ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
15.05.2003 N 4/309
Щодо відшкодування процентів,
нарахованих на суму бюджетної заборгованості з ПДВ
Товариством з обмеженою відповідальністю спільним
підприємством "УТІ" у серпні 2002 заявлений позов до Державної
податкової інспекції у м. Сіверськодонецьку про відшкодування з
бюджету 11656,25 грн процентів, нарахованих на суму бюджетної
заборгованості з ПДВ.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за даними податкової
декларації з ПДВ за січень 2000 р. заявлена сума бюджетного
відшкодування податку на додану вартість становить 310925 грн, яка
підлягає відшкодуванню у строк до 1 квітня 2000 р. У зв'язку з
тим, що вказані суми були йому відшкодовані 27 липня 2000 р., не
відшкодована за період з 01.04.2000 р. до 27.07.2000 р. сума
визнається бюджетною заборгованістю, на яку, відповідно до
приписів пп. 7.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, нараховуються проценти на рівні 120% від
облікової ставки Національного банку України, встановленої на
момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день
погашення - 27 липня 2000 р.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від
16.08.2002 р. про порушення провадження у справі, винесеною суддею
Р., суд залучив до участі у справі як третю особу Відділення
Державного казначейства у м. Сіверськодонецьку.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 3 вересня
2002 року, прийнятим суддею Р., позовні вимоги задоволені в
повному обсязі. Резолютивною частиною відшкодовано позивачеві з
бюджету 11656,25 грн процентів за несвоєчасне відшкодування
податку на додану вартість за січень 2000 року. Рішення суду
мотивоване доведеністю матеріалами справи факту невчасного
відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ за спірний період та
приписами пп. 7.7.3 ст. 7 та пп. 8.1 ст. 8 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, згідно з яким
нараховуються проценти.
Донецький Апеляційний господарський суд ухвалою про порушення
апеляційного провадження від 24.09.2002 р. залучив до участі у
справі Відділення Державного казначейства у м. Сіверськодонецьку
як відповідача.
Донецький Апеляційний господарський суд постановою від
20 січня 2003 року залишив перевірене рішення Господарського суду
Луганської області без змін з тих же підстав, а апеляційну скаргу
ДПІ у м. Сіверськодонецьку залишив без задоволення. Резолютивною
частиною постанови господарський суд Луганської області
зобов'язано винести ухвалу на підставі статті 89 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у зв'язку з допущеною
сторонами арифметичною помилкою в акті звіряння від 02.09.2002 р.
при визначенні загальної суми процентів та видати відповідні
накази.
Державна податкова інспекція у м. Сіверськодонецьку вважає,
що рішення і постанова апеляційного господарського суду прийняті з
порушенням матеріального права. Просить Вищий господарський суд
України здійснити перегляд матеріалів справи у касаційному
порядку, скасувати рішення і постанову у справі і відмовити
позивачеві у задоволенні його позовних вимог.
Податкова служба посилається на помилкове застосування у
рішенні та постанові Господарського суду приписів пп. 7.7.3 ст. 7
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
,
норми якого визначають право платника податку на стягнення
бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та
процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості у розмірі
120% від облікової ставки НБУ.
При цьому заявник обгрунтовує касаційну скаргу положеннями
пункту 4 Указу Президента України "Про деякі зміни в
оподаткуванні" від 07.08.98 р. N 857/98 ( 857/98 ) (857/98)
, яким
передбачено: якщо сума від'ємного значення податку не погашається
сумами податкових зобов'язань, що виникли протягом трьох наступних
звітних періодів, така сума підлягає відшкодуванню з державного
бюджету України на умовах, визначених законодавством, протягом
місяця, що настає після подання декларації за третій звітний
період після виникнення від'ємного значення податку. Вважає, що
відшкодування податку на додану вартість за декларацією за січень
2000 р. має відбутися до 01.06.2000 р.
Державна податкова інспекція наголошує на приписах ст. 48
Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) (2542-14)
та Положення "Про державне
казначейство" ( 590-95-п ) (590-95-п)
, якими передбачено, що обов'язок з
відшкодування ПДВ з бюджету покладений на органи державного
казначейства.
Відділенням державного казначейства у м. Сіверськодонецьку
постанова апеляційного суду не оскаржена, відклик на касаційну
скаргу не надісланий.
Виший Господарський суд України, заслухавши доповідь судді
Д., пояснення представника податкової служби, переглянувши
матеріали справи та розглянувши доводи касаційної скарги,
відзначає таке.
З урахуванням викладеного, відповідно до пункту 3 статті
111-10 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
рішення та постанова у цій справі підлягають скасуванню, а справа
скеровується на новий розгляд до Господарського суду Луганської
області.
З огляду на викладене, керуючись статтями 108, 111, 111-10,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
рішення господарського суду Луганської області від 3 вересня
2002 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду
від 20 січня 2003 р. у справі N 4/309 скасувати. Справу скерувати
для нового розгляду господарському суду Луганської області.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
м. Сіверськодонецьку задовольнити частково.