Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.05.2003 року
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідач у справі),
суддів;
розглянувши матеріали
касаційної скарги ДП "XXX"
на постанову від ХХ.02.2003 р.
Н-ського апеляційного господарського суду
та ухвалу від ХХ.12.2002 р.
господарського суду міста Н-ська
у справі № Х3 господарського суду міста Н-ська
за заявою ВАТ "YYY"
до Н-ського державного підприємства "ZZZ"
про банкрутство
арбітражний керуючий А.А.А.
представники сторін в судове засідання не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду міста Н-ська від ХХ.10.2002 р. (суддя
Б.Б.Б.) за заявою ВАТ "YYY" було порушено провадження у справі №
Х3 про банкрутство Н-ського державного підприємства "ZZZ" (далі -
ДП "ZZZ").
Ухвалою від ХХ.12.2002 р. у справі № Х3 господарський суд міста
Н-ська повернув заяву ДП "XXX" про визнання кредиторських вимог до
ДП "ZZZ" без розгляду.
При винесені ухвали суд першої інстанції виходив з того, що вимоги
ДП "XXX" не є безспірними в зв'язку з тим, що вони не підтверджені
виконавчими чи розрахунковими документами згідно яких, відповідно
до законодавства, здійснюється списання коштів з рахунків
боржника.
Постановою Н-ського апеляційного господарського суду від
ХХ.02.2003 р. (головуючий суддя - В.В.В., судді: Г.Г.Г., Д.Д.Д.)
апеляційну скаргу ДП "XXX" було залишено без задоволення, а ухвалу
господарського суду міста Н-ська від ХХ.12.2002 р. без змін та
виключено з мотивувальної частини ухвали посилання на ст.ст. 6, 9
Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Постанова мотивована тим, що суд погоджується з доводами скаржника
про неправильне застосування місцевим судом вимог ст. 6 Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, так як дана стаття не
розповсюджується на конкурсних кредиторів, однак заява ДП "XXX" не
відповідає ст. 14 згаданого закону ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішення, ДП "XXX"
звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду
України, в якій просить скасувати ухвалу про повернення без
розгляду його заяви про визнання кредитором у справі про
банкрутство НДП "ZZZ" та постанову, прийняту за результатами
перегляду даної ухвали, а також заяву про визнання ДП "XXX"
кредитором направити до розгляду в суд першої інстанції.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали
справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна
скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
(далі - Закон ( 2343-12 ) (2343-12)
) конкурсні кредитори за
вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про
банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в
офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження
у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду
письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх
підтверджують.
В силу положень ч. 3 п. 1 вказаної статті Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
копії
зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають
боржнику та розпоряднику майном.
Згідно з ст. 5 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
провадження у справах про
банкрутство регулюється цим Законом ( 2343-12 ) (2343-12)
, Арбітражним
процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами
України.
Відповідно до ст. 56 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при
поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих
до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.
Відповідно до п. 6 ч. ст. 63 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
суддя повертає позовну заяву і додані до неї
документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання
відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства кредитор
надсилає боржнику та розпоряднику майна копії заяви з майновими
вимогами до боржника та доданих до них документів, якщо ці
документи у сторін відсутні.
Висновок суду апеляційної інстанції щодо відсутності відомостей
про направлення боржнику та розпоряднику майна копії документів,
доданих до заяви, є необґрунтованим та таким, що не відповідає
обставинам справи.
Факт отримання боржником та розпорядником майна копії заяви та
доданих до неї документів підтверджується відзивом на заяву про
грошові вимоги до ДП "ZZZ", за підписом арбітражного керуючого та
виконуючого обов'язки директора, в якому, зокрема, зазначається,
що грошові вимоги заявлені до ДП "ZZZ" розглянуті боржником та
арбітражним керуючим.
При цьому, додані до заяви документи є в наявності у боржника,
так як такими документами є копії претензій та відповідей на них,
рішення суду , акт звірки взаємних розрахунків, постанови про
відкриття виконавчого провадження.
Також, доводи суду апеляційної інстанції про невідповідність заяви
вимогам ст. 54 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки в заяві відсутні реквізити розпорядника
майна та його поштова адреса, є неправомірними, у зв'язку з тим,
що арбітражний керуючий відповідно до ст. 11 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
призначається господарським судом, отже суд має відповідні
реквізити та поштову адресу останнього. Дана стаття Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
містить обов'язок щодо
зазначення найменування сторін, якою арбітражний керуючий у справі
про банкрутство не є.
Крім того, залишаючи ухвалу господарського суду міста Н-ська від
ХХ.12.2002 р. без змін, суд апеляційної інстанції змінив підстави
повернення заяви про визнання ДП "XXX" кредитором без розгляду.
Проте, суд лише виключив з мотивувальної частини оскаржуваної
ухвали посилання на ст. 6, 9 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
та не виклав її в новій редакції.
З врахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що заява ДП
"XXX" про визнання кредитором Н-ського державного підприємства
"ZZZ" відповідає вимогам чинного законодавства, тому ухвала та
постанова підлягають скасуванню, як такі, що винесені з порушенням
норм процесуального права.
На підставі наведеного, та керуючись ст.ст. 5, 11, 14 Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
та ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ДП "XXX" на постанову Н-ського апеляційного
господарського суду від ХХ.02.2003 р. та ухвалу господарського
суду міста Н-ська від ХХ.12.2002 р. у справі № Х3 задовольнити.
2. Постанову Н-ського апеляційного господарського суду від
ХХ.02.2003 р. та ухвалу господарського суду міста Н-ська від
ХХ.12.2002 р. у справі № Х3 скасувати.
3. Заяву ДП "XXX" про визнання кредитором Н-ського державного
підприємства "ZZZ" передати до розгляду до господарського суду
міста Н-ська.