ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.12.2002 Справа N 17-3-13/02-3533
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Перепічая В.С. головуючого
Вовка І.В.
Гончарука П. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу ВАТ
“МК Азовсталь” на постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 06.08.2002р. у справі за позовом ВАТ “МК
Азовсталь” до Одеської залізниці
про стягнення сум
У С Т А Н О В И В :
У квітні 2002 року ВАТ “МК Азовсталь” звернулося до суду з
позовною заявою до Одеської залізниці, в якій, посилаючись на
договір № 4 від 21.12.2000р. на виконання транспортно-
експедиційних послуг з обробки власних вагонів ВАТ “МК
Азовсталь”, просило стягнути, списані з нього кошти у сумі
4695,60 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 26.06.2002
року , залишеним без змін постановою
Одеського апеляційного господарського суду від 06.08.2002р. (
судді : Петров М.С., Разюк Г.П. , Колокова С.І.), у позові
відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати прийняті судові
рішення, позов задовольнити, посилаючись на неправильне
застосування судом норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали
справи та обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на
неї, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що застосування
пільгового тарифу 0,75 за перевезення порожніх платформ (
власності ВАТ “МК Азовсталь”), обладнаних нез'ємним обладнанням,
не було передбачено вказаним договором, змін з цього питання до
нього сторонами не вносились, а телеграма Укрзалізниці № НР-
000112 від 6.05.2002 р. про застосування до позивача вказаного
пільгового тарифу носила рекомендаційний характер.
Разом з тим з такими висновками суду повністю погодитись не
можна.
За приписом ст.ст. 4, 151 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
цивільні права
та обов'язки виникають з угод, передбачених законом, а також з
угод хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не
суперечать.
Як видно з матеріалів справи, між ВАТ “МК Азовсталь” (замовник)
та Одеською залізницею 21.12.2000р. за № 4 було
укладено договір на виконання транспортно-експедиційних послуг з
обробки власних вагонів ВАТ “МК Азовсталь” .
Пунктом 4.1 наведеного договору було передбачено, що вартість
наданих виконавцем послуг встановлюється на підставі Збірника
тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України.
Тарифне керівництво № 1 і калькуляції, які приєднується до цього
договору (Додаток№ 1).
Відповідно до п. 3 Загальних положень згадуваного Збірника,
Державна адміністрація залізничного транспорту України (
Укрзалізниця) встановлює і затверджує відповідно до економічної
ефективності та собівартості перевезень пільгові тарифи зі
знижкою не більше як 25% від загальних тарифів.
Суд на зазначене, а також на зміст вказаної телеграми щодо
необхідності відповідача ознайомити і проінструктувати причетних
до неї працівників та позивача і встановити контроль за її
виконанням, належної уваги не звернув, у порушення вимог ст. 43
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не з'ясував правової природи спірного
пільгового тарифу, так і зазначеної телеграми як і те, чи не є
регулювання Укрзалізницею вказаних питань в такий спосіб,
невід'ємною частиною тарифного регулювання, яке випливає з
наведеного Збірника, який сторони поклали в основу договору для
проведення розрахунків за надані послуги.
Залишаючи рішення першої інстанції без змін, апеляційний суд на
зазначене також уваги не звернув.
За таких обставин ухвалені судові рішення законними і
обґрунтованими визнати не можна.
При новому розгляді справи суду слід звернути увагу на наведене,
ретельно з'ясувати дійсні обставини справи, і вирішити спір
відповідно до вимог діючого законодавства.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 – 111-12 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу ВАТ “Металургійний комбінат “Азовтсаль”
задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
6.08.2002р. та рішення господарського суду Одеської області від
26.06.2002р. скасувати і справу передати на новий розгляд до
суду першої інстанції, в іншому складі суду.
Головуючий В. Перепічай
С у д д і І. Вовк
П. Гончарук