ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5.12.2002 Справа N 02-5/9-15/49(1/6/461)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Уліцького А.М.
суддів: Рибака В.В., Чабана В.В.
У відкритому судовому засіданні за участю представників:
ВАТ “Запорізький абразивний не з’явився
комбінат”
СДПІ по роботі з великими Кіляров А.В.
платниками податків у
м. Запоріжжі
Відділення Державного не з’явився
казначейства у м. Запоріжжі
розглянувши касаційні 1) Спеціалізованої державної
скарги податкової інспекції по роботі з
великими платниками податків у
м. Запоріжжі;
2) Відділення Державного
казначейства у м. Запоріжжі
на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від
04.07.2002р.
у справі 1/6/461
господарського суду Запорізької області
за позовом ВАТ “Запорізький виробничий
алюмінієвий комбінат”
до 1) СДПІ по роботі з великими
платниками податків у м. Запоріжжі;
2) ВДК у м. Запоріжжі.
Про стягнення бюджетної заборгованості
Рішенням господарського суду Запорізької області (суддя Кагітіна
Л.П. ) від 03.04.2002р. позов задоволено, стягнуто з державного
бюджету на користь ВАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий
комбінат” 4 028 075 грн. бюджетної заборгованості по податку на
додану вартість.
Таке рішення прийнято з посиланням на те, що у відповідності до
положень п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
різниця між загальною сумою
податкових зобов’язань, які виникли в зв’язку з яким не будь
продажем товарів (робіт, послуг) на протязі періоду, і сумою
податкового кредиту звітного періоду підлягає відшкодуванню
платнику податку з державного бюджету.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд (судді
Євстигнєєва О.С., Чимбар Л.О., Тищик І.В.) переглянув в
апеляційному порядку рішення місцевого суду і постановою від
04.07.2002р. залишив його без змін з тих самих підстав.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, Спеціалізована державна
податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у
м. Запоріжжі подала касаційну скаргу в якій стверджує, що судами
при прийнятті рішень невірно застосовані норми матеріального
права та порушено ст. 64 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, яке виразилось
в неповідомленні її про час та місце слухання справи.
Відділення державного казначейства в м. Запоріжжі також подало
касаційну скаргу, в якій вказує на порушення судами норм
матеріального права та просить прийняті рішення скасувати і в
позові ВАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”
відмовити.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представника податкової
служби, Вищий господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
20.09.2001р. ВАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”
подало до ДПІ в м. Запоріжжі податкову декларацію по податку на
додану вартість за серпень 2001р. та розрахунок бюджетного
відшкодування (а.с. 5-11). Згідно даних податкової декларації та
розрахунку, різниця між сумою податкових зобов’язань та
податкового кредиту за звітний період дорівнювала 4 029 532
грн.. Ця сума і була зазначена до відшкодування на рахунок в
установі банку платника податків.
У зв’язку з не проведенням в установлений Законом строк
відшкодування, ВАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”
звернулось з позовом до господарського суду про примусове
стягнення з державного бюджету заявленої до відшкодування суми.
Господарський суд Запорізької області задовольнив позовні вимоги
ВАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” та стягнув з
урахуванням уточнення позовних вимог 4 028 075 грн. бюджетної
заборгованості по податку на додану вартість.
СДПІ по роботі великими платниками податків та ВДК у
м. Запоріжжі не згідні з рішеннями суду, вважають, що вони
прийняті з порушенням положень Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачено, що коли за
результатами звітного періоду сума, визначена згідно з
підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума
підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету
України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
У відповідності до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону, суми податку,
що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету,
визначаються як різниця між загальною сумою податкових
зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів
(робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового
кредиту звітного періоду.
Крім того, частиною 2 підпункту 7.7.3 пункту 7.7 ст. 7 Закону
зазначено, що підставою для отримання відшкодування є дані
тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням
платника податку сума бюджетного відшкодування може бути
повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього
податку. Таке рішення платника податку відображається в
податковій декларації.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с.11), позивачем заявлено
до перерахування на рахунок в установі банку 100 відсотків суми
бюджетної заборгованості.
Слід також зазначити, що відповідачами не оспорюється заявлена
до відшкодування сума бюджетної заборгованості.
Стосовно посилання СДПІ по роботі з великими платниками податків
у м. Запоріжжі про порушення місцевим господарським судом
положень ст. 64 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, яке виразилось у
неповідомленні її про час та місце слухання справи, то це
посилання безпідставне, оскільки податковою службою таких
доказів не подано.
Крім того, апеляційним господарським судом встановлено, що
відповідачу про час та місце розгляду справи було повідомлено
належним чином.
У відповідності до ч. 1 ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна
інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи
перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції
норм матеріального чи процесуального права.
Вищий господарський суд України не встановив порушень
Дніпропетровським апеляційним господарським судом норм
матеріального чи процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1
ст. 111-9, ст. 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 04.07.2002р. у справі № 1/6/461 господарського суду
Запорізької області залишити без змін, а касаційні скарги СДПІ
по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі та ВДК у
м. Запоріжжі без задоволення.
Головуючий А.Уліцький
Судді В.Рибак
В.Чабан