ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.12.2002 Справа N 17-6-38/02-6989
Вищий господарський суд України у складі суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.,
суддів: Чернова Є.В.,
Мілевського Й.Р.,
за участю представників:
позивача І.Бураков
відповідача
розглянув
касаційну скаргу МПП “Сіс”
на постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 12.09.2002
у справі № 17-6-38/02-6989
за позовом МПП “Сіс”
до комерційного банку “Феб”
Про визнання недійсним протоколу загальних зборів комерційного
банку “Феб”, протоколів засідання ради банку від 27.03.02,
10.07.02,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Одеської області від 12.09.2002
(суддя С.Желєзна) позов задоволено, визнано недійсними спірні
протоколи засідання загальних зборів та ради комерційного банку.
Рішення суду мотивовано тими обставинами, що при проведенні
загальних зборів не було кворуму, зокрема участь приймали
учасники, які володіють лише 35% статутного фонду, замість 60%
встановлених вимогою ст. 60 Закону України “Про господарські
товариства” ( 1576-12 ) (1576-12)
. Обрання на загальних зборах повноважних
осіб призвело до визнання недійсними протоколів засідань ради
комерційного банку.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
30.09.2002 (судді Н.Таценко, Я.Савицький, В.Пироговський)
рішення суду по цій справі скасовано, провадження у справі
припинено, оскільки питома вага власників акцій - Одеське
відділення фонду соціального захисту інвалідів складала 74,9%,
що відповідає вимогам ст. 60 Закону України “Про господарські
товариства” ( 1576-12 ) (1576-12)
, ст. 41 цього Закону не вказує на
необхідність одностайності при виключені члена АТ, є рішення
господарського суду Одеської області зі справи № 17-6-33/02-5917
про той же предмет спору, в основу судового рішення, яке
прийняте, покладені ті самі підстави.
МПП “Сіс” просить постанову Одеського апеляційного
господарського суду по цій справі скасувати, рішення
господарського суду Одеської області від 12.09.2002 залишити без
зміни, оскільки в апеляційному поданні прокуратура представляє
інтереси фонду не як органу, уповноваженого державою здійснювати
певні владні повноваження, предметом спору є
внутрішньо-організаційні корпоративні питання діяльності
акціонерного товариства, які не пов’язані з інтересами держави.
Апеляційним судом неправильно застосований п. 2 ст. 80 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки рішення суду, на яке зроблено
посилання, прийнято зі спору, де стороною була інша юридична
особа - СП “Ірен” і згідно ч. 3 п. 3 постанови Пленуму
Верховного Суду України від 29.12.76 № 11 “Про судове рішення”
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
факти, встановлені судовим рішенням, що набрало
законної сили, не доводяться знову при розгляді інших цивільних
справ тільки у випадку, коли в них беруть участь ті самі особи.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні
дослідив матеріали справи та вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
провадження у
справі припиняється, якщо: є рішення господарського суду або
іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив
господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з
тих же підстав.
В зв’язку із зазначеним касаційна інстанція констатує неповноту
встановлених обставин справи в частині визначення найменування
сторін по справі господарського суду Одеської області
№ 17-6-33/02-5917, оскільки рішення суду по цій справі сторонами
не представлено, в матеріалах справи, яка розглядається,
відсутнє.
Про неповноту з’ясування обставин справи свідчить також
відсутність відомостей щодо виконання ухвали Одеського
апеляційного господарського суду по справі № 17-6-33/02-5917,
яка залучена до матеріалів справи. Згідно цієї ухвали судом
поставлене питання щодо правомірності формування статутного
капіталу банку (володіння певною кількістю акцій.) в зв’язку з
внесенням відділенням Фонду інвалідів до статутного фонду
комерційного банку 2625000,00 грн. бюджетних коштів, що не
узгоджується з вимогами Закону України “Про банки і банківську
діяльність”. При цьому касаційна інстанція зазначає, що
апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і
перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого
господарського суду у повному обсязі. /ст. 101 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
/.
У постанові апеляційного суду допущені процесуальні
правопорушення, зокрема не зазначено про те чи задоволено або
відхилено касаційне подання прокурора, не з’ясовані підстави
правомірності участі прокурора у справі, яка пов’язана з
приватно-правовими відносинами учасників ТОВ, в тому числі
корпоративними відносинами цивільно-правового характеру;
достовірно не з’ясовано чи пов’язаний спір з виконанням
позивачем повноважень органу влади.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої
інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно
з’ясувати всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити
докази, що мають юридичне значення, з’ясувати дійсні права та
обов’язки сторін і в залежності від встановленого правильно
застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні
правовідносини та ухвалити основане на законі судове рішення.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 3 ст. 111-9,
111-10, 111-11, 111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
ПОСТАНОВИЛИ:
1.Касаційну скаргу м. п.п. “Сіс” задовольнити частково.
1. Постанову Одеського апеляційного господарського суду по
справі № 17-6-38/02-6989 від 30.09.2002 та рішення
господарського суду Одеської області по цій справі скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської
області.
Головуючий В.Овечкін
Судді Є.Чернов
Й.Мілевський