ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4.12.2002 Справа N 02-5/9-11/46(734)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Черногуза Ф.Ф.,
суддів : Михайлюка М.В.,
Невдашенко Л.П. ,
розглянувши приватного підприємця Ісаєвої Валентини
касаційну скаргу Іванівни
на постанову від 04-11.06.02
Дніпропетровського апеляційного
господарського суду
та ухвалу від 12.03.02 № 734
господарського суду Запорізької області
за позовом приватного підприємця Ісаєвої В.І., м.
Запоріжжя
до Державної податкової адміністрації в
Запорізькій області
Про визнання недійсними рішень
в судовому засіданні взяли участь представники :
позивача: не з’явився
відповідача: Даниленко О.В., Гришко О.Ю., Матвейчук
О.А.,
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.03.2002 №
734 (суддя Гончаренко С.А.) відмовлено у прийнятті позовної
заяви суб’єкта підприємницької діяльності - приватного
підприємця Ісаєвої Валентини Іванівни, м. Запоріжжя до Державної
податкової адміністрації у м. Запоріжжі та Державної податкової
адміністрації м. Києва про визнання недійсними рішень ДПІ у
Комунарському районі м. Запоріжжя № 5579/17-200 від 06.08.2001
та № 3897/10/25-020 від 11.10.2001 Державної податкової
адміністрації України № 4676/К/25-0215 від 14.12.2001 на
підставі п. 1 ст. 62 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
(заява не підлягає
розгляду у господарських судах України).
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 04-11.06.2002 вказана ухвала господарського суду залишена
без змін. Не погоджуючись з даною постановою, приватний
підприємець Ісаєва В.І. звернулась до Вищого господарського суду
України, в якій просить скасувати ухвалу та постанову
господарських судів, посилаючись на те, що Господарський
процесуальний кодекс України не встановлює залежність позовних
вимог від наслідків або предмета оскарження.
Крім того, судом не враховано, що у даному питанні настали
негативні наслідки для позивача у вигляді припинення процедури
адміністративного оскарження і визнання заяв задоволеними, а
звернення до суду є захистом порушення прав і охоронюваних
законом інтересів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників
відповідача та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.03.2002
за № 734 було відмовлено у прийнятті позовної заяви суб’єкта
підприємницької діяльності - приватного підприємця Ісаєвої В.І.
до Державної адміністрації у Запорізькій області та Державної
податкової адміністрації, м. Київ про визнання недійсними рішень
ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя № 5579/17-200 від
06.08.2001 та № 3897/10/25-020 від 11.10.2001 Державної
податкової адміністрації України № 4676/К/25-0215 від 14.12.2001
на підставі п. 1 ст. 62 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
(заява не
підлягає розгляду у господарських судах України).
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 04-11.06.2002 вказана ухвала залишена без змін.
Погодитись з висновками господарського суду неможливо, оскільки
відповідно до ст. 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають
у державі.
Статтею 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що підприємства,
установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі
іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність
без створення юридичної особи і в установленому порядку набули
статусу суб’єктів підприємницької діяльності, мають право
звертатися до господарського суду згідно з встановленою
підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених
прав або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно ст. 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарським судам
підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні,
розірванні і виконанні господарських договорів та з інших
підстав, а також у справах про визнання недійсними актів з
підстав, зазначених у законодавстві.
Згідно п. 8 Положення про порядок розгляду скарг платників
податків органами державної податкової служби, зареєстрованого в
Мінюсті України 17.03.98 за № 176/2616 (остання редакція від
15.03.2001) підприємства, установи, організації, громадяни у
разі незгоди з рішенням Державної податкової адміністрації
(інспекції), яка розглядала скаргу, може оскаржити це рішення в
судовому порядку у термін, передбачений законодавством України.
Підпунктом 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про порядок
погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
передбачена можливість
оскарження будь-якого рішення контролюючого органу. Право
оскарження таких рішень шляхом звернення платника податків до
господарського суду передбачено підпунктами 5.2.4-5.2.6 п. 5.2
ст. 5 Закону. Наведені норми Закону кореспондуються з п. 1.8
Положення про порядок подання та розгляду скарг платників
податків органами державної податкової служби, затвердженого
наказом Державної податкової адміністрації від 03.03.98 № 93,
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.03.2001 №
238/5429.
Наведене свідчить, що висновок місцевого господарського суду та
Дніпропетровського апеляційного господарського суду про те, що
позовна заява приватного підприємця Ісаєвої В.І. не підлягає
розгляду в господарських судах суперечить вищевказаному
законодавству і тому є необґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 1, 12, 111-5, 111-7, 111-9, ч. 1 ст. 111-10
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу приватного підприємця Ісаєвої Валентини
Іванівни, м. Запоріжжя задовольнити, скасувати постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.11.02
та ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.03.2002
у справі № 02-5/9-11/46(734), позовну заяву направити
господарському суду Запорізької області для розгляду по суті.
Головуючий, суддя Ф.Черногуз
Судді М.Михайлюк
Л.Невдашенко