ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2023 року
м. Київ
справа № 420/2809/19
адміністративне провадження № К/9901/28654/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №420/2809/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансервіс 2008" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року (головуючий суддя Завальнюк І.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року (головуючий суддя Бітов А.І., судді: Лук`янчук О.В., Ступакова І.Г.),
УСТАНОВИВ:
ТОВ "Трансервіс 2008" звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001615306 від 08.01.2019, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2621789,00грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2020, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020, позов задоволено.
Головне управління Державної податкової служби в Одеській області звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2020, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Ухвалою Верховного Суду від 09.11.2020 відкрито касаційне провадження у справі №420/2809/19 за касаційною скаргою податкового органу.
Ухвалою суду від 20.03.2020 касаційний розгляд справи призначено у попередньому судовому засіданні на 21.03.2023.
Розгляд справи у касаційному порядку здійснюється у попередньому судовому засіданні на підставі положень статті 343 КАС України.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач вказує, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалені без повного з`ясування обставин у цій справі та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до невірного вирішення справи по суті. Як зазначає відповідач, судом апеляційного провадження порушено вимоги пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України. У касаційній скарзі відповідач викладає обставини справи та джерела права, просить зупинити виконання рішення судів першої та апеляційної інстанції, скасувати оскаржувані судові рішення і прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Позивачем подано відзив на касаційну скаргу, з якого слідує, що Товариство вважає доводи податкового органу необґрунтованими, вказує, що зміст касаційної скарги несе формальний характер, без аргументації або спростування наведених позивачем доводів, касаційна скарга не містить обґрунтування неправомірності судових рішень, є невмотивованою, податковим органом не вказано жодних відомостей або доказів, що можуть спростувати висновки, викладені в оскаржуваних судових рішеннях. Позивач відзначає, що порушення, які допущені Товариством на думку відповідача, податкового законодавства, що є предметом розгляду у цій справі обумовлені неприйняттям уточнених декларацій, що призвело до виявлення у ході камеральної перевірки відхилення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових періодів. Разом з тим, судовим рішенням, яке набрало законної сили, визнано неправомірними дії контролюючого органу щодо неприйняття уточнюючих декларацій, зобов`язано прийняти уточнюючі декларації, а тому підстави для винесення спірного податкового повідомлення-рішення у контролюючого органу були відсутні. З огляду на викладене, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Верховний Суд, на підставі встановлених фактичних обставин справи, з`ясував наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, у порядку абзацу 2 пункту 76.3 статті 76 ПК України посадовою особою податкового органу в приміщення ГУ ДФС в Одеській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток з питання правильності визначення об`єкту оподаткування з податку на прибуток за звітний податковий період - ІІІ квартал 2018 року, декларація з податку на прибуток платника податку ТОВ "Транссервіс 2008".
За результатами перевірки складено акт від 10.12.2018 № 116/15-32-53-06/35818770. Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Транссервіс 2008" вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 ПК України, а саме у додатку до поданої платником податкової декларації сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (рядок 3.2.4) складає 5859475грн. За даними камеральної перевірки сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (рядок 3.2.4 додатка) - 3237685грн.
За висновком перевірки платником завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування на суму 2' 621' 789грн, відповідальність за що передбачена пунктом 123.1 статті 123 ПК України.
На підставі Акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.01.2019 №0001615306, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2' 621' 789грн.
За наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятим податковим органом рішенням, Товариство звернулось до суду з позовом про його скасування.
Задовольняючи позов, суди виходили з того, що порушення ТОВ "Транссервіс 2008" вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 ПК України, в результаті чого Товариство завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування, - обумовлені саме неприйняттям податкової звітності по минулих податкових (звітних) роках, що в судовому порядку визнано безпідставним та неправомірним, підстави для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення за встановлених судом обставин у податкового органу були відсутні.
Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне. Податковий кодекс України (2755-17) (далі - ПК України (2755-17) ) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Пунктом 135.1. статті 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
У справі, яка розглядається, судами попередніх інстанцій з`ясовано, що між ТОВ "Транссервіс 2008" та Trans Trade RK SA було укладено кредитний договір №001/LA, зареєстровано в НБУ відповідно до Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, який затверджений постановою Правління НБУ від 17.02.2004 № 270.
Протягом 2016-2017 років ТОВ "Транссервіс 2008" не нараховувались відсотки за вказаним вище кредитним договором, що було виявлено в першому кварталі 2018 року, на підставі чого складено бухгалтерську довідку.
У зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок, ТОВ "Транссервіс 2008" 07.05.2018 засобами телекомунікаційного зв`язку подало до Чорноморської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області уточнюючі податкові декларації з податку на прибуток за 2016 рік (реєстраційний номер документа № 9271461862), за півріччя 2017 року (реєстраційний номер документа № 9300181216), за 9 місяців 2017 року (реєстраційний номер документа № 9300181256) за 2017 рік (реєстраційний номер документа № 9300181284).
Разом з тим, фінансова звітність за відповідні періоди, яка згідно вимог Податкового кодексу України (2755-17) є додатком до податкової декларації, та одночасно є самостійним документом, не направлялась позивачем до контролюючого органу через електронний кабінет разом з податковими деклараціями, оскільки в програмному забезпеченні ДФС не передбачено можливості сформувати уточнюючу фінансову звітність та/або будь-яким способом додати зазначену звітність до створеного файлу уточнюючих податкових декларацій.
З врахуванням наведеного позивачем в той же день 07.05.2018 подано до контролюючого органу виправлену фінансову звітність у паперовому вигляді за вищенаведені періоди.
За результатами опрацювання податкової звітності ГУ ДФС в Одеській області відмовлено в прийнятті вказаних уточнень, оскільки такі уточнення подано без позначки наявності у додатку Ф3 до декларацій поданих до зазначеної декларації додатків-форм фінансової звітності.
В свою чергу, неприйняття вищезазначених уточнених декларацій призвело до виявлення в ході камеральної перевірки, оформленою актом від 10.12.2018 № 116/15-32-53-06/35818770, відхилення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років в розмірі 2' 621' 789 грн та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 08.01.2019 №0001615306.
Поряд з тим, не погоджуючись з неприйняттям уточнених податкових декларацій ГУ ДФС в Одеській області, ТОВ "Транссервіс 2007" звернулося до суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2019 у справі №420/3779/19 позов ТОВ "Транссервіс 2008" до ГУ ДФС в Одеській області у справі № 420/3779/19 задоволено. Суд дійшов висновку про неправомірність дій ГУ ДФС в Одеській області щодо неприйняття уточнюючих податкових декларацій за 2016 рік, за півріччя 2017 року, за 9 місяців 2017 року, за 2017 рік та зобов`язав ГУ ДФС в Одеській області прийняти їх датою їх фактичного подання, а саме 07.05.2019.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2019 апеляційну скаргу ГУ ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2019 у справі №420/3779/19 повернуто апелянту.
Касаційний суд відзначає, що відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвала суду апеляційної інстанції у справі №420/3779/19 у касаційному порядку не оскаржувалась.
Вирішуючи спір у справі № 420/3779/19, суд виходив з того, що позивач не мав змоги направити одним документом уточнюючі податкові декларації та фінансову звітність до них, а також те, що позивач в той самий день надав фінансову звітність за періоди визначеними уточнюючими податковими деклараціями в паперовому вигляді, у зв`язку із чим дійшов висновку про неправомірність дії Головного управління ДФС в Одеській області щодо неприйняття уточнюючих податкових декларацій та відповідно вважав за необхідне з метою поновлення порушеного права позивача зобов`язати Головне управління ДФС в Одеській області прийняти уточнюючі податкові накладні за 2016 рік, за півріччя 2017 року, за 9 місяців 2017 року, за 2017 рік датою їх фактичного подання - 07.05.2018.
Таким чином, цифрові значення податкової звітності з урахуванням уточнюючих податкових декларацій з податку на прибуток за 2016 рік (реєстраційний номер документа №9271461862), за півріччя 2017 року (реєстраційний номер документа № 9300181216), за 9 місяців 2017 року (реєстраційний номер документа № 9300181256) за 2017 рік (реєстраційний номер документа № 9300181284), з огляду на розсуд спору по справі № 420/3779/19, є преюдиційною обставиною в силу частини четвертої статті 78 КАС України.
При цьому висновки камеральної перевірки, оформленої актом від 10.12.2018 №116/15-32-53-06/35818770, щодо порушення ТОВ "Транссервіс 2008" вимог ПК України (2755-17) та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування на суму 2' 621' 789грн, обумовлені саме неприйняттям податкової звітності по минулих податкових (звітних) роках, що було предметом судового розгляду у справі №420/3779/19.
На підставі викладеного, обставини встановлені в адміністративній справі №420/3779/19, не потребують доказуванню, а дані податкової звітності ТОВ "Транссервіс 2008" з податку на прибуток за ІІІ квартал 2018 року повинні враховувати уточнюючі податкові накладні за 2016 рік, за півріччя 2017 року, за 9 місяців 2017 року, за 2017 рік датою їх фактичного подання - 07.05.2018.
Відтак, судами встановлено, що під час судового розгляду не підтверджуються доводи податкового органу, що уточнюючі податкові декларації з податку на прибуток, подані позивачем 07 травня 2018 року за 2016 рік №9271461862, за І квартал 2017 року №9300181216, за півріччя 2017 року №9300181242, за 9 місяців 2017 року №9300181256, за 2017 рік №9300181284 не прийняті у зв`язку з невірно вказаними даними в обов`язкових до заповнення реквізитах.
Отже, враховуючи, що порушення ТОВ "Транссервіс 2008" вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 ПК України обумовлені саме неприйняттям податкової звітності по минулих податкових (звітних) роках, що в судовому порядку визнано безпідставним та неправомірним, підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення №0001615306 від 08.01.2019 за встановлених судами обставин у податкового органу були відсутні. КАС України (2747-15) встановлює, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують. Крім того скаржник не зазначає, яку саме норму матеріального права судами застосовано неправильно.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Ураховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що встановлені під час розгляду справи обставини, які підтверджені належними доказами, спростовують висновки податкового органу про порушення позивачем норм законодавства.
Суд зауважує, що обґрунтування, наведені відповідачем у касаційній скарзі, містять вимоги здійснити переоцінку встановлених судами обставин справи, а також додатково перевірити докази, що не входить в межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.
Правилами статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
У цій справі необхідно наголосити, що, виходячи з окреслених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту, а тому до їх переоцінки Верховний Суд не вдається у разі відсутності підстав, визначених підпунктами 1, 3, 4 частини другої статті 353 КАС України.
Разом з тим, Суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, з огляду на положення частини першої статті 375 КАС України, згідно якої суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку, оскільки за наслідками касаційного провадження розгляд справи закінчено.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 343, 349, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року в справі №420/2809/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
-------------------
-------------------
-------------------
В.В. Хохуляк
Л.І. Бившева
Р.Ф. Ханова
Судді Верховного Суду