ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.12.2002 Справа N А-6363/1-13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Полякова Б.М.
Суддів - Яценко О.В.
Ткаченко Н.Г.
За участю: представника СДПІ по роботі з великими платниками
податків у м. Харкові Рибальченко Л.М., доручення
№ 6213/10/34-565 від 19.04.2002 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі
з великими платниками податків у м. Харкові
на рішення господарського суду Харківської області від
20.06.2002 р. по справі № А-6363/1-13 та постанову Харківського
апеляційного господарського суду від 22.08.2002 р. по справі
№ А-6363/1-13 за позовом Національної фармацевтичної Академії
України до Спеціалізованої державної податкової інспекції по
роботі з великими платниками податків у м. Харкові
про визнання недійсним рішення., -
В С Т А Н О В И В:
Позивач Національна фармацевтична Академія України звернувся з
позовом до суду про визнання недійсним рішення СДПІ по роботі з
великими платниками податків у м. Харкові
№ 99-34-5-02010939/6676 від 25.04.2002 р. про застосування та
стягнення штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум
податків, зборів (обов’язкових платежів) та пені за порушення
податкового та іншого законодавства.
Рішенням господарського суду Харківської області від 20.06.2002
р. у справі № А-6363/1-13 (суддя Водолажська Н.С.) позовні
вимоги Національної фармацевтичної Академії України були
задоволені повністю. Рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові
№ 99-34-5-02010939/6676 від 25.04.2002 р. було визнано
недійсним.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду
Харківської області від 22.08.2002 р. у справі № А-6363/1-13
(судді: Філатов Ю.М., Бабакова Л.М., Кравець Т.В.) рішення
господарського суду від 20.06.2002 р. по справі № А-6363/1-13
було залишено без змін.
В касаційній скарзі відповідач - СДПІ по роботі з великими
платниками податків у м. Харкові просить скасувати рішення
господарського суду Харківської області від 20.06.2002 р. по
справі № А-6363/1-13 та постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 22.08.2002 р. по справі № А-6363/1-13,
посилаючись на те, що вони постановлені з неправильним
застосуванням норм матеріального права, які регулюють питання
податкового законодавства.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника
СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові, перевіривши матеріали справи
та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла
до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові
була проведена перевірка позивача з питань дотримання
податкового законодавства, повноти та своєчасності перерахування
до бюджету податків та обов’язкових платежів з за період з
01.01.1999 р. по 01.01.2002 р., і за її результатами було
складено акт № 301/34-5/02010936 від 16.04.2002р. В акті
зроблений висновок про те, що академією занижений земельний
податок на суму 4773,33 грн., в т.ч. за 1999 р. на суму 944
грн., за 2000 р. – 1332,07 грн. та за 2001 р. – 2447,23 грн.
На підставі зазначеного акту СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові
прийнято рішення від 25.04.2002 р. за № 99-34-5-02010939/6676
про застосування та стягнення штрафних (фінансових) санкцій,
донарахованих сум податків, зборів (обов’язкових платежів) та
пені за порушення податкового та іншого законодавства. Даним
рішенням позивачу донараховано 4793,30 грн. земельного податку
та 1193,33 грн. штрафних санкцій.
В акті перевірки від 16.04.2002р. № 301/34-5/02010936 зазначено
(арк. 2), що Національна фармацевтична Академія України є вищим
навчальним закладом освіти, заснована на державній власності і
підпорядковується Міністерству охорони здоров’я України і цей
факт підтверджений довідкою Харківського міського управління
статистики. Враховуючи правовий статус позивача, відповідно до
п. 4 ст. 12 Закону України “Про плату за землю», яким зазначено,
що від земельного податку звільняються вітчизняні заклади
культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального
забезпечення, фізичної культури та спорту, спортивні споруди, що
використовуються ними за цільовим призначенням, він звільнений
від уплати земельного податку на землю щодо земель, які
використовуються за цільовим призначенням. А поскільки земельні
ділянки, надані у постійне користування позивачу для
експлуатації і обслуговування гуртожитків, не використовуються
за цільовим призначенням як заклад освіти, тому позивач за
земельні ділянки, використані під гуртожитки, повинен сплачувати
земельний податок у встановлених розмірах на загальних підставах
згідно Закону України “Про плату за землю».
Задовольняючи позовні вимоги позивача щодо визнання недійсним
рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові за
№ 99-34-5-02010939/6676, господарський суд Харківської області
та Харківській апеляційний господарський суд прийшли до
обґрунтованого висновку, що забезпечення студентів гуртожитками
не є орендою, оскільки їх вселення відбувається не на підставі
договору оренди за попереднім погодженням з Міністерством та
дозволу РВ ФДМУ, а на підставі ордеру (абз.2 п.п. 1.1 типового
контракту) і позивач не надавав у тимчасове користування
(оренду) гуртожитки або їх приміщення студентам. Статутом
Національної фармацевтичної Академії України встановлено, що
гуртожитки є структурними підрозділами академії і діють на
підставі Положень. Згідно з Положенням про студентській
гуртожиток УФА, у гуртожитку проживаючим виділяються місця
(койко-місце) на період навчання, і заселення проводиться на
підставі ордеру. Для мешканців гуртожитку забезпечуються умови
для занять, відпочинку, фізичної культури, виховної роботи.
Право на користування койко-місцем випливає з обов’язків
учбового закладу по забезпеченню студентів гуртожитками.
Що стосується інших приміщень, переданих позивачем за договорами
аренди, то земельний податок нараховувався та сплачувався
правильно, що не заперечувалось відповідачем.
Крім того, відповідно до ст. 4 Житлового Кодексу України
житловий фонд включає: жилі будинки і жилі приміщення в інших
будівлях, що належать державі (державний житловий фонд); жилі
будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать
колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням,
профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський
житловий фонд); жилі будинки, що належать житлово-будівельним
кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів); жилі
будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на
праві приватної власності (приватний житловий фонд).
До житлового фонду включаються також жилі будинки, що належать
державно-колгоспним та іншим державно-кооперативним об'єднанням,
підприємствам і організаціям.
Ст. 4 ЖК України дає вичерпний перелік об’єктів, які включаються
до житлового фонду.
Відповідач у поданій касаційній скарзі, посилається на ст. 6 ЖК
України, в якій зазначено, що жилі будинки і жилі приміщення
призначаються для постійного проживання громадян, а також для
використання у встановленому порядку як службових жилих
приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для
потреб промислового характеру забороняється. Відповідно до п. 4
ст. 12 ЖК України до компетенції відповідних органів державної
влади віднесено здійснення державного обліку житлового фонду на
території республіки. Відповідачем не надано доказів того, що
гуртожитки УФА як об’єкти житлового фонду включені у такій
облік, тому стверджувати про те, що вони є житловим фондом в
розумінні зазначеної статті є безпідставним. Крім того, судом
було встановлено, що позиваем не здавались у тимчасове
користування /аренду/ гуртожитки або їх приміщення для
проживання студентів і у відповідача не було законних підстав
позбавляти заклад освіти наданих йому Законом пільг та
донараховувати податок на землю.
Рішення господарського суду господарського суду Харківської
області від 20.06.2002 р. по справі № А-6363/1-13 та постанова
Харківського апеляційного господарського суду від 22.08.2002 р.
по справі № А-6363/1-13 постановлені у відповідності до вимог
закону і підстав для їх скасування не вбачається.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які
викладені в постановлених по справі судових рішеннях
На підставі викладеного та керуючись ст. 111-5, 111-7-111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції
по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити
без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 20.06.2002
р. по справі № А-6363/1-13 та постанову Харківського
апеляційного господарського суду від 22.08.2002 р. по справі
№ А-6363/1-13 залишити без змін.
Головуючий Поляков Б.М.
Судді Ткаченко Н.Г.
Яценко Н.Г.