ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
28.11.2002                                      Справа N 2/300
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого                  Уліцького А.М.
суддів:                      Рибака В.В., Чабана В.В.
    У відкритому судовому засіданні за участю представників:      
ВАТ “Народної                Білоус О.В., Кондратець Є.Б.
фінансово-страхової          
компанії “Гарант Ре”         
ДПІ у м. Чернівці            Собко І.П. , Пердейчук М.Д.
розглянувши касаційну        ВАТ “Народної фінансово-страхової
скаргу                       компанії “Гарант Ре”
на постанову                 Львівського апеляційного
                             господарського суду від 09.04.02р.
у справі                     № 2/300
господарського суду          Чернівецької області
за позовом                   ВАТ “Народної фінансово-страхової
                             компанії “Гарант Ре”
до                           ДПІ у м. Чернівці
 
Про   стягнення 114902 грн.
 
Рішенням   господарського  суду  Чернівецької   області   (суддя
І.В.Скрипничук)   від  07.02.2002р.  в  позові   ВАТ   “Народної
фінансово-страхової  компанії  “Гарант  Ре”  відмовлено.   Даним
рішенням  відмовлено і у задоволенні зустрічного  позову  ДПІ  у
м. Чернівці до ВАТ “Фінансово-страхової компанії “Гарант Ре” про
стягнення 116216 грн. збитків.
 
До  такого висновку суд прийшов з посиланням на те, що сторонами
не  подано  беззаперечних доказів, які б підтверджували  позовні
вимоги, як по основному так і по зустрічному позові.
 
Львівський  апеляційний господарський суд (судді  Юркевич  М.В.,
Бонк  Т.Б.,  Городечна  М.І.) переглянув в апеляційному  порядку
рішення суду і постановою від 09.04.2002р. залишив його без змін
з тих самих підстав.
 
ВАТ  “Фінансово-страхова компанія “Гарант Ре” не погоджується  з
прийнятими судовими рішеннями, тому подала касаційну  скаргу,  в
якій   стверджує,  що  судами  при  прийнятті  рішень  не  вірно
застосовані норми матеріального права.
 
ДПІ  у  м. Чернівці подано відзив на касаційну скаргу,  в  якому
просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення  та
постанову залишити без змін.
 
Перевіривши  матеріали справи, заслухавши представників  сторін,
Вищий господарський суд України
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Відповідно до умов договору від 09.10.97р., укладеного  між  ВАТ
“Фінансово-страховою компанією “Гарант Ре” та ДПІ у м. Чернівці,
останній передано в оперативну оренду (лізинг) нежилі приміщення
в будинку ВАТ “Слов’янський дім” по вул. Оренбурзькій, 7а.
 
Умовами  вказаного Договору (п. 3.2) на “Орендаря” (відповідача)
покладено   обов’язок  проводити  необхідний   поточний   ремонт
орендованих приміщень.
 
п.   4.1   Договору  встановлено,  що  “Орендодавець”  (позивач)
зобов’язаний    проводити   капітальний   ремонт    орендованого
приміщення.
 
Приймаючи  будинок  з орендного користування Позивачем  виявлено
недоліки стосовно технічного стану будинку. На цій підставі, ВАТ
“Фінансово-страхова компанія “Гарант “Ре” звернулась  з  позовом
про  стягнення  з  ДПІ  у  м. Чернівці 114902  грн.  збитків.  В
підтвердження  своїх  вимог, позивач  подав  кошторис  поточного
ремонту, який необхідно провести в будинку.
 
Не погоджуючись з вимогами, викладеними в позовній заяві, ДПІ  у
м.  Чернівці звернулась з зустрічним позовом та просить стягнути
з  позивача 116216 грн. витрат. які виникли внаслідок проведення
капітального  ремонту  за власні кошти. Свої  вимоги  ДПІ  також
підтверджує локальним кошторисом витрат.
 
Як вбачається з матеріалів справи, будь-якої документації, яка б
вказувала  на  технічний стан приміщень на  момент  їх  здачі  в
оренду  ДПІ,  сторонами  не  подано. Вимоги  сторін  ґрунтуються
виключно на власних кошторисах.
 
Не  подано  сторонами  і  доказів про  наявність  заподіяних  їм
збитків.
 
За  таких  обставин  місцевий та апеляційний  господарські  суди
вірно  прийшли  висновку  про  недоведеність  позовних  вимог  і
відмовили в задоволенні як первісного так і зустрічного позову.
 
Відповідно до ч. 2 ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  касаційна
інстанція  не  має  права встановлювати або  вважати  доведеними
обставини,  що  не  були  встановлені у  рішенні  або  постанові
господарського  суду  чи відхилені ним, вирішувати  питання  про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних  доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
 
Переглядаючи  у  касаційному порядку судові  рішення,  касаційна
інстанція  на  підставі встановлених фактичних  обставин  справи
перевіряє  застосування  судом першої чи  апеляційної  інстанції
норм  матеріального чи процесуального права (ч. 1 ст. 111-7  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ).
 
Колегія  суддів Вищого господарського суду України не встановила
порушень   Донецьким   апеляційним  господарським   судом   норм
матеріального  чи  процесуального права,  а  отже  підстави  для
задоволення касаційної скарги відсутні.
 
Враховуючи  викладене,  керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7,  п.  1
ст.   111-9,   ст.  111-11  ГПК  України  ( 1798-12   ) (1798-12)
           Вищий
господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Постанову  Львівського  апеляційного  господарського  суду   від
09.04.2002р.  у справі № 2/300 господарського суду  Чернівецької
області  залишити  без  змін, а касаційну скаргу  ВАТ  “Народної
фінансово-страхової компанії “Гарант Ре” без задоволення.
 
Головуючий     А.Уліцький
 
Судді          В.Рибак
 
               В.Чабан