ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
04.12.2002  	                         Справа N 2-6/4353-2001
 
Вищий   господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів:
Перепічая  В.С.  –  головуючого, Вовка  І.В.,  Гончарука  П.  А.
розглянувши  касаційну  скаргу ДПІ в м.  Сімферополі  Автономної
Республіки  Крим  на  постанову  Севастопольського  апеляційного
господарського суду від 06.11.2001р. у справі № 2-6/4353-2001  у
тій  частині,  яка  пов’язана із застосуванням  до  ТОВ  “Нафта-
сервіс”   (далі   –  Товариство)  пені  за  порушення   термінів
зарахування валютної виручки в сумі 46400 німецьких марок  -  за
позовом  ТОВ  “Нафта-сервіс” до ДПІ в м. Сімферополі  Автономної
Республіки Крим про визнання рішення недійсним, -
 
                        В С Т А Н О В И В
 
     У  квітні 2001 року Товариство звернулося в арбітражний суд
Автономної  Республіки Крим із позовом до  державної  податкової
інспекції  у  м.  Сімферополі (далі -  Інспекція)  про  визнання
недійсними  рішень від 17.04.2001 року № 26\22-106\13780287\2209
про  застосування  193110 грн. 05 коп. пені за  порушення  вимог
Закону  України "Про порядок здійснення розрахунків в  іноземній
валюті"  та  від 17.04.2001 року № 27\22-106\13780287\22-10  про
застосування  1598  грн.  штрафних санкцій  за  порушення  вимог
Декрету  Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №  15-93
"Про систему валютного регулювання і валютного контролю".
 
Рішенням арбітражного суду Автономної Республіки Крим від 17.05-
20.06.2001  року  позов задоволено частково,  визнано  недійсним
рішення  Інспекції від 17.04.2001 року № 26\22-106\13780287\2209
в частині застосування пені в сумі 190885 грн. 60 коп. ; у решті
позову відмовлено.
 
Постановою  Севастопольського апеляційного  господарського  суду
від   06.11.2001  року  рішення  арбітражного  суду   Автономної
Республіки  Крим від 17.05-20.06.2001 року змінено у  зв'язку  з
уточненням розрахунку суми фінансових санкцій. Рішення Інспекції
від 17.04.2001 року № 26/22- 106/13780287/2209 визнано недійсним
в частині застосування пені в сумі 186547 грн. 35 коп. ; у решті
рішення суду першої інстанції залишено без змін.
 
Постановою  Вищого  господарського суду України  від  03.04.2002
року  №  2-6/4353-2001 зазначені рішення та постанова скасовані,
прийнято нове рішення про відмову в позові. Постанова мотивована
тим,   що   Інспекція  обгрунтовано  не  взяла  до  уваги   факт
перерахування    заборгованості    товариством    з    обмеженою
відповідальністю  "Нафта-К"  як своєчасне  зарахування  валютної
виручки  за  договором від 20.12.1999 року  №  109/5,  укладеним
Товариством  з нерезидентом. Посилаючись на статтю 2  Цивільного
кодексу  України ( 435-15 ) (435-15)
        , суд касаційної інстанції  зазначив,
що   до   податкових  і  бюджетних  відносин   цей   Кодекс   не
застосовується,   а  тому  відносини,  що  виникають   внаслідок
застосування    податковими   органами   пені    до    суб'єктів
зовнішньоекономічної діяльності за порушення строків зарахування
валютної  виручки  в іноземній валюті, не регулюються  цивільним
законодавством.
 
Постановою Верховного Суду України від 17.09.2002 року касаційна
скарга   ТОВ   “Нафта-Сервіс”   задоволена,   постанова   Вищого
господарського  суду  України  від  03.04.02р.  №  2-6/4353-2001
скасована  частково, а справа передана до Вищого  господарського
суду  України  для  перегляду  в касаційному  порядку  постанови
Севастопольського   апеляційного   господарського    суду    від
06.11.01р. у тій частині вирішення спору про визнання  недійсним
рішення  ДПІ  в м. Сімферополі АР Крим від 17.04.01р.  №  26/22-
106/13780287/2209, яка пов’язана із застосуванням до ТОВ “Нафта-
сервіс”   (далі   –  Товариство)  пені  за  порушення   термінів
зарахування валютної виручки в сумі 46400 німецьких марок.
 
У  касаційній  скарзі  ДПІ в м. Сімферополі  АР  Крим  ставиться
питання  про  скасування постанови з мотивів її  невідповідності
обставинам справи та неправильного застосування Севастопольським
апеляційним господарським судом норм матеріального права.
 
Заслухавши  пояснення представників сторін,  розглянувши  доводи
касаційної  скарги  ДПІ в м. Сімферополі АР  Крим  у  зазначеній
Верховним  судом України частині, перевіривши матеріали  справи,
Вищий  господарський суд України вважає, що касаційна скарга  не
підлягає задоволенню з таких підстав.
 
Судом першої інстанції встановлено, що Інспекцією була проведена
перевірка    Товариства    з   питання   дотримання    валютного
законодавства при виконанні зовнішньоекономічного контракту  від
20.12.1999  року  №  109/5, укладеного з турецькою  фірмою  "Еgе
Sabun  Sanayi  vе  Тісаrеt Limited Sirketi".  В  акті  перевірки
зазначалося,   що  за  цим  контрактом  Товариство  експортувало
двоокис  титану, за який виручка в іноземній валюті надійшла  на
рахунок  Товариства  не  в  повному  обсязі.  Зокрема,  в   акті
перевірки  вказувалось, що Товариство необгрунтовано зменшило  в
бухгалтерському обліку заборгованість нерезидента за поставку 16
тон  двоокису  титану  в  листопаді  2000  року  на  суму  46400
німецьких марок.
 
За   результатами  перевірки  17.04.2001  року  Інспекцією  було
прийняте рішення № 26\22-106\13780287\2209 про застосування пені
за порушення термінів надходження виручки в іноземній валюті.
 
Відповідно  до статті 7 Декрету Кабінету Міністрів  України  від
19.02.1993  року  № 15-93 "Про систему валютного  регулювання  і
валютного   контролю"   у   розрахунках   між   резидентами    і
нерезидентами в межах торговельного обороту використовується  як
засіб платежу іноземна валюта; такі розрахунки здійснюються лише
через  уповноважені банки. Статтею 1 Закону України "Про порядок
здійснення  розрахунків  в  іноземній  валюті"  передбачено,  що
виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх
валютні   рахунки  в  уповноважених  банках  у  терміни  виплати
заборгованостей,  зазначені  в контрактах,  але  не  пізніше  90
календарних  днів  з дати митного оформлення  (виписки  вивізної
вантажної  митної  декларації) продукції, що  експортується.  За
порушення резидентами цих термінів статтею 4 зазначеного  Закону
передбачено стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі
0,3  відсотка  суми  неодержаної  виручки  в  іноземній  валюті,
перерахованої  у  грошову  одиницю України  за  валютним  курсом
Національного банку України на день виникнення заборгованості.
 
При розгляді справи судами попередніх інстанцій встановлено,  що
експорту  16 тон двоокису титану вартістю 46400 німецьких  марок
за межі митної території України не відбулось.
 
Встановленим  обставинам  в  даній  частині  суд  дав  правильну
правову  оцінку  і  підставно дійшов  висновку  про  відсутність
порушення  позивачем  термінів зарахування виручки  в  іноземній
валюті  в  сумі 46400 німецьких марок і відсутності підстав  для
застосування до позивача відповідальності за порушення вимог ст.
1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній
валюті.
 
Судові  рішення в даній частині позову постановлені з правильним
застосуванням   норм   матеріального  і  процесуального   права,
відповідають  матеріалам справи, а доводи касаційної  скарги  не
спростовують  висновки  попередніх  судових  інстанцій  у  даній
частині позову.
 
У  зв’язку  з  викладеним касаційну скаргу в даній частині  слід
залишити без задоволення, а судові рішення без змін.
 
Керуючись        ст.ст.      111-5,111-7,111-9,111-11        ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В :
 
Касаційну  скаргу  ДПІ у м. Сімферополі на рішення  арбітражного
суду  Автономної  Республіки Крим від  20.06.01р.  та  постанову
Севастопольського   апеляційного   господарського    суду    від
06.11.2001  в  частині, яка пов’язана із  застосуванням  до  ТОВ
“Нафта-сервіс”  пені за порушення термінів зарахування  валютної
виручки в сумі 46400 німецьких марок залишити без задоволення, а
вказані судові рішення щодо визнання недійсним рішення ДПІ у  м.
Сімферополі АР Крим № 26/22-106/13780287/2209 від 17.04.2001р. в
наведеній вище частині залишити без змін.
 
Головуючий        Перепічай В.С.
 
Судді             Вовк І.В.
 
                  Гончарук П. А.