ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
03.12.2002                          Справа N 17-6-3/01/7/4/1989
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
                             Уліцького А.М. – головуючого,
                             Рибака В.В.,
                             Чабана В.В.
за участю представників сторін:
від позивача -  Спорий І.Г. - прокурор
від відповідача - Давидова Н.А. дов.№ 4 від14.08.02,
 Посохова Л.І. – директор
розглянувши касаційне        Військового прокурора Одеського
подання                      гарнізону в інтересах держави в
                             особі Військової частини А-3842 м.
                             Одеса
на постанову                 від 27.08.2002-11-29 Одеського
                             апеляційного господарського суду
у справі                     № 17-6-3/01/7/4/1989
за позовом                   ТОВ Куп’янського виробничо-
                             комерційного підприємства
                             “Стройінвест”
до                           Військової частини А-3842 м. Одеса
 
Про   стягнення 43583,78 грн.
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням  господарського суду Одеської області від 17.05.2002  у
справі  №  17-6-3/01/7/4/1989  позов  задоволено.  З  військової
частини  А-3842  м. Одеса на користь позивача стягнуто  22870,62
грн.  боргу,  витрати  по  держмиту  та  інформаційно-технічному
обслуговуванню судового процесу в установленому порядку.
 
Суд   встановив   підтвердження  матеріалами   справи   фактичну
заборгованість  відповідача  за  виконані  роботи  по  укладених
сторонами  договору  підряду від 28.08.98 №  275  та  додаткових
угодах до нього на суму 22870,62 грн. (а.с.190).
 
Постановою  Одеського  апеляційного  господарського   суду   від
27.08.2002 рішення господарського суду Одеської області залишено
без зміни.
 
У  касаційному  поданні Військовий прокурор Одеського  гарнізону
просить  скасувати  ухвалені  по  справі  рішення  та  постанову
судових  інстанцій та відмовити позивачу в позові з тих мотивів,
що:
 
-    судові   інстанції   помилково   застосували   до   спірних
правовідносин  ст.  216  ЦК України ( 435-15  ) (435-15)
        ,  оскільки  акт
приймання робіт від 17.12.98, на який послався суд, в матеріалах
справи відсутній;
 
-  ними  не  прийнято до уваги наявність порушення  відповідачем
вимог  ст.  161 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        , оскільки відповідачем  не
виконані  зобов’язання по укладених угодах підряду між сторонами
до  теперішнього часу і, в зв’язку з цим, інспекцією  Державного
архітектурно-будівельного  контролю м.  Севастополя  застосовано
штрафні    санкції   до   відповідача   за   правопорушення    в
містобудуванні (протокол № 130 від 14.08.2000).
 
Судова  колегія, розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши
пояснення   та  заперечення  представників  сторін  в   судовому
засіданні,  обговоривши  доводи касаційної  скарги,  перевіривши
юридичну оцінку судовими інстанціями обставин справи та  повноту
їх  встановлення, дослідивши правильність застосування ними норм
матеріального  і процесуального права, прийшла до  висновку  про
наявність    правових   підстав   для   часткового   задоволення
касаційного подання виходячи з наступного.
 
20.08.98  між  сторонами був укладений договір  підряду  №  275,
згідно   з   яким  Військова  частина  №  А-3842  доручила   ТОВ
“Стройінвест”  виконати роботи по поточному ремонту  будинків  і
приміщень  аеродрому “Бельбек” у АР Крим на суму 203194,57  грн.
(а.с. 164, т.2).
 
Крім  цього,  між  сторонами були укладені договори  підряду  на
додаткові  роботи  від  03.09.98  на  суму  29043,21  грн.,  від
01.10.98  на  суму 62622,83 грн., від 01.12.98 на суму  29043,21
грн.,  від 01.10.98 на суму 62622,83 грн., від 01.12.98 на  суму
15711,2 грн. (а.с. 169-176).
 
Загальна  сума виконаних робіт по основній та додаткових  угодах
становить   209059,71   грн.,   що  підтверджується   підписаним
сторонами актом від 28.08.98 
( а.с. 167 т.2)
.
 
Фактично   оплачено   відповідачем  (замовником)   206200   грн.
Заборгованість за виконані підрядні роботи, що зазначені в акті,
становить 2859,7 грн. і визнається відповідачем (а.с. 35 т.1).
 
Спірними  сумами є вартість робіт, передбачених  кошторисами  по
основній та додаткових угодах за вересень-грудень 1998  року  по
виконаних додаткових роботах (а.с. 38 т.1).
 
Наявність  погодження цих кошторисів та прийняття  виконаних  по
них  робіт  у  встановленому угодами порядку  (складенням  акту)
відповідач  заперечує (а.с.24, 35 т.1), що судовими  інстанціями
не досліджувалось.
 
Акт  приймання виконаних робіт від 17.12.98, на які  посилається
апеляційна  інстанція,  в  матеріалах  справи  відсутній,   хоча
оцінювався судом.
 
Актом   контрольної  перевірки  об’ємів  і  якості  пред’явлених
додаткових ремонтно-відновлювальних робіт по будівлях  аеродрому
“Бельбек”   від  29.05.2000  №  759,  підготовленим   Інспекцією
державного   архітектурно-будівельного  контролю,   підтверджено
недоліки в виконанні цих робіт та часткове завищення об’ємів цих
робіт 
( а. с. 44-46 т.1)
.
 
Перевірці    підлягала   відповідність   виконаних   підрядником
(позивачем)  робіт, зазначених в підписаних сторонами  актах  по
ф.2,   нормативно-технічній  документації  та  фактичний   об’єм
виконаних робіт (а. с. 44-46 т.1).
 
Аналогічний  висновок  зроблено цією інспекцією  і  по  основних
роботах, що передбачались укладеними сторонами угодами (акт  від
26.07.2000 № 1098, а. с. 69 т.1).
 
Повноваження   зазначеної  інспекції  грунтуються   на   Порядку
контролю  за  визначенням  вартості  будівництва  об’єктів,   що
споруджуються  із залученням коштів Державного бюджету  України,
бюджету  АР  Крим,  місцевих бюджетів, а також коштів  державних
підприємств, установ та організацій, затв. постановою КМ України
від 03.08.98 № 1210 (а.с. 10 т.2).
 
Акти перевірки цієї комісії позивачем не оспорювались.
 
У  відповідності  з  Порядком  визначення  вартості  будівництва
ремонту   житла,   об’єктів   соціальної   сфери,   комунального
призначення  і  благоустрою,  а  також  реставрації  пам’ятників
архітектури   і  містобудування  (ДБА  ІУ-16-98  затв.   наказом
Держбуду  України від 11.02.98 № 35, введених в дію з  01.01.98)
при  виявленні  в розрахунках за виконані роботи (форми  КП-2  в
“Акт приймання виконаних підрядних робіт” і № КП-3 “Довідка  про
вартість   виконаних  підрядних  робіт  і  затрат”,   які   були
відповідно оформлені і оплачені за попередні періоди) помилок  і
порушень   діючого  порядку  визначення  вартості   будівництва,
загальна вартість виконаних робіт підлягає корегуванню з моменту
виявлення вказаних помилок і порушень шляхом зменшення виплат  у
звітному періоді.
 
Застосування апеляційною інстанцією до спірних правовідносин ст.
343  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
         є помилковим,  оскільки  предметом
позову  є  розрахунки  за  виконані  роботи,  а  не  недоліки  в
виконаних підрядних роботах.
 
Акти  про  виконання спірних об’ємів робіт в  матеріалах  справи
відсутні.
 
Відповідно  зі  ст.  344 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
          замовник  вправі
зменшити  винагороду за виконану роботу, якщо підрядник допустив
відступи від умов договору, що погіршили роботу, що має місце  в
спірному випадку.
 
Зазначене  свідчить про неповне з’ясування судовими  інстанціями
обставин   справи,  що  виключає  правильне  застосування   норм
матеріального права при розгляді позову.
 
У  відповідності з ч. ІІ ст. 111-7 Господарського процесуального
кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
         касаційна інстанція  не  має  права
встановлювати  або  вважати доведеними  обставини,  що  не  були
встановлені  у  рішенні  або постанові  господарського  суду  чи
відхилені  ним,  вирішувати питання про  достовірність  того  чи
іншого  доказу,  про перевагу одних доказів над іншими,  збирати
нові докази або додатково їх перевіряти.
 
Керуючись   ст.ст.   111-5,   111-7,   111-9,   111-10,   111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий
господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
1. Касаційне подання прокурора задоволити частково.
 
2.  Рішення  господарського суду Одеської області від 17.05.2002
та  постанову  Одеського  апеляційного  г8осподарського  суду  у
справі № 17-6-3/01/7/4/1989 скасувати.
 
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
 
Головуючий    А. Уліцький
 
С у д д і:    В. Рибак
 
              В. Чабан