ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.12.2002 Справа N 14/560(14/560-8/62(1))
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Полякова Б.М.
суддів: Яценко О.В., Цвігун В.Л.
розглянувши касаційну Відкритого акціонерного товариства
скаргу “Київський завод реле та
автоматики” правонаступника
холдингової компанії “Реле та
автоматика” (далі – ВАТ “Київський
завод реле та автоматики”)
на постанову від 28.03.2002 р. Київського
апеляційного господарського суду
у справі № 14/560 (14/560-8/62(1))
господарського суду м. Києва
за позовом Прокурора Жовтневого району
м. Києва в інтересах держави в
особі Кабінету Міністрів України
(далі – Прокурор Жовтневого району
м. Києва)
до Холдингової компанії “Реле та
автоматика” (далі – ХК “Реле та
автоматика”)
третя особа Відкрите акціонерне товариство
“Державний експортно-імпортний банк
України” (далі – Укрексімбанк)
Про стягнення 202983755,50 грн.
в судовому засіданні взяли Мандебура О.В. – прокурор відділу
участь представники: Генеральної прокуратури України
від позивача: (посвідчення № 38)
від відповідача: Резніков О.Ю. – дов. від 27.11.2002
від третьої особи: р.;
від Міністерства юстиції Власенко С.В. – дов. від 04.12.2002
України: р.
Москаленко О.Ю. – дов. від
04.03.2002 р. № 10-101/971;
Салькова Н.М. – дов. від 04.12.2002
р. № 10-301/6172;
Манчуленко Я.В. – дов. від
28.10.2002 р. № 10-301/5412
Пукало Р.Б. – дов. від 21.05.2002
р.
№ 34-3/510;
Вороніна І.Г. – дов. від 22.05.2002
р.
№ 34-3-510
Заслухавши доповідь судді Яценко О.В., пояснення представників
сторін, перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд
України
В С Т А Н О В И В:
Прокурор Жовтневого району м. Києва звернувся до господарського
суду м. Києва з позовом про стягнення з ХК “Реле та автоматика”
202983755,50 грн. – збитків державного бюджету, що виникли
внаслідок виконання Урядом гарантійного зобов’язання по кредиту,
за рахунок якого НВО “Реле та автоматика” виконало свої
зобов’язання по контракту № 022 від 02.10.1992 р. перед фірмою
“Сіменс АГ”.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до Постанови
Кабінету Міністрів України № 14 від 31.05.1991 р. “Про заходи
щодо розвитку виробництва особливо складної медичної
діагностичної техніки в 1991-1995 роках” Київському НВО “Реле та
автоматики”, правонаступником якого є ХК “Реле та автоматики”,
доручено освоїти розробку та виробництво разом з німецькою
фірмою “Сіменс АГ” особливо складної медичної діагностичної
техніки.
За дорученням та під гарантії КМУ Укрексімбанк уклав
Індивідуальну кредитну угоду з Аусфіркредит-Гезельшафт мбХ
№ 5/0810/5149 від 17.11.1992 р., якою передбачено фінансування
85% суми укладеного 02.10.1992 р. між відповідачем та фірмою
“Сіменс АГ” експортного контракту на поставку останньою
медичного обладнання та комплектуючих шляхом надання кредиту в
розмірі 50566500 німецьких марок через Укрексімбанк.
Решта коштів в сумі 8923500 німецьких марок були перераховані
Укрексімбанком фірмі “Сіменс АГ” за рахунок централізованих
коштів з державного бюджету України.
Загальна сума експортного контракту складала 59490000 німецьких
марок, на яку фірмою “Сіменс АГ” було поставлено відповідачу
медичне обладнання та комплектуючі до них в повному обсязі.
12.08.1993р. між Укрексімбанком та відповідачем було укладено
внутрішню Кредитну угоду № 2/11-54, за якою ХК “Реле та
автоматика” був наданий внутрішній кредит в розмірі 50566500
німецьких марок.
Зобов’язання позичальника по поверненню основної суми отриманого
кредиту в розмірі 50566500 німецьких марок були погашені за
рахунок коштів державного бюджету України.
Також, за рахунок державних коштів шляхом списання з рахунку
Державного валютного фонду України були сплачені належні до
погашення відсотки, що нараховувались на непогашену
заборгованість, відповідно до п. 4.1. внутрішньої Кредитної
угоди.
Сума витрат державного бюджету по вказаним відсоткам склала
9149465,21 німецьких марок, що за офіційним курсом НБУ на
01.03.2001 р. становила 22859938,83 грн.
Виходячи з розрахунків, наданих позивачем, заборгованість
відповідача перед державним бюджетом станом на 01.03.2001 р.
складала 202983755,50 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 08.11.2001 р. (суддя –
Капацин Н.В.) позовні вимоги були задоволені частково: з
відповідача в доход Державного бюджету України стягнуто суму
171452048 грн. 60 коп. основного боргу та 1700 грн. державного
мита. В іншій частині позову відмовлено.
В обґрунтування свого рішення суд посилається на Постанову
№ 1002 від 14.12.1995 р., якою Уряд України встановив, що у разі
здійснення гарантом платежів для покриття заборгованості
юридичних осіб України за іноземними кредитами, одержаними під
гарантії Уряду України, відповідальність позичальників перед
державним бюджетом виникає в межах витрат державного бюджету на
виконання їх зобов’язань, визначених умовами кредитної угоди між
банком – агентом Уряду України і позичальником, з моменту
здійснення гарантом зазначених платежів, а також, на ст. 23
Закону України “Про державний бюджет України на 2001 рік”,
відповідно до якої для відшкодування витрат Державного бюджету
України, які виникли внаслідок невиконання юридичними особами
своїх зобов’язань щодо погашення наданих на умовах повернення
кредитів залучених державою або під державні гарантії, інших
гарантованих державою зобов’язань, та стягнення заборгованості
перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і
організаціям позичок, зокрема, за рахунок коштів, залучених
державою або під державні гарантії, та плати за користування
цими позичками, органи державної податкової служби України
застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку,
передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків
і неподаткових платежів, включаючи погашення такої
заборгованості за рахунок майна боржників.
На повернення кредиту, сплату відсотків та обслуговування
іноземного кредиту за період з 1993 по 1999 роки з державного
бюджету сплачена сума 70657674,64 німецьких марок, що за курсом
НБУ (на день пред’явлення позову із розрахунку 2,426517 грн. за
1 нім марку) складає суму 171452048 грн. 60 коп. , яка,
відповідно до вищезазначених нормативно-правових актів, підлягає
стягненню з відповідача.
В іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню,
оскільки інші витрати документально не обґрунтовані,
відшкодування витрат Укрексімбанку не є предметом даного спору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
28.03.2002 р. (судді – Отрюх Б.В., Зеленін В.О., Тищенко А.І.)
апеляційну скаргу відповідача на рішення господарського суду
м. Києва від 08.11.2001 р. було залишено без задоволення, а
рішення – без зміни з тих же підстав.
Звертаючись до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, ВАТ “Київський завод реле та автоматики” просить
скасувати рішення господарського суду м. Києва від 08.11.2001 р.
та постанову Київського апеляційного господарського суду від
28.03.2002 р., посилаючись на порушення судами першої та
апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права
при їх прийнятті.
У відзиві на касаційну скаргу Укрексімбанк просить залишити її
без задоволення, посилаючись на те, що, при прийнятті
оскаржуваних рішення та постанови у справі, судами першої та
апеляційної інстанцій не було порушено або неправильно
застосовано норми чинного законодавства України.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оскаржуваних рішення та постанови, дійшла
висновку, що судами першої та апеляційної інстанції, при
прийнятті рішення та постанови у справі за зібраними та
оціненими доказами, було порушено норми матеріального та
процесуального права, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд оцінює докази за своїм
внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і
об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в
їх сукупності, керуючись законом.
Згідно умов ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція використовує
процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки
юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у
рішення чи постанові господарського суду.
Разом з тим, оскаржувані рішення та постанова прийняті за
неповно встановлених обставин справи, без здійснення належної
юридичної оцінки тих обставин справи, які встановлені судом.
Як вбачається з матеріалів справи, Кабінетом Міністрів УРСР
31.05.1991 р. прийнято постанову № 14 “Про заходи щодо розвитку
виробництва особливо складної медичної діагностичної техніки у
1991-1995 роках”, якою була прийнята пропозиція Міністерства
економіки і НВО “Реле та автоматика” про розробку та виробництво
разом з німецькою фірмою “Сіменс АГ” (ФРН) особливо складної
медичної техніки. Для відкриття кредитної лінії 25.03.1992 р.
між Державним експортно-імпортним банком України “Укрексімбанк”
– позичальником та консорціумом німецьких банків АКА –
кредитором була укладена Базова угода.
Повноваження Кабінету Міністрів України та Національного банку
України щодо надання гарантій були підтверджені Постановою
Президії Верховної Ради України від 15.07.1992 р. № 2561-ХІІ
“Про надання Кабінету Міністрів України права в 1992 році
виступати гарантом щодо кредитів іноземних банків, фінансових
організацій та про порядок застави під гарантії іноземним
кредиторам”.
Положенням про порядок одержання, використання і погашення
іноземних кредитів, що надаються під гарантії Кабінету Міністрів
України та Національного банку України, затвердженим
Валютно-кредитною радою Кабінету Міністрів України 27.08.1992 р.
і Декретом Кабінету Міністрів України від 17.03.1993 р. “Про
надання державних гарантій щодо іноземних кредитів, які
надаються Україні відповідно до міжнародних договорів”
Укрексімбанк був визначений фінансовим агентом за міжнародними
кредитними договорами. Функції Укрексімбанку як фінансового
агента Кабінету Міністрів України були юридично оформлені
19.09.1996 р. шляхом підписання Агентської угоди між Кабінетом
Міністрів України, представленим Міністерством фінансів України
та Державним експортно-імпортним банком України. У відповідності
з додатком № 4 до Агентської угоди такі зобов’язання були
розповсюджені на всі іноземні кредити, що були оформлені
починаючи з 1992 року.
На виконання Базової угоди між Укрексімбанком та Консорціумом
німецьких банків “АКА” була укладена Індивідуальна Кредитна
угода № 5/0810/5149 від 17.11.1992 р., згідно з якою
Укрексімбанк отримав кредит на суму 59490000 марок ФРН для
оплати експортного контракту № 022 від 02.10.1992 р. відносно
поставки фірмою “Сіменс АГ” (ФРН) медичного обладнання і
комплектуючих для НВО “Реле та автоматика”, правонаступником
якого є ХК “Реле та автоматика”. Контрактом № 022 передбачено,
що платежі здійснюються в німецьких марках з використанням
кредитної лінії між Україною і Німеччиною.
12.08.1993 р. між НВО “Реле та автоматика” та Укрексімбанком
укладено кредитну угоду № 2/11-54 для оплати 85% ціни контракту
№ 022 від 02.10.1992 р. укладеного між фірмою “Сіменс АГ”
(Дрезден, ФРН) та НВО “Реле та автоматика” (ВТФ “Реле експорт”).
Сума кредиту за цією угодою становить 50566500 німецьких марок.
Згідно з п. 2.3 кредитної угоди платежі в рахунок кредиту
здійснені на підставі акредитиву, що відкривається компанією
“Реле та автоматика” у кредитора – Укрексімбанку, а також
авізований і виконаний через Дрезден Банк АГ (Дрезден, ФРН).
Заяву про відкриття акредитиву на суму 50566500 німецьких марок
НВО “Реле та автоматика” подало до Укрексімбанку 15.09.1993 р.
Укрексімбанк відкрив акредитив на користь відповідача, оплатив
поставлене медичне обладнання для відповідача за рахунок коштів
державного бюджету України.
Пункт 9.1 кредитної угоди № 2/11-54 передбачає, що позичальник
отримує від Уряду України повноваження в тому, що на випадок
непогашення у встановлений строк заборгованості по кредиту
Укрексімбанк має право використати кошти Державного валютного
фонду України.
27.08.1992 р. Кабінетом Міністрів України було затверджене
Положення “Про порядок одержання, використання і погашення
іноземних кредитів, що надаються під гарантії Кабінету Міністрів
України та Національного банку”, згідно якого Міністерство
економіки і Укрексімбанк у десятиденний строк повідомляють
позичальника про результати попереднього розгляду поданих
документів та необхідність проведення незалежної поза галузевої
експертизи, що здійснюється в організаціях, призначених
Кабінетом Міністрів України. Усі витрати, пов’язані з
проведенням експертизи, несе позичальник.
Після розгляду документів, поданих позичальником, Мінекономіки
передає їх разом з своїми висновками та рекомендаціями до
Кабінету Міністрів України. Документи, подані Мінекономіки,
розглядаються галузевими експертами апарату Кабінету Міністрів
України і з їх висновками передаються в робочий апарат
Валютно-кредитної ради. Апарат Валютно-кредитної ради розглядає
подані документи і готує пропозиції Валютно-кредитній раді
Кабінету Міністрів України для вирішення питання про надання
кредиту позичальнику, а також інформує його про дату обговорення
цього питання на засіданні Валютно-кредитної ради.
Валютно-кредитна рада Кабінету Міністрів України приймає
остаточне рішення про надання кредиту, яке оформляється
відповідним протоколом.
Отже, судам першої та апеляційної інстанцій необхідно дослідити
чи були дотримані при надані кредиту вимоги Положення “Про
порядок одержання, використання і погашення іноземних кредитів,
що надаються під гарантії Кабінету Міністрів України та
Національного банку”, встановити наявність необхідних
документів, наданих позичальником для отримання кредиту,
дослідити, чи було прийнято відповідне рішення Валютно-кредитної
ради про надання кредиту, яким протоколом воно оформлено.
Без встановлення цих обставин висновок про те, що ВАТ “Київський
завод реле та автоматики” отримало кредит під гарантії Уряду,
без дослідження самої гарантії, є передчасним.
Ст. 23 Закону України “Про державний бюджет на 2001 рік”
передбачено, що в 2001 р. для відшкодування витрат Державного
бюджету України, які виникли внаслідок невиконання юридичними
особами своїх зобов’язань щодо погашення та обслуговування
наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або
під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов’язань,
та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з
наданих підприємствам і організаціям позичок із державного
бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою
або під державні гарантії, плати за користування цими позичками
органи державної податкової служби України застосовують механізм
стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом
для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових
платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок
майна боржників. Отже, вказаною статтею передбачений порядок
погашення заборгованості перед державним бюджетом юридичними
особами внаслідок невиконання своїх зобов’язань.
Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 1002
від 14.12.1995 р. у разі здійснення гарантом платежів для
покриття заборгованості юридичних осіб України за іноземними
кредитами, одержаними під гарантії Уряду України,
відповідальність позичальників перед державним бюджетом виникає
в межах витрат державного бюджету на виконання їх зобов’язань,
визначених умовами кредитної угоди між банком – агентом Уряду
України і позичальником, з моменту здійснення гарантом
зазначених платежів.
Таким чином, судам першої та апеляційної інстанції необхідно
дослідити чи були здійснені гарантом, тобто Урядом України,
платежі для покриття заборгованості ВАТ “Київський завод реле та
автоматики”, надати належну правову оцінку первісним документам,
які підтверджують витрати Державного бюджету на виконання
зобов’язань ХК “Реле та автоматика” по кредиту та відсотках. І
тільки на підставі всіх первісних документів, підтверджуючих як
додержання процедури надання гарантії, так і витрати Державного
бюджету на виконання зобов’язань ХК “Реле та автоматика” можливо
зробити висновок про наявність або відсутність гарантій Уряду по
зобов’язанням цієї компанії.
Згідно ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для скасування або зміни рішення
місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови
апеляційного господарського суду є порушення або неправильне
застосування норм матеріального або процесуального права.
За таких обставин, рішення та постанова у справі підлягають
скасуванню.
При новому розгляді суду потрібно врахувати наведене та вирішити
спір відповідно вимог чинного законодавства України.
Зважаючи на вищевикладене та, керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-9-111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
“Київський завод реле та автоматики” правонаступника холдингової
компанії “Реле та автоматика” на рішення господарського суду
м. Києва від 08.11.2001 р. та постанову Київського апеляційного
господарського суду від 28.03.2002 р. у справі № 14/560
(14/560-8/62(1)) задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду м. Києва від 08.11.2001 р. та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
28.03.2002 р. у справі № 14/560 (14/560-8/62(1)) скасувати.
3. Справу передати до господарського суду м. Києва на новий
розгляд.
Головуючий Поляков Б.М.
Судді: Яценко О.В.
Цвігун В.Л.