ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.12.2002 Справа N 17-6-40/02-6898
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого)
Вовка І.В.
Гончарука П. А.,
за участю представників позивача: не з’явились, відповідача:
директора Балінського В.Ю., розглянувши у відкритому судовому
засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою
відповідальністю “Морське транспортне агентство Сервіс ЛТД” на
рішення господарського суду Одеської області від 14.08.2002 року
та постанову Одеського апеляційного господарського суду від
01.10.2002 року у справі № 17-6-40/02-6898 за позовом Товариства
з обмеженою відповідальністю “Морське транспортне агентство
Сервіс ЛТД” до Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛВОНА”
про стягнення суми,
У С Т А Н О В И В:
У серпні 2002 року Товариство з обмеженою відповідальністю
“Морське транспортне агентство Сервіс ЛТД” звернулось з позовною
заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛВОНА” про
стягнення суми основного боргу, 3% річних та пені, посилаючись
на неналежне виконання останнім умов укладених договорів щодо
строків повернення отриманих коштів.
Рішенням господарського суду Одеської області від 14.08.2002
року позов задоволено та постановлено стягнути з відповідача 422
000, 00 грн. основного боргу, 1 349, 33 грн. – 3% річних, 2 273,
37 грн. пені, а також витрати по сплаті державного мита та
витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового
процесу, і надано розстрочку виконання зазначеного рішення суду
на два роки зі сплатою по 35 468, 56 коп. кожних два місяці.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
01.10.2002 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі позивач, вважає що рішення суду першої
інстанції і постанова апеляційного суду прийняті з порушенням
норм процесуального права і, просить їх скасувати в частині
надання розстрочки виконання рішення суду.
У відзиві на касаційну скаргу, відповідач вважає, що при
винесенні постанови суд правильно застосував норми матеріального
та процесуального права і проти її скасування заперечує.
Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши
матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги і відзиву
на неї, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
з наступних підстав.
Як видно із матеріалів справи між сторонами було укладено
договір від 01.12.1998 року про фінансову допомогу, за умовами
кого позивач надав відповідачу безвідсоткову фінансову допомогу
у вигляді грошової позички для здійснення господарської
діяльності на суму 50 000 грн., строком на три роки з 01.12.1998
року до 01.12.2001 року і, договір від 20.07.1999 року про
фінансову допомогу відповідачу у вигляді грошової позички на
суму 372 000 грн. строком на три роки з 20.07.1999 року до
20.07.2002 року.
Відповідач взяті зобов’язання за укладеними договорами у
встановлені ними строки не виконав.
Суд першої і апеляційної інстанції дав правильну юридичну оцінку
обставинам справи та повно їх встановив у прийнятих рішеннях.
Відповідно до вимог п. 6 ст. 83 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд, приймаючи
рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання
рішення.
Тому, суд, враховуючи клопотання відповідача, обґрунтовано
розстрочив виконання прийнятого рішення з дотриманням вимог норм
процесуального права.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За таких обставин, касаційну скаргу, слід залишити без
задоволення, а прийняті судові рішення без змін.
З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
“Морське транспортне агентство Сервіс ЛТД” залишити без
задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 01.10.2002 року без змін.
Головуючий В.С. Перепічай
Судді І.В. Вовк
П. А. Гончарук