ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.11.2002 Справа N 8/400 пд
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. – головуючого,
Хандуріна М.І.,
Савенко Г.В.,
за участю від позивача: Гроховська О.Ю. –
представників дов. № 12/2002 від 14.02.02
від відповідача: Богова Л.О. –
дов. 3 140 від 19.10.01;
Довгополова М.Г. – дов. № 139
від 19.10.01
розглянувши у відкритому Донецького обласного об’єднання
судовому засіданні касаційну державних дорожніх підприємств
скаргу “Донецький облавтодор”
на постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 21.08.02
у справі господарського суду Донецької
області
за позовом корпорації “Індустріальна Спілка
Донбасу”, м. Донецьк
до Донецького обласного об’єднання
державних дорожніх підприємств
“Донецький облавтодор”, м.
Донецьк
про визнання угоди недійсною
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 23.07.02 господарського суду Донецької області
задоволені позовні вимоги щодо визнання недійсною угоди з видачі
простих векселів.
Постановою від 21.08.02 Донецького апеляційного господарського
суду дане рішення залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідно зі ст. 4 Закону
України “Про джерела фінансування дорожнього господарства України”
та ст. 1 Закону України “Про систему оподаткування” ( 1251-12 ) (1251-12)
дорожній збір був передбачений як один з обов’язкових платежів.
Тобто за своєю правовою природою відношення між позивачем та
відповідачем по сплаті дорожнього збору не є цивільно-правовими
відносинами, наслідком яких, зокрема є отримання однією стороною
від іншої матеріальних благ, поставка продукції, виконання робіт
чи надання послуг. Відносини по сплаті дорожнього збору, це
відносини між платником обов’язкового платежу та державним
органом, уповноваженим на отримання цих коштів, тобто відносини
пов’язані з оподаткуванням, які регулюються спеціальним
законодавством та відрізняються від цивільного права.
Не погоджуючись з судовими рішеннями Донецьке обласне об’єднання
державних дорожніх підприємств “Донецький облавтодор” звернулось у
Вищий господарський суд України з касаційною скаргою і просить її
скасувати, посилаючись на те, що відповідно до ст. 25
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд
повинен був здійснити заміну первісної сторони за угодою її
правонаступником – Адміністрацією автомобільних доріг.
Крім того, ст. 2 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що до майнових відносин, основаних на
адміністративному підпорядкуванні однієї сторони іншій, а також до
податкових і бюджетних відносин цей Кодекс не застосовується.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Корпорація “ІСД” та Донецьке обласне об’єднання державних дорожніх
підприємств “Донецький облавтодор” 17.03.02 підписали акт
приймання-передачі, відповідно до якого позивач передав, а
відповідач прийняв на підставі договору 26 простих векселів
загальною номінальної вартістю 570 380, 80 грн. Прості векселі
виписані позивачем на ім’я відповідача в рахунок погашення
заборгованості за дорожній збір.
Статтею 4 Закону України “Про джерела фінансування дорожнього
господарства України” та ст. 1 Закону України “Про систему
оподаткування” ( 1251-12 ) (1251-12)
встановлено, що дорожній збір
(обов’язкові відрахування на будівництво та утримання
автомобільних доріг) – є одним з обов’язкових платежів.
Законом України “Про джерела фінансування дорожнього господарства
України” передбачений виключно грошовий порядок сплати зобов’язань
платників дорожніх зборів (в окремих випадках платникам надано
можливість погашення збору через заміну відрахування коштів
bhjnm`mml дорожніх робіт). Зобов’язання з оплати обов’язкового
платежу, вважається виконаним з моменту зарахування коштів на
розрахунковий рахунок.
Видача векселів в даних випадках не передбачена і суперечить
чинному законодавству України.
Відповідно до ч. 6 ст. 121 Закону України “Про цінні папери та
фондову біржу” порядок випуску та обігу векселів встановлюється
Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 розділу ІІ “Правил виготовлення і використання
вексельних бланків” затверджених постановою Кабінету Міністрів
України та Національного банку України № 528 від 10.09.92 (яка
була чинна на той період) встановлено, що векселі можуть
видаватися лише для оплати за поставлену продукцію, виконанні
роботи та надані послуги, за винятком векселів Мінфіну,
Національного банку України та комерційних банків України.
За приписом ст. 41 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
угодами
визнаються дії громадян та організацій спрямовані на встановлення,
зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Отже на дану
угоду розповсюджується застосування норм щодо визнання угод
недійсними.
Стосовно посилання відповідача на те, що він не повинен бути
відповідачем у справі, колегією суддів не може бути прийнято до
уваги оскільки правові відносини виникли між сторонами у справі,
доказів передачі вищевказаних векселів Адміністрації автомобільних
доріг у Донецькій області (відповідно до наказу “Укравтодору” №
65 від 27.03.01) за передаточним актом відповідач господарському
суду Донецької області не надав.
Відповідно до ст. 4 Закону України “Про оббіг векселів в Україні”
у разі видачі векселів виникають грошові зобов’язання щодо платежу
за векселями, тому відповідачем у справі має бути особа якій вони
були передані.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими
судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому
судові рішення відповідають чинному законодавству України та
обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9,
ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 21.08.02 Донецького апеляційного господарського суду
у справі № 8/400пд залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді М.І. Хандурін
Г.В. Савенко