ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.05.2003 Справа N 4/3/1050
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Божок В.С,
суддів : Хандуріна М.І.,
Черкащенко М.М.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу ВАТ "Нестерянська птахофабрика"
на постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 26.02.03 p.
у справі господарського суду Запорізької області
за позовом ВАТ "Запоряжжяобленерго" в особі Оріхівського
району електричних мереж, м. Оріхів
до ВАТ "Нестерянська птахофабрика", с. Нестерянка
Оріхівського району Запорізької області
про стягнення 142 052, 24 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники :
від позивача: А.А.А. - дов. № 79 від 07.02.03 p.; Б.Б.Б. -
дов. № 247 від 18.09.02 p.
від відповідача: В.В.В. - дов. № 714/1 від 15.03.03 p.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 19.12.02 господарського суду Запорізької області
позовні вимоги задоволені частково. Стягнено з ВАТ "Нестерянська
птахофабрика" на користь ВАТ "Запоряжжяобленерго" в особі
Оріхівського району електричних мереж штрафні санкції в сумі
139 490, 65 грн.
Постановою від 26.02.03 Запорізького апеляційного господарського
суду дане рішення залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону
України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
споживач, у випадку
отримання електроенергії понад договірної величини, зазначеної в
лімітному повідомленні, за розрахунковий період сплачує
енергопостачальнику 4-х кратну вартість електроенергії.
Не погоджуючись з судовими рішеннями ВАТ "Нестерянська
птахофабрика" звернулось у Вищий господарський суд України з
касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що
судами неправильно застосовані вимоги ст. 48 Цивільного кодексу
України ( 1540-06 ) (1540-06)
якою встановлено, що недійсною є угода, що не
відповідає вимогам закону. Зважаючи на те, що лімітне повідомлення
за жовтень 2002 р. не відповідає п. 6 постанови КМУ № 475 від
09.04.02 ( 475-2002-п ) (475-2002-п)
, тому воно є недійсним. Ліміт споживання
електричної енергії за жовтень 2002 для ВАТ "Нестерянська
птахофабрика" фактично не був встановлений, і не міг бути
перевищений.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
ВАТ "Нестерянська птахофабрика" та ВАТ "Запоряжжяобленерго" в
особі Оріхівського району електричних мереж 01.07.97 уклали
договір № 20 на використання електричної енергії.
Відповідно до п. 2.1.1 даного договору позивач зобов'язався
доводити відповідачу договірні величини споживання електроенергії
та потужності виходячи з балансу енергосистеми України і межі
споживання їх по області лімітними повідомленнями. При цьому
величина споживання, зазначена в лімітному повідомленні є
договірною. Лімітне повідомлення - є невід'ємною частиною
договору.
Господарськими судами встановлено, що лімітним повідомленням №
2303 від 13.09.02 позивач довів відповідачу величину споживання
електроенергії в жовтні 2002 р. у розмірі 4000 кВт/г. Однак,
повідомленням від 13.11.02 позивач змінив у жовтні 2002
відповідачу договірну величину дозволеної до споживання
електроенергії, встановивши її на нульовому рівні. Цим же
повідомленням запропонував відповідачу сплатити 4-х кратну
вартість спожитої у жовтні електроенергії в кількості кВт/г, що
складає 142 052, 24 грн.
Пунктом 6 Порядку постачання електричної енергії позивачам
( 441-99-п ) (441-99-п)
, затвердженого постановою КМУ № 475 від 09.04.02
( 475-2002-п ) (475-2002-п)
, встановлено, що місцеві енергопостачальні
організації разом з місцевими органами виконавчої влади складають
в межах установлених граничних величин споживання електричної
енергії та потужності розрахункові баланси споживання електричної
енергії та окремо - споживання електричної потужності для періодів
ранкового і вечірнього максимуму навантаження енергосистеми з
визначенням обсягів споживання основних груп споживачів та
населення і погоджують їх з відповідними представництвами
Держенергонагляду.
За твердженням відповідача розрахунковий баланс споживання
електричної енергії Запорізької області на жовтень 2002 р. був
направлений енергопостачальною організацією ВАТ
"Запоріжжяобленерго" для узгодження в Запорізьку
облдержадміністрацію 18.09.02. Отже, станом на 18.09.02 він не був
погоджений з представництвом Держенергонагляду, а повідомлення про
ліміт споживання електроенергії в жовтні 2002 р. відповідачу
видано Оріхівським РЕМ 13.09.02, тобто до погодження з
представництвом Держенергонагляду. Однак, це не було предметом
дослідження при розгляді справи господарськими судами.
Пунктом 11 вищевказаного Порядку ( 441-99-п ) (441-99-п)
встановлено, що
граничні величини споживання електричної енергії та потужності
доводяться до споживачів, як договірні величини у терміни,
обумовлені договором між місцевою енергопостачальною організацією
та споживачем. Повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною
договору. Позивач самостійно змінив відповідачу договірну величину
дозволену у жовтні 2002 р., встановивши її на нульовому рівні, що
суперечить ст. 162 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
, якою
встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і
одностороння зміна умов договору не допускається, тому, колегія
суддів вважає, що господарськими судами не дана належна правова
оцінка даним обставинам.
Як стверджує представник відповідача, їх представник не зміг бути
присутнім з поважних причин (пошкодження автомобіля в дорозі) в
судовому засіданні 19.12.02, про що він повідомив суд.
Всупереч вимогам ст. 77 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд не розглянув це клопотання.
Згідно з ч. 3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд створює сторонам та іншим особам,
які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення
фактичних обставин і правильного застосування законодавства.
Господарський суд Запорізької області не виконав вимогу закону.
Таким чином господарськими судом неповно з'ясовані обставини
справи, що є підставою для скасування рішення та постанови і
направлення справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи принагідно повно та всебічно вияснити
всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та
постановити законне та обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову від 26.02.03 p. Запорізького апеляційного господарського
суду та рішення господарського суду Запорізької області від
19.12.02 p. зі справи № 4/3/1050 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Запорізької області.
Головуючий В.С. Божок
Судді М.І. Хандурін
М.М. Черкащенко