ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.12.2002 Справа N 8/10-2002
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого В. Овечкіна
суддів: Є. Чернова
Й Мілевського
розглянувши у відкритому ВАТ “Рокитнянський спецкар’єр”
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову віл 28.08.2002
у справі № 8/10-2002
Київського апеляційного господарського суду
за позовом Асоціації “Укрдоріндустрія”
до 1. ВАТ “Рокитнянський спецкар’єр”
2. ТОВ “Синан”
Про витребування майна з незаконного чужого володіння
в судовому засіданні взяли участь представники:
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням господарського суду Київської області від 05.07.2002. у
справі (суддя Г.А. Кравчук) позовні вимоги задоволені,
зобов’язано відповідача передати асоціації виробників
будівельних матеріалів для дорожнього господарства
“Укрдоріндустрія” в строк до 15.07.2002 спірне майно.
Рішення мотивовано тим, що позивач є правонаступником
Українського об’єднання державних промислових підприємств
дорожнього господарства “Укрдоріндустрія”, яке було законним
власником спірного майна, безпідставно привласненого
відповідачем.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду у
складі колегії суддів (головуючого – Отрюха Б.В., суддів
(Корсака В.А., Тищенко А.І.), здійснюючи апеляційну перевірку в
зв’язку зі скаргою відповідача, постановою від 28.08.2002
рішення у справі залишив без змін з тих же підстав.
Відповідач з рішенням та постановою у справі не згоден, в
зв’язку з чим звернувся з касаційною скаргою, в якій просить
згадані судові акти у справі скасувати, в задоволенні позовних
вимог відмовити. Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, що за
його переконанням рішення та постанова у справі прийняті
внаслідок неправильного застосування норм матеріального та
процесуального права, зокрема, статті 37, 469 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, статті 8 Закону України “Про підприємництво”
( 698-12 ) (698-12)
.
Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.
Колегія суддів перевірила матеріали справи у відкритому судовому
засіданні і зазначає таке.
Відповідно до положень частини 14 статті 8 Закону України “Про
підприємництво” ( 698-12 ) (698-12)
від 02.07.1991 № 698-ХІІ, встановлена
відповідальність власника (власників) за відповідність чинному
законодавству установчих документів, що подаються для проведення
реєстрації суб’єкта підприємництва.
Положення цієї норми стосуються правовідносин, що виникають між
власником (власниками) або уповноваженими ним органом та
реєструючим органом Держави, іншими державними установами під
час реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до положень ст. 4 Закону України “Про господарські
товариства” ( 1576-12 ) (1576-12)
від 19.09.91, установчими документами
акціонерного товариства є установчий договір і статут.
Згідно частини 2,3 ст. 26 Закону України “Про господарські
товариства” ( 1576-12 ) (1576-12)
, засновники акціонерного товариства
укладають між собою договір, що визначає порядок здійснення ними
спільної діяльності по створенню АТ, відповідальність перед
особами, що підписалися на акції і третіми особами. Засновники
несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями, що виникли
до реєстрації акціонерного товариства.
Щодо положень статуту АТ, колегія суддів констатує, що його
положення набувають чинності з моменту Державної реєстрації
суб’єкті підприємницької діяльності.
Оскільки з моменту державної реєстрації АТ набуває права та
обов’язки юридичної особи, то позовні вимоги про визнання
недійсним положень статуту підлягають пред’явленню саме до АТ,
як юридичної особи, оскільки це стосується її прав та
обов’язків, як окремого суб’єкта правовідносин.
Слід зазначити, що в разі визнання такими, що не відповідають
вимогам чинного законодавства положень статуту позивача, якими
зазначено правонаступництво, позивач може позбавитися підстав
для задоволення його позовних вимог.
Зазначене свідчить про те, що висновок господарського суду
Київської області щодо відсутності зв’язку між основним та
зустрічним позовом є помилковим.
Слід звернути увагу і на відсутність належної оцінки в рішенні
та постанові у справі стосовно факту відмінності та
непослідовності в часі моменту ліквідації ОДППАГ
“Укрдоріндустрія” та реєстрації Асоціації “Укрдоріндустрія”.
Зазначені обставини не були встановлені судами першої та
апеляційної інстанції під час розгляду справи № 8/10-2002, але
це може бути зроблено під час нового розгляду справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає рішення
господарського суду Київської області та постанову Київського
апеляційного господарського суду у справі № 8/10-2002 такими, що
прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального
та процесуального права, а також без встановлення всіх обставин,
що мають істотне значення для правильного вирішення спору;
оскаржені рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а
справа – направленню на новий розгляд.
Керуючись положеннями ст.ст. 108, 111-5, 111-7 – 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ВАТ “Рокитнянський спецкар’єр” задовольнити
частково.
2.Рішення господарського суду Київської області від 05.07.2002
та постанову Київського апеляційного господарського суду від
28.08.2002 у справі № 8/10-2002 скасувати, справу направити на
новий розгляд.
Головуючий В. Овечкін
С у д д і: Є. Чернов
Й. Мілевський