ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
3.12.2002                                   	  Справа N 9/157
                         м. Київ
 
 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого,       Кузьменка М.В.,
судді
суддів             Васищака І.М., Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою
відповідальністю “Зоря”
На постанову від 16.07.2002 року Дніпропетровського
   апеляційного господарського суду
у справі     № 9/157
за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю
“Українська агропромислова компанія”
До   товариства з обмеженою відповідальністю “Зоря”
про  стягнення 25 999, 2 грн.,
та зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю
“Зоря”
до   товариства з обмеженою відповідальністю “Українська
     агропромислова компанія”
про  стягнення 21 500 грн.,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням     від    7.05.2002    року    господарського     суду
Дніпропетровської області (суддя І. Подобєд) в позові товариства
з    обмеженою   відповідальністю   “Українська   агропромислова
компанія” до товариства з обмеженою відповідальністю “Зоря”  про
стягнення 25 999, 2 грн. відмовлено з огляду на те, що  загальна
вартість робіт виконаних позивачем становить 53 750 грн., а сума
надмірно сплаченої передплати становить 21 250 грн.
 
Зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю  “Зоря”
до   товариства   з   обмеженою   відповідальністю   “Українська
агропромислова  компанія” про стягнення 21 500  грн.  задоволено
повністю.
 
Постановою  від 16.07.2002 року Дніпропетровського  апеляційного
господарського  суду  (судді В. Крутовських,  А.  Дмитренко,  А.
Прокопенко)  рішення  від  7.05.2002  року  господарського  суду
Дніпропетровської області скасовано, позов задоволено  частково:
стягнуто 22 500 грн. основного боргу та 331,20 грн. річних, а  в
зустрічному    позові    відмовлено.   Постанова    апеляційного
господарського  суду мотивована невиконанням відповідачем  своїх
зобов’язань за договором від 10.07.2001 року.
 
В  касаційній  скарзі  товариство з  обмеженою  відповідальністю
“Зоря”,   не   погоджуючись   з  постановою   Дніпропетровського
апеляційного  господарського  суду,  просить  її  скасувати,   а
рішення від 7.05.2002 року господарського суду Дніпропетровської
області залишити без змін.
 
В   обґрунтування  власних  вимог  оскаржувач   посилається   на
порушення Дніпропетровським апеляційним господарським судом  при
прийнятті  постанови норм матеріального права.  На  його  думку,
позивачем   виконано  робіт  на  загальну  суму  53   750   грн.
Передоплата складає 75 000 грн., а сума боргу позивача  дорівнює
21 250 грн.
 
У  відзиві  товариство з обмеженою відповідальністю  “Українська
агропромислова    компанія”   наполягає   на   неналежності    і
недопустимості  доказів,  які  подало  товариство  з   обмеженою
відповідальністю  “Зоря”,  та  в задоволенні  касаційної  скарги
просить відмовити.
 
Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового
засідання,    проте   представник   товариства    з    обмеженою
відповідальністю “Зоря” в судове засідання не з’явилися.
 
Заслухавши   пояснення  представника  товариства   з   обмеженою
відповідальністю     “Українська    агропромислова     компанія”
Ю.Іванченко,  обговоривши доводи касаційної скарги,  перевіривши
наявні    матеріали    на    предмет   їх    юридичної    оцінки
Дніпропетровським    апеляційним   господарським    судом,    та
проаналізувавши   застосування  судом   норм   матеріального   і
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню з наступного.
 
На   підставі  договору  від  10.07.2001  року,  укладеного  між
сторонами,  позивач  зобов’язався виконати  роботи  по  збиранню
врожаю  на площі 800 га. Згідно з пунктом 4.1. договору замовник
мав   здійснювати  розрахунки  в  розмірі  200  грн.  з  кожного
прибраного гектара. На виконання пункту 3.1. договору відповідач
перерахував  позивачу  попередню  оплату  в  сумі  75  000  грн.
Додатковою угодою від 24.07.2001 року були внесені зміни в пункт
4.1  договору  від 10.07.2001 року та встановлено,  що  замовник
щодня  робить розрахунки в розмірі 250 грн. з кожного прибраного
його комбайнами гектара.
 
Дніпропетровським  апеляційним господарським судом  встановлено,
що  згідно  з актами здачі-приймання виконаних робіт від  24  та
30.07.2001  року, позивачем виконані роботи на площі  425  га  і
вартість   зазначених   робіт  складає   97   500   грн.   Тобто
заборгованість відповідача складає 22 500 грн.
 
Відповідно  до  статті  161  Цивільного кодексу Української  РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
         зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в
установлений   строк   відповідно  до  вказівок   закону,   акту
планування,  договору. За змістом статей 212 та  216  Цивільного
кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
         боржник не звільняється  від
відповідальності    за    неможливість    виконання    грошового
зобов’язання,  яке припиняється виконанням, проведеним  належним
чином.
 
Відповідно  до  статті  214  Цивільного  кодексу Української РСР
( 1540-06  ) (1540-06)
          боржник,  який  прострочив  виконання  грошового
зобов’язання,  на  вимогу кредитора зобов’язаний  сплатити  суму
боргу  з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь  час
прострочення,  а також три проценти річних з простроченої  суми,
якщо   законом  або  договором  не  встановлений  інший   розмір
процентів.
 
Передбачена   цією  статтею  сплата  суми  боргу   за   грошовим
зобов’язанням  з урахуванням встановленого індексу  інфляції,  а
так   само   трьох   процентів  річних  з   простроченої   суми,
здійснюється  незалежно від тієї обставини, чи був  передбачений
договором відповідний захід відповідальності.
 
Заборгованість в сумі 22 500 грн. не була сплачена  відповідачем
в  зазначений в договорі строк та на момент звернення до суду  з
позовом.    Тому    прийнята    Дніпропетровським    апеляційним
господарським судом постанова від 16.07.2002 року про  стягнення
22  500  грн.  заборгованості та 331,20 грн.  річних  відповідає
матеріалам справи та чинному законодавству.
 
За цих обставин, Дніпропетровський апеляційний господарський суд
правомірно  відмовив  товариству  з  обмеженою  відповідальністю
“Зоря” в зустрічному позові.
 
Отже  колегія суддів вважає безпідставними посилання оскаржувача
на    невірне    застосування   Дніпропетровським    апеляційним
господарським  судом  норм  матеріального  права  при  прийнятті
постанови.
 
На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9,
111-11  Господарського процесуального кодексу  України 
(  1798-12), суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:    
 
Постанову  від  16.07.2002 року Дніпропетровського  апеляційного
господарського  суду  у  справі № 9/157  залишити  без  змін,  а
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю  “Зоря”
без задоволення.
 
Головуючий, суддя                   М.Кузьменко
 
Суддя                               І.Васищак
 
Суддя                               В.Палій