ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4.12.2002                                      Справа N Д12/24

    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді           Черногуза Ф.Ф.

суддів:                      Михайлюка М.В.,

                             Невдашенко Л.П.

розглянувши у відкритому     Державного підприємства

судовому засіданні           матеріально-технічного

касаційну скаргу             забезпечення залізничного

                             транспорту України

                             “Укрзалізничпостач”, м. Київ (далі

                             – ДПМТЗ “Укрзалізничпостач)

на постанову                 Дніпропетровського апеляційного

                             господарського суду від 26.09.2002

                             № 02-5/5-17/51 (Д 12/24)

у справі                     господарського суду

                             Дніпропетровської області № Д12/24

за позовом                   відкритого акціонерного товариства

                             “Нижньодніпровський трубопрокатний

                             завод”, м. Дніпропетровськ (далі –

                             ВАТ “Нижньодніпровський

                             трубопрокатний завод”)

до                           ДПМТЗ “Укрзалізничпостач”

Про   визнання недійсним договору переводу боргу від 27.02.1998

№ 203

    в судовому засіданні брали участь представники сторін:

від позивача                 Остапенко Е.С.,

                             Шмалько Ю.А.

від відповідача              Іорданов К.І.

                       В С Т А Н О В И В:

У   лютому   2002  позивач  звернувся  до  господарського   суду

Дніпропетровської  області  з  позовом  про  визнання  недійсним

договору  переведення боргу № 203 від 27.02.98,  укладеного  між

Придніпровською     залізницею,     Державним      підприємством

матеріально-технічного   забезпечення  залізничного   транспорту

“Укрзалізничпостач”  та  ВАТ “Нижньодніпровський  трубопрокатний

завод”.

Позивач  обґрунтовує свої вимоги тим, що договір був  підписаний

особою,  яка  не  мала на те відповідних повноважень  і  позивач

після укладення договору своїми діями договір не схвалював.

Рішенням  господарського  суду  Дніпропетровської  області   від

30.04.2002 визнано недійсним договір переведення боргу № 203 від

27.02.98.

Постановою  Дніпропетровського апеляційного господарського  суду

від 26.09.2002 рішення господарського суду залишено без змін.

В  касаційній  скарзі  порушено питання про  скасування  рішення

господарського суду і постанови апеляційного господарського суду

та  направлення справи на новий розгляд з мотивів  неправильного

застосування норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши  юридичну

оцінку  встановлених  судом фактичних обставин  та  їх  повноту,

обговоривши доводи касаційної скарги колегія суддів  вважає,  що

касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Договір   переведення   боргу   №   203   був   укладений    між

Придніпровською залізницею – (кредитор), ВАТ “Нижньодніпровський

трубопрокатний  завод”  (боржник)  та  Державним   підприємством

матеріально  -  технічного забезпечення залізничного  транспорту

“Укрзалізничпостач”.

Умовами   договору  передбачено,  що  Придніпровська   залізниця

переводить  борг  позивача в сумі 1200000 грн.  на  відповідача,

який набуває право вимоги до позивача на вказану суму.

Господарський  суд  прийняв  рішення  про  права   і   обов'язки

Придніпровської  залізниці, що не  була  залучена  до  участі  у

справі.

Є  достатні  підстави вважати, що залучення  іншого  відповідача

сприятиме   з'ясуванню   всіх  обставин   справи,   встановленню

наявності або відсутності правопорушення, прийняттю законного  і

обґрунтованого рішення.

Відповідно  до  п. 1 ст. 65 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
          суддя  мав

вирішити  питання  про  залучення  до  участі  у  справі  іншого

відповідача   або   третьої   особи,   не   вказаних   позивачем

(ст.  ст.  24-27  ГПК  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ). Доцільність  такого

залучення випливає з аналізу матеріалів справи.

Оскільки  судом першої і апеляційної інстанцій прийнято  судовий

акт про права і обов'язки осіб, не залучених до участі у справі,

судом  не було з'ясовано належним чином дійсні обставини справи,

що   вплинуло  на  їх  правильну  оцінку  і  застосування   норм

процесуального і матеріального права, тому рішення  суду  першої

інстанції   і   постанова   апеляційної   інстанції   підлягають

скасуванню,  а справа передачі на новий розгляд до  суду  першої

інстанції.

Керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7, 111-9,  111-11  Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський

суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити.

Рішення   господарського  суду  Дніпропетровської  області   від

30.04.2002    та   постанову   Дніпропетровського   апеляційного

господарського суду від 26.08.2002 у справі № 02-5/5-17/51 (Д 12

/24) скасувати.

Справу  направити  на  новий  розгляд  до  господарського   суду

Дніпропетровської області.

Головуючий, суддя Ф.Черногуз

С у д д і         М.Михайлюк

                  Л.Невдашенко