ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4.12.2002
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Головуючого Черногуза Ф.Ф.
Суддів Михайлюка М.В.
Невдашенко Л.П.
в судовому засіданні
взяли участь
представники
кредитора Куролес В.М.
боржника не з’явилися
розглянувши касаційну Козелецької міжрайонної Державної
скаргу податкової інспекції Чернігівської
області
на постанову від 4.10.2002
Київського апеляційного господарського
суду
за заявою Козелецької міжрайонної Державної
податкової інспекції Чернігівської
області
до Багатопрофільного комерційного малого
приватного підприємства “Ангеліна”
Про визнання банкрутом,
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 27.11.2001
повернута без розгляду заява Козелецької міжрайонної Державної
податкової інспекції Чернігівської області про визнання
багатопрофільного комерційного малого приватного підприємства
“Ангеліна” банкрутом.
Ухвалу винесено на підставі того, що заявником не подано доказів
безспірності вимог.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
4.10.2002 ухвала господарського суду Чернігівської області від
27.11.2001 залишена без змін.
Не погоджуючись з вказаною постановою, заявник – Козелецька МДПІ
просить її скасувати, посилаючись на те, що податкові
зобов’язання платника податків виникли на підставі рішення про
застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення
законодавства про оподаткування від 20.03.2000.
Тобто, податкові зобов’язання виникли до 1.04.2001, і тому
відповідно до п. 19.1 ст. 19 Закону України “Про порядок
погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
безспірні вимоги
органів стягнення обов’язкових платежів визначаються за
правилами ч. 1 та ч. 2 ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України
від 21.01.1993 № 8-93 “Про стягнення не внесених у строк
податків і неоподаткованих платежів”.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників
сторін,та обговоривши доводи касаційної скарги колегія суддів
вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 27.11.2001
повернуто заяву про порушення справи про банкрутство приватного
підприємства “Ангеліна”.
Підставою для повернення заяви про банкрутство судом зазначено
ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника
або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
, та ст. 63
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Постановою від 4.10.2002 Київського апеляційного господарського
суду вказана ухвала залишена без змін.
В ухвалі і постанові зазначено, що заява про порушення справи
про банкрутство підлягає поверненню кредитору, оскільки ним не
подано доказів безспірності вимог.
Погодитись із висновками апеляційного суду неможливо, оскільки
згідно матеріалів справи податкові зобов’язання платника
податків виникли на підставі рішення ДПІ про застосування та
стягнення фінансових санкцій за порушення законодавства про
оподаткування від 20.03.2000, тобто податкові зобов’язання
платника податків виникли до 1.04.2001.
Кредитор - Козелецька міжрайонна державна податкова інспекція у
своїй заяві посилалась на ст. 52 п. 8 Закону України “Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
, якою передбачено, що якщо майна боржника
юридичної особи завідомо не вистачає на відшкодування судових
витрат у справі про банкрутство, то заява про порушення справи
про банкрутство може бути подана кредитором незалежно від
розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов’язань.
До Козелецької МДПІ боржником подано баланс, згідно якого
підтверджується відсутність майна, що являється обставиною для
встановлення факту неможливості відшкодування судових витрат
боржником у справі про банкрутство. Однак господарськими судами
дані обставини не досліджувались і їм не надана відповідна
правова оцінка, що свідчить про неповне з’ясування ними обставин
у даній справі.
Порушення судами попередніх інстанцій вимог ст. 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
щодо дослідження та оцінки доказів на підставі
всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності відповідно до ч. 1 ст. 111-
10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
є підставою для скасування
постановлених по справі судових рішень та передачі справи на
новий розгляд.
При новому розгляді справи місцевому господарському суду слід
взяти до уваги наведене, вжити всіх передбачених законом заходів
для встановлення всіх обставин справи і в залежності від
встановленого та у відповідності до закону вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, ч. 1 ст. 111-10,
ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Козелецької міжрайонної Державної податкової
інспекції Чернігівської області задовольнити, скасувати
постанову Київського апеляційного господарського суду від
4.10.2002 та ухвалу № 02-02/1883 господарського суду
Чернігівської області від 27.11.2001, а заяву Козелецької
міжрайонної Державної податкової інспекції Чернігівської області
направити для розгляду до господарського суду Чернігівської
області.
Головуючий, суддя Ф.Черногуз
Судді М.Михайлюк
Л.Невдашенко