ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.05.2003 Справа N 34/168а
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Добролюбової Т. В. - головуючого
Дроботової Т. Б.
Гоголь Т. Г.
за участю представників:
позивача Лавська Л. Д. - дов. від 16.12.2002 p.
відповідача не з'явились (про час і місце повідомлені
належно)
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової
інспекції
на постанову від 11.02.2003 p. Донецького апеляційного
господарського суду
у справі № 34/168а господарського суду Донецької області
за позовом Державного підприємства "Вугільна компанія
"Краснолиманська"
до Красноармійської об'єднаної державної податкової
інспекції
про визнання недійсним рішення № 66/23-1/112-00175188 від
08.11.2001 p. Красноармійської ОДПІ
ВСТАНОВИВ:
ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська" до господарського суду
Донецької області був заявлений позов про визнання недійсним
рішення Красноармійської ОДПІ № 66/23-1/112-00175188 від
08.11.2001, яким донараховано податок на додану вартість,
прибутковий податок з громадян та застосовані фінансові санкції
відповідно до Законів України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
та "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Підставою прийняття оспорюваного рішення став акт від 02.11.2001
документальної перевірки ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська",
в якому зафіксовано, зокрема, порушення підприємством Закону
України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
,
а саме: проведення розрахункових операцій на повну суму покупки
без застосування реєстратора розрахункових операцій та порушення
пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, що виявилось, на думку перевіряючих, у
невключенні до об'єкту оподаткування операцій з реалізації
реактивної електроенергії ЦОФ "Краснолиманська".
Рішенням господарського суду Донецької області від 19.08.2001
(суддя О. Кододова) позовні вимоги задоволено частково: визнано
недійсним рішення Красноармійської ОДПІ № 66/23-1/112-00175188 від
08.11.2001 в частині донарахування 7425 грн. ПДВ з огляду на
недоведеність порушення пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та в частині
застосування фінансових санкцій в сумі 27972,90 грн. через
невідповідність рішення ДПІ приписам статті 3 Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
. Рішення суду в
цій частині мотивоване тим, що терміни застосування реєстраторів
розрахункових операцій для позивача не настали на час проведення
перевірки.
В решті позовних вимог відмовлено.
За апеляційною скаргою Красноармійської ОДПІ Донецький апеляційний
господарський суд (судді: Колядко Т. М. - головуючий, Мирошніченко
С. В., Скакун О. А.), переглянувши рішення господарського суду
Донецької області в апеляційному порядку, постановою від
11.02.2003 залишив його без зміни з тих же підстав.
Красноармійська ОДПІ подала до Вищого господарського суду України
касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду, в якій просить рішення та постанову у справі
скасувати в частині визнання недійсним рішення ДПІ щодо
застосування фінансових санкцій на підставі Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, мотивуючи
касаційну скаргу доводами про неправильне застосування судом норм
матеріального права.
Скаржник, зокрема, вважає, що Постановою Кабінету Міністрів
України від 07.02.2001 № 121 "Про терміни переводу суб'єктів
підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у
готівковій і безготівковій формі з застосуванням реєстраторів
розрахункових операцій" ( 121-2001-п ) (121-2001-п)
визначено відповідні
терміні для конкретних форм і умов діяльності, здійснення яких
можливе без застосування реєстраторів розрахункових операцій
згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 № 1336
"Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування і послуг" ( 1336-2000-п ) (1336-2000-п)
. Оскільки,
діяльність позивача не підпадає під визначені згаданою постановою
ознаки, судом помилково, на думку скаржника, до спірних
правовідносин не застосовано положення статті 1 Закону України
"Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування і послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
щодо
застосування позивачем реєстратора розрахункових операцій.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити без зміни
судові рішення у справі з мотивів, в них викладених.
Заслухавши доповідь судді Дроботової Т.Б. та пояснення присутнього
в судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції при розгляді справи
встановлено, що, позивач у період з 23.02.2001 по 30.06.2001
провів розрахункові операції в касі підприємства без застосування
реєстратора розрахункових операцій з оформленням прибуткових
касових ордерів на суму 6733, 87 грн.
Судами також встановлено, що до 1 січня 2001 року позивач
користувався правом проводити розрахункові операції через касу
підприємства з оформленням прибуткових та видаткових касових
ордерів.
З 1 січня 2001 набрав чинності викладений в новій редакції Закон
України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
суб'єкти
підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в
готівковій та (або) в безготівковій формі (із застосуванням
платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу
товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну
суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у
встановленому порядку та переведені у фіскальний режим реєстратори
розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом,
із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку
розрахункових книжок. Як випливає із норм даного закону,
переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік
розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових
операцій має здійснюватись поступово.
Статтею 11 цього Закону ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
передбачено, що терміни
переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік
розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із
застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються
Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства економіки
України, ДПА України та НБУ.
Відповідно до названого Закону Кабінет Міністрів України
07.02.2001 прийняв постанову № 121 "Про терміни переведення
суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових
операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням
реєстраторів розрахункових операцій", пунктом 1 якої
( 121-2001-п ) (121-2001-п)
такі терміни встановлені згідно з додатком.
Пунктом 2 додатку ( 121-2001-п ) (121-2001-п)
до названої постанови
встановлено, що для діяльності суб'єктів підприємницької
діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг,
розмір річного обсягу розрахункових операцій яких перевищує
граничний розмір, встановлений постановою Кабінету Міністрів
України від 23.08.2000 № 1336 ( 1336-2000-п ) (1336-2000-п)
, термін переведення
на облік розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів
розрахункових операцій складає один місяць з дати перевищення
граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій.
Пунктом 2 постанови КМ України від 23.08.2000 № 1336 "Про
забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 1336-2000-п ) (1336-2000-п)
вказаний граничний розмір
визначений як 200 тис. гривень. При цьому зазначено, що у разі
його перевищення застосування реєстраторів розрахункових операцій
є обов'язковим для форм і умов діяльності, передбачених у
переліку.
У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту
наявності у позивача перевищення граничного розміру річного обсягу
розрахункових операцій, починаючи з 1 січня 2001 року, не
відображено це і в акті перевірки податкової служби.
У зв'язку з цим колегія суддів Вищого господарського суду України
вважає правомірним висновок судів першої та апеляційної інстанції
про відсутність передбачених пунктом 1 статті 17 Закону України
"Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
підстав
для притягнення до відповідальності за порушення вимог цього
Закону, а саме: за непроведення розрахункових операцій через
реєстратори розрахункових операцій.
Викладене спростовує доводи касаційної скарги щодо неправильного
застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 1 статті 111-9, статтею
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Рішення від 19.08.2002 p. господарського суду Донецької області та
постанову від 11.02.2003 p. Донецького апеляційного господарського
суду у справі № 34/168а господарського суду Донецької області
залишити без зміни, а касаційну скаргу Красноармійської ОДПІ - без
задоволення.
Головуючий Т. Добролюбова
С у д д і Т. Дроботова
Т. Гоголь