ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         іменем україни
 
03.12.2002                                   Справа N 20-2/140
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого у засіданні, Грека Б.М., Плахотнюк
С.О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ТОВ "Альфа-Інком", м.
Київ
на рішення господарського суду м. Севастополя від 25.09.2002
у справі № 20-2/140 господарського суду м. Севастополя
за позовом ВАТ "Севастопольське АТП 14330"
до 1. ЗАТ "АТП "Ахтіар"; 2.ТОВ "Альфа-Інком"
 
про   визнання недійсним договору купівлі-продажу Касаційну
скаргу розглянуто у відкритому судовому засіданні за
 
участю представників сторін:
від позивача — не з'явилися;
від відповідача - ЗАТ "АТП "Ахтіар" не зл явилися;
ТОВ "Альфа-Інком" Подпалов М.Г. (довіреність від 16.08.2002 №
46); Сторони про час та місце судового засідання були
повідомлені належним чином.
 
Рішенням  від  25.09.2002  р.  Господарський  суд  М.Севастополя
(суддя Колесова Л.Н.) позов задоволене - на підставі ст.  48  ЦК
України  ( 435-15  ) (435-15)
         оспорюваний договір визнано  недійсним  як
такий,  що  укладений з порушенням ст.ст. 41, 46 Закону  України
"Про  господарські  товариства" та п. 9.3.6.  статуту  ЗАТ  "АТП
"Ахтіар".
 
ТОВ  "Альфа-Інком" у поданій касаційній скарзі  просить  рішення
скасувати,  в  позові відмовити, вважає, що рішення  прийняте  з
порушенням   і  неправильним  застосуванням  норм  матеріального
права,  оскільки  статут ЗАТ "АТП "Ахтіар" не  містить  заборони
голові товариства укладати договори, що перевищують 10 відсотків
розміру статутного фонду товариства, відповідно до ст. 47 Закону
України  "Про господарські товариства" та п. 9.4.5  статуту  ЗАТ
"АТП   "Ахтіар",  голова  правління  вправі  діяти   від   імені
товариства,  уповноважений керувати всіма  справами  товариства,
репрезентувати товариство у його відносинах з іншими  юридичними
особами, вести переговори і укладати угоди від імені товариства.
Отже,  укладаючи  оспорюваний договір, голова правління  діяв  в
межах повноважень, а тому положення ст.ст. 41,
 
46  Закону України "Про господарські товариства" не порушені,  а
тому немає підстав для визнання договору недійсним згідно з  ст.
48 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        .
 
Колегія   суддів,   перевіривши   наявні   матеріали   (фактичні
обставини)  справи на предмет правильності їх  юридичної  оцінки
судом   першої  інстанції,  заслухавши  пояснення  присутніх   у
засіданні  представників сторін, дійшла висновку,  що  касаційна
скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення - скасуванню  з
ухваленням  нового  рішення про відмову  в  позові  з  наступних
підстав.
 
Загальні   підстави  і  наслідки  недійсності  угод  встановлені
статтею 48 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
        , згідно з  якою
недійсною  визнається  угода, що не відповідає  вимогам  закону.
Недійсність  угод закон пов'язує з наявністю таких обставин,  як
невідповідність   змісту  угод  вимогам   закону;   недодержання
встановленої  форми угоди; неправоздатність  сторін  за  угодою,
тощо.
 
Як  вбачається  з  рішення від 25.09.2002 p.,  визнаючи  договір
купівлі-продажу  акцій № К70 від 09.07.2002  р.  недійсним,  суд
першої  інстанції виходив з того, що голова правління  ЗАТ  "АТП
"Ахтіар" діяв з перевищенням наданих йому повноважень.
 
Згідно з частиною першою ст. 47 Закону України "Про господарські
товариства"  виконавчим  органом акціонерного  товариства,  який
здійснює  керівництво його поточною діяльністю, є правління  або
інший  орган,  передбачений статутом. Частиною  третьою  цієї  ж
статті  визначено,  що правління вирішує всі питання  діяльності
акціонерного  товариства, крім тих, що належать  до  компетенції
загальних  зборів  і ради акціонерного товариства  (спостережної
ради). Такі саме положення містяться в п. 9.4.4 статуту ЗАТ "АТП
"Ахтіар".  Відповідно  до  п. 9.4.5 статуту,  роботою  правління
керує  голова правління, який вправі без довіреності здійснювати
дії  від імені товариства, уповноважений керувати всіма справами
товариства, репрезентувати товариство у його відносинах з іншими
юридичними особами, вести переговори і укладати угоди від  імені
товариства.
 
Відповідно   до   ст.   41  Закону  України  "Про   господарські
товариства" затвердження договорів (угод), укладених на суму, що
перевищує   вказану   в  статуті  товариства,   відноситься   до
компетенції загальних зборів акціонерів акціонерного товариства.
Відповідно  до частини четвертої статті 46 цього  ж  Закону,  на
спостережну  раду  статутом  акціонерного  товариства   або   за
рішенням   загальних  зборів  акціонерів  може  бути   покладено
виконання  окремих функцій, що належать до компетенції загальних
зборів.
 
Вищим органом ЗАТ "АТП "Ахтіар" є загальні збори акціонерів, які
відповідно  до п. 9.2.З. статуту товариства правомочні  приймати
рішення  з  усіх питань адміністративно-господарської діяльності
товариства.
 
Згідно з ст. 46 Закону України "Про господарські товариства",  в
акціонерному  товаристві  з числа акціонерів  може  створюватися
рада акціонерного товариства (спостережна рада), яка представляє
інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів  і
в  межах  компетенції, визначеної статутом, контролює і  регулює
діяльність  правління.  Однак зазначена норма  Закону  не  надає
спостережній  раді права на втручання у господарську  діяльність
правління товариства.
 
Пунктом  9.3.6.5  статуту  ЗАТ  "АТП  "Ахтіар"  встановлено,  що
спостережна рада має, зокрема, повноваження затверджувати  угоди
товариства,  розмір  яких перевищує 10% від вартості  статутного
фонду.  Зазначена  норма не є імперативною.  Крім  того,  статут
товариства  не  містить заборони чи обмежень щодо  права  голові
правління укладати угоди до їх погодження спостережною радою  чи
загальними зборами акціонерів товариства.
 
Таким  чином,  статут ЗАТ АТП "Ахтіар" не обмежує  право  голови
правління вчиняти дії від імені товариства, зокрема, його  право
укладати  угоди  від  імені товариства, не пов'язує  таке  право
голови  правління  з  попереднім прийняттям  відповідних  рішень
загальними  зборами акціонерів чи спостережною радою.  За  таких
обставин, підписуючи спірний договір, голова правління ЗАТ  "АТП
"Ахтіар"   діяв  в  межах  наданих  йому  законом  та   статутом
товариства  повноважень,  а  отже суд  першої  інстанції  дійшов
невірного  висновку  щодо порушення норм ст.ст.  41,  46  Закону
України  "Про  господарські товариства" при  укладенні  спірного
договору.
 
В  п.  9.4  Роз'яснення  Вищого арбітражного  суду  України  від
12.03.99  р.  №  02-5/111 "Про деякі питання практики  вирішення
спорів,  пов'язаних з визнанням угод недійсними"  зазначено,  що
"відповідно  до  статті  41  Закону  України  "Про  господарські
товариства"   до   компетенції  загальних  зборів   акціонерного
товариства віднесено затвердження договорів (угод), укладених на
суму,  що  перевищує вказану в статуті товариства.  Цією  нормою
передбачено не укладення договорів, а їх затвердження. Тому якщо
господарським  судом буде з'ясовано, що установчими  документами
акціонерного   товариства  право  органу  цього  товариства   на
укладення  договору  не  обмежено, тобто  такий  орган  підписав
договір без порушення наданих йому повноважень, то сам лише факт
незатвердження  договору  після його  підписання  не  може  бути
підставою для визнання договору недійсним".
 
Оскільки статут ЗАТ "АТП "Ахтіар" не обмежує повноваження голови
правління  товариства по укладенню угод, відсутні  підстави  для
визнання  недійсним  спірного договору  №  К-70  купівлі-продажу
акцій  від  09.07.2002 р.  з  посиланням   на  ст. 48 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
        .
 
Зважаючи на викладене, колегія дійшла висновку про помилкове  та
неправильне  застосування  судом  першої  інстанції  до  спірних
правовідносин  норм матеріального права - ст.ст. 41,  46  Закону
України "Про господарські
 
товариства"  та ст. 48 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        , в  зв'язку  з  чим
рішення  від  25.09.2002 року підлягає скасуванню, у  зв'язку  з
відповідністю   оспорюваного  договору   купівлі-продажу   акцій
чинному законодавству.
 
Враховуючи  викладене  та керуючись ст.ст.  41,  46,  47  Закону
України
 
"Про  господарські товариства", ст.ст. 11Н, 111', п. 2 ч. І  ст.
НІ",  ч.  І  ст.  111-10,  111-11 Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
1.Касаційну скаргу ТОВ "Альфа-Інком" задовольнити.
 
2.Рішення від 25.09.2002 р. господарського суду М.Севастополя  у
справі № 20-2/140 скасувати.
 
З.В    задоволенні    позовних   вимог   ВАТ    "Севастопольське
автотранспортне підприємство 14330" відмовити.
 
4.Стягнути  з  ВАТ "Севастопольське автотранспортне підприємство
14330"  на  користь ТОВ "Альфа-Інком" 42 грн. 50 коп. в  рахунок
відшкодування витрат по держмиту, сплаченому за перегляд  справи
в порядку касації.
 
5.Наказ доручити видати господарському суду м. Севастополя.