ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.12.2002 Справа N 6/502
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді присутній,
суддів присутні,
розглянувши касаційну скаргу Дочірньої компанії
"ГУ" НАК "НУ" на постанову Одеського
апеляційного господарського суду
від 27.08.2002р.
у справі №14 господарського суду Миколаївської
області
за позовом Дочірньої компанії "ГУ" НАК "НУ"
до відповідача Державного підприємства "НКГ"ЗМ"
про стягнення 16127925,54грн.
за участю представників:
ДК "ГУ" НАК "НУ"
ДП "НКГ"ЗМ"
В судовому засіданні з 03.12.2002р. по 10.12.2002р. оголошувалась
перерва.
встановила:
Дочірня компанія ГУ" НАК "НУ" звернулася до господарського суду
Миколаївської області з позовом про стягнення з Державного
підприємства "ВО"З" 16127925,54грн. заборгованості за поставлений
у 1998 році природний газ відповідно до умов договору №39-3 від
06.01.98р., у т.ч. 13576765,54грн. основної заборгованості,
2551160грн. пені (1т. а.с.3-9).
Відповідач проти заявленого позову заперечував посилаючись на те,
що він повністю розрахувався за поставлений позивачем газ,
здійснюючи розрахунки у відповідності з постановою Кабінету
Міністрів України від 18.12.98р. №1998 ( 1998-98-п ) (1998-98-п)
(т.2
а.с.114).
До вирішення даного спору по суті, відповідачем для спільного
розгляду з первісним подано зустрічний позов про стягнення з
позивача 4686312,33грн. зайво сплачених коштів з урахуванням
індексу інфляції т.2 а.с.3-11).
Поданий зустрічний позов ухвалою господарського суду Миколаївської
області від 20.11.2001р. прийнято для спільного розгляду з
первісним (т.2 а.с.1).
Заперечуючи проти зустрічного позову, ДК "ГУ" НАК "НУ" вказує на
те, що постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.98р. № 1998
( 1998-98-п ) (1998-98-п)
не може бути застосована до взаємовідносин сторін,
оскільки не містить вказівок щодо перерахунку заборгованості, що
вже виникла, а вказує лише на необхідність приведення цін на
продукцію у відповідності з її реальною собівартістю з урахуванням
питомої ваги імпортованих сировини і матеріалів. Позивач
посилається на те, що відносини між ним та відповідачем,
врегульовані договором від 06.01.98р. №39-3 і розрахунки за
поставлений природний газ повинні здійснюватись у відповідності з
його умовами (т.2 а.с.120-122).
Рішенням господарського суду Миколаївської області від
26.06.2002р. судом:
- замінено відповідача його правонаступником - ДП "НКГ "ЗМ";
- стягнуто з відповідача на користь позивача 13 511 329,11грн.
основної заборгованості, 5000грн. пені;
- в частині відшкодування податку на додану вартість заявлений
позов залишено без розгляду;
- в решті позову відмовлено;
- у задоволенні зустрічного позову відмовлено (т.2 а.с.171-175).
Частково задовольняючи заявлені позові вимоги та відмовляючи у
задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з
того, що:
- АТ "УГП", правонаступником якого у даному випадку є позивач,
поставив відповідачу природний газ, а відповідач свої зобов'язання
за умовами договору по його оплаті виконав лише частково,
допустивши заборгованість, сума якої еквівалентна 13511329,11грн.;
- договором передбачений певний порядок розрахунків, а постанова
Кабінету Міністрів України від 18.12.98р. "Про удосконалення
порядку формування цін" ( 1998-98-п ) (1998-98-п)
не може розповсюджувати свою
дію на порядок проведення розрахунків за газ до 18.12.98р.,
оскільки не містить вказівок щодо перерахунку заборгованості.
В частині відшкодування податку на додану вартість заявлений позов
судом залишено без розгляду, оскільки позивачем не надано
обгрунтованого розрахунку позову в цій частині. При винесенні
рішення, суд, на підставі ст.83 ГПК України, зменшив розмір пені,
що підлягає стягненню з відповідача до 50000грн.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
27.08.2002р. рішення господарського суду Миколаївської області від
26.06.2002р. змінено. Відповідно до постанови апеляційної
інстанції сума основної заборгованості, яка підлягає стягненню з
відповідача на користь позивача, зменшена до 169 714,11грн. (т.2
а.с.206-207). При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з того,
що:
- відповідно до умов договору (п.4.3) сторони визначили, що ціна
за газ, визначена у договорі, може змінюватись відповідними
відомствами України, а у випадку зміни ціни чи порядку розрахунків
за газ, нові ціни чи порядок розрахунків є обов'язковими для
сторін договору;
- з моменту прийняття постанови Кабінету Міністрів України від
18.12.98р. № 1998 "Про удосконалення порядку формування цін"
( 1998-98-п ) (1998-98-п)
змінився порядок розрахунків за цим договором,
оскільки це передбачили сторони в п.4.3 договору.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Дочірня
компанія "ГУ" НАК "НУ" звернулася до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою та просить її скасувати. У поданій
касаційній скарзі скаржник посилається на те, що при прийнятті
оскаржуваного судового акта, суд апеляційної інстанції невірно
застосував до взаємовідносин сторін постанову Кабінету Міністрів
України від 18.12.98р. №1998, оскільки вона:
- не може розповсюджувати свою дію на взаємовідносини сторін, які
виникли раніше;
- протирічить нормам ЦК України і прийнята з перевищенням
повноважень Кабінету Міністрів України, у зв'язку з чим не могла
бути застосована судом в силу ст.4 ГПК України;
- не регулює порядок розрахунків між підприємствами за договорами
та не містить вказівок щодо перерахунку суми вже існуючої
заборгованості;
Крім того, скаржник вказує на невірне застосування судом норм
наказу Міністерства економіки України від 31.10.97р. №121 "Про
затвердження ціни на газ природний і тарифів на послуги з його
транспортування на 1998 рік", оскільки вказаним нормативним актом
встановлені ціни на газ природний для населення,
комунально-побутових та бюджетних споживачів, а відповідач до
згаданих категорій не відноситься.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну
скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.161,162 ЦК України, зобов'язання повинні
виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до
вказівок, зокрема, договору; одностороння відмова від виконання
зобов'язання за загальним правилом не допускається.
Судами першої та апеляційної інстанції при вирішенні даного спору
по суті встановлено наступне.
Між АТ "Укргазпром", правонаступником якого є позивач, та
Державним підприємством "ВО"З", правонаступник - відповідач у
справі, укладено договір №39-3, предметом якого є постачання
природного газу. За умовами вказаного договору, позивачем
поставлено відповідачу 746643,758тис. куб.м. природного газу, а
останній свої зобов'язання по оплаті поставленого газу виконав
лише частково.
Відповідно до п.4.1 договору, ціна 1000 куб. метрів визначена у
розмірі 60,66 доларів США. При цьому, сторонами договору
визначено, що ціна на газ, вказана у договорі, визначена на день
його підписання і може змінюватись відповідними відомствами
України, а, у випадку зміни ціни чи порядку розрахунків за газ,
нові ціни чи порядок розрахунків є обов'язковим для сторін
договору (п.4.3).
Отже, зазначеними пунктами сторони досягли угоди щодо зміни своїх
прав та обов'язків за цим договором, у випадку зміни ціни чи
порядку розрахунків відповідними державними органами.
Таким чином, суд апеляційної інстанції правильно застосував до
взаємовідносин сторін постанову від 18.12.98р. №1998 "Про
удосконалення порядку формування цін" ( 1998-98-п ) (1998-98-п)
.
Так, вказаною постановою встановлений порядок перерахунку
регульованих цін на товари і послуги, встановлені не у
національній грошовій одиниці, відповідно до якого імпортна
складова ціни перераховується у національну грошову одиницю за
курсом Національного банку України станом на 1 грудня 1998р.
(3,4270грн. за 1 долар США).
Гранична ціна на природний газ, на момент укладення договору, була
визначена наказом Міністерства економіки України №121 від
31.10.97р., відповідно до наданих йому повноважень, в силу
положень постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996
р. N 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади
та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)"
( 1548-96-п ) (1548-96-п)
, яка прийнята з урахуванням компетенції Кабінету
Міністрів України, визначеній ст.116 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та ст.4 Закону України "Про ціни і ціноутворення"
( 507-12 ) (507-12)
.
Розмір заборгованості відповідача за природний газ, визначений з
урахуванням зміни порядку розрахунків, як встановлено судом
апеляційної інстанції, складає 169 714,90грн.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку
щодо обгрунтованості заявлених вимог в частині стягнення основної
заборгованості лише у цьому розмірі і змінив рішення суду першої
інстанції.
Таким чином, постанова Одеського апеляційного господарського суду
від 27.08.2002р. у цій справі прийнята у відповідності з вимогами
матеріального та процесуального права і підстав для її скасування
не має.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
постанову Одеського апеляційного господарського суду від
27.08.2002р. у справі № 14 господарського суду Миколаївської
області залишити без змін, а касаційну скаргу Дочірньої компанії
"ГУ" НАК "НУ" - без задоволення.
Головуючий суддя
Судді