в цій частині.
Рішення суду мотивоване доведеністю матеріалами справи факту
існування суми бюджетної заборгованості з податку на додану
вартість, що підлягає відшкодуванню відповідно до вимог
підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок
на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
За апеляційною скаргою Ковельської об’єднаної державної
податкової інспекції Львівський апеляційний господарський суд
(судді: В. Кузь – головуючий, С. Бойко, В. Онишкевич),
переглянувши в апеляційному порядку рішення від 15.05.2002
господарського суду Волинської області, постановою від
17.07.2002 залишив його без зміни з тих же підстав.
Ковельська ОДПІ подала до Вищого господарського суду України
касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного
господарського суду, в якій просить рішення від 15.05.2002 та
постанову від 17.07.2002 скасувати, мотивуючи касаційну скаргу
доводами про неправильне застосування судом норм матеріального
права, зокрема Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Скаржник, зокрема, вважає, що за умови здійснення позивачем
експортних операцій та подання до ДПІ розрахунку експортного
відшкодування, є помилковим застосування судом до спірних
правовідносин лише статті 7 згаданого закону, та залишення поза
увагою вимог статті 8 закону, якою передбачені особливості
оподаткування експортних операцій.
Заслухавши доповідь судді Дроботової Т.Б. та пояснення присутніх
в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки
обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та
постанові у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 117 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє застосування судом першої чи
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно з підпунктом 7.7.1 статті 7 Закону України “Про податок
на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
суми податку, що підлягають
сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як
різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у
зв’язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом
звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.
Відповідно до підпункту 7.7.3 цієї ж норми така сума як надміру
сплачена, підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного
бюджету України протягом місяця, наступного після подачі
податкової декларації.
Крім того, згідно з пунктом 8.1 статті 8 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
платник податку, який
здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт,
послуг) за межі митної території України (експорт) і подає
розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового
місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30
календарних днів з дня подання розрахунку.
Частиною 5 підпункту 7.7.3 статті 7 зазначеного закону
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачено, що суми, не відшкодовані платнику
податку протягом визначеного строку, вважаються бюджетною
заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються
проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки
Національного банку України, встановленої на момент її
виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Платник податку має право у будь-який момент після виникнення
бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про
стягнення коштів з бюджету.
В ході судового провадження господарським судом першої та
апеляційної було встановлено, що за наслідками господарської
діяльності товариства за червень - грудень 2001р. та січень
2002р. різниця між загальною сумою податкових зобов’язань та
сумою податкового кредиту має від’ємне значення (130826 грн.).
Вказана сума була визнана відповідачем при розгляді справи, про
що зазначено в рішенні суду (а. с. 77), за виключенням 5000
грн., які на день розгляду справи було відшкодовано позивачу.
Беручи до уваги, що спір у даній справі стосується права
підприємства на отримання визнаної сторонами суми бюджетного
відшкодування, а не визначення її фактичного розміру та підстав
її виникнення, касаційна інстанція вважає посилання відповідача
на порушення судами першої та апеляційної інстанції статті 8
Закону України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
необгрунтованими.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 1 статті 111-9, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення від 15.05.2002 господарського суду Волинської області та
постанову від 17.07.2002 Львівського апеляційного господарського
суду у справі № 05/81-36.1 господарського суду Волинської
області залишити без зміни.
Головуючий Т. Добролюбова
Судді Т. Дроботова
Н. Ткаченко