ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.12.2002 Справа N 4/1129-35/132
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б. М.- головуючого,
Цвігун В.Л.
Яценко О.В.
розглянувши ДП “Енергоринок”, м. Київ
матеріали
касаційної скарги
на рішення від 27.06.2002р. господарського суду
та постанову Львівської області
від 26.09.2002р. Львівського апеляційного
господарського суду
у справі № 4/1129-35/132 господарського суду
Львівської області
за позовом ДП “Енергоринок», м. Київ
до 1. ЗАТ “Інтеграція», м. Київ
2. ВАТ “Укртранснафта” в особі філії
“Магістральні нафтопроводи “Дружба”,
м. Львів
Про визнання угоди недійсною
за участю представників сторін:
від позивача – Мамонов Д.В., довір. б/н від 21.01.2002 р.
від відповідача (І) – Токар І.Л., довір. від 08.11.2002 р.
№ 176-н
від відповідача (ІІ) – Шолок В.М., довір. від 26.02.2002 р.
№ 38;
Головач В.В., довір. від 03.12.2002 р. № 148;
Чорний Є.О., довір. від 19.11.2002 р. № 143
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Львівської області від 27.06.2002р.
(суддя Левицька Н.Г.) у справі № 4/1129-35/132 за позовом ДП
“Енергоринок” до ЗАТ “Інтеграція» та ВАТ “Укртранснафта” в особі
філії “Магістральні нафтопроводи “Дружба» про визнання угоди
недійсною в задоволені позовних вимог відмовлено.
Рішення мотивовано наступним: – угода укладалась відповідно до
форми, прийнятої на засіданні Ради Оптового ринку електричної
енергії (далі –ОРЕ) України 22-23.07.1998 р. (протокол № 9),
затвердженої постановою НКРЕ України № 1036 від 05.08.1998р.,
яка не визнана недійсною, де передбачено, що угода є
двосторонньою і підписується тільки кредитором і дебітором; –
спірна угода укладалась відповідно до умов Договору між членами
ОРЕ України від 15.11.1996 р.; – НКРЕ встановлено обов’язковість
форми угоди для сторін та її виконання як для сторін, так і для
розпорядника коштів ОРЕ; – при укладанні та виконанні угоди
(переказового доручення) відповідачі повністю дотримувались
нормативних актів, зокрема умов Договору між членами ОРЕ України
від 15.11.1996 р., його додатку № 4 — Інструкції про порядок
використання коштів ОРЕ, які є чинними і не оспорювались
позивачем.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
26.09.2002р. (головуючий суддя Онишкевич В.В., судді: Кузь В.Л.,
Бойко С.М.) рішення господарського суду Львівської області від
27.06.2002р. залишено без змін з тих же підстав.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, ДП
“Енергоринок” звернулось з касаційною скаргою до Вищого
господарського суду України, в якій просить їх скасувати.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що
спірна угода укладена з порушенням вимог ст. ст. 4, 44, 154 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, ст. 21 Закону України “Про підприємства в
Україні” ( 887-12 ) (887-12)
, тому відповідно до ст. 48 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
повинна бути визнана недійсною, як така, що не
відповідає вимогам закону.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судами першої та апеляційної
інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія
суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню
частково виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція перевіряє юридичну
оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або
постанові господарського суду.
Як встановлено судом першої інстанції, 22.12.1999 р. між ЗАТ
“Інтеграція» та ДАТ “Магістральні нафтопроводи “Дружба» було
укладено угоду № 8 (переказове доручення) про списання
заборгованості за поставлену електричну енергію на Оптовий ринок
електричної енергії України (ОРЕ) та отриману на ОРЕ електричну
енергію (далі – Угода).
Відповідно до цієї угоди відповідач – ЗАТ “Інтеграція» як
кредитор ОРЕ погоджує зменшення заборгованості оптового ринку за
поставлену на ОРЕ електричну енергію на суму 2 000 000,00 грн.,
а ДАТ “Магістральні нафтопроводи “Дружба» як дебітор ОРЕ
погоджує зменшення заборгованості за отриману в ОРЕ електричну
енергію на таку ж саме суму.
При цьому розпорядник коштів ОРЕ, функції якого відповідно до
Договору між членами оптового ринку електричної енергії України
від 15.11.1996 р. на день підписання Угоди виконувало Державне
підприємство “Національна енергетична компанія “Укренерго” (ДП
“НЕК “Укренерго”), відповідно до п. 2 Угоди зобов’язаний з
моменту виникнення заборгованості за поставлену та отриману в
ОРЕ електричну енергію провести списання цих заборгованостей та
надати повідомлення про це кредитору та дебітору.
На час розгляду справи правонаступником ДАТ “Магістральні
нафтопроводи “Дружба» є філія “Магістральні нафтопроводи
“Дружба» ВАТ “Укртранснафта», а правонаступником Державного
підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго” –
Державне підприємство “Енергоринок».
Разом з тим, позивач – розпорядник коштів є учасником спірного
договору і має відповідні права та обов’язки по ньому.
Натомість, умови спірної угоди позивач не погоджував, сам угоду
не підписував.
Правову оцінку вказаним правовідносинам суди першої та
апеляційної інстанції не надали та їх правову природу не
дослідили.
Посилання на постанову НКРЕ України від 05.08.1998 р. № 1036 та
Договір між членами Оптового ринку електричної енергії України
від 15.11.1996 р. може мати місце, якщо це відбувається
відповідно до вимог чинного законодавства.
Права та обов’язки того чи іншого суб’єкта може виникнути на
підставі: угоди, адміністративного акту, правового вчинку та
закону.
Тому, суди повинні були з’ясувати підстави виникнення прав та
обов’язків позивача по спірному договору.
Всі обставини повинні бути з’ясовані на підставі відповідних
нормативних актів, які регулюють спірні відносини.
Тому колегія суддів вважає, що судами першої та апеляційної
інстанції не надана належна юридична оцінка встановленим
фактам.
У зв’язку з чим рішення та постанова у даній справі підлягають
скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.
При новому розгляді суд першої інстанції повинен врахувати
означені недоліки, дати правову оцінку встановленим обставинам
відповідно до вимог чинного законодавства.
З урахуванням наведеного, та керуючись ст. ст. 2, 4, 153
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ДП “Енергоринок” на рішення господарського
суду Львівської області від 27.06.2002р. та постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2002р. у
справі № 4/1129-35/132 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Львівської області від
27.06.2002р. та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 26.09.2002р. у справі № 4/1129-35/132
скасувати.
3. Справу № 4/1129-35/132 передати на новий розгляд до
господарського суду Львівської області.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді В.Л. Цвігун
О.В. Яценко