ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.11.2002 Справа N 8/331
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Черногуза Ф.Ф.
суддів : Невдашенко Л.П. (доповідач у справі)
Михайлюка М.В.
розглянувши у відкритому Відкритого акціонерного товариства
судовому засіданні “Нафтохімік Прикарпаття”, м.
касаційну скаргу Надвірна,
Товариства з обмеженою
відповідальністю “Торговий Дім
“Надвірна Нафтохім”, м. Надвірна
на постанову від 05.09.2002
Львівського апеляційного
господарського суду
у справі № 8/331
господарського суду Івано-Франківської області
за позовом Державного підприємства “Науково-
виробниче об’єднання “Либідь”, м.
Київ
до Товариства з обмеженою
відповідальністю “Торговий Дім
“Надвірна Нафтохім”, м. Надвірна
Про зобов’язання виконання договору комісії
в судовому засіданні взяли участь представники :
від позивача Жабокрицька В.А., Войстрик С.П.
від відповідача Кузюк І.Ю., Дунець О.Я.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від
21.11.2001 позов ДП “НВО-Либідь” про зобов’язання ТОВ “Торговий
Дім “Надвірна Нафтохім” повернути отриману на переробку нафту в
кількості 35625586 тон нафти задоволено частково. ТОВ “Торговий
Дім “Надвірна Нафтохім” зобов’язано передати ДП “НВО – Либідь”
2665586 тн. непереробленої нафти, що знаходиться у ВАТ
“Нафтохімік Прикарпаття”.
Цим же рішенням задоволено зустрічний позов ТОВ “Торговий Дім
“Надвірна Нафтохім” про стягнення з ДП “НВО-Либідь” боргу за
зберігання нафтопродуктів в сумі 23326987,69 грн.
Задовольняючи позов ДП “НВО-Либідь” частково, суд виходив з
того, що відповідач переробив поставлену йому позивачем нафту і
за розпорядженням позивача вироблені нафтопродукти передав
третім особам. Не переробленою залишилась нафта в кількості
2665586 тн. яку суд зобов’язав повернути позивачу.
Задовольняючи зустрічний позов суд грунтував своє рішення тим,
що факт витрат через понаднормативне зберігання відповідачем
нафтопродуктів підтверджений рішення господарського суду від
11.09.2001 у справі № 8/211, в якій брали участь ті самі
сторони.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
05.09.2002 рішення господарського суду від 21.11.2001 частково
скасовано. ТОВ “Торговий Дім “Надвірна Нафтохім” зобов’язано
передати ДП “НВО – Либідь” 32960,002 тон нафти.
У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Апеляційна інстанція, скасовуючи рішення господарського суду в
частині та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову виходила
з того, що ТОВ “Торговий Дім “Надвірна Нафтохім” не надав суду
доказів виконання умов договору комісії від 17.10.2000 та
доказів переробки нафти позивача.
Нафтопродукти, що були поставлені відповідачем третім особам
були власністю відповідача, вважає суд, а тому дійшов висновку
про те, що відповідач не переробив всю кількість поставленої
позивачем нафти, у зв’язку з чим і зобов’язав повернути ДП “НВО
– Либідь” отриману на переробку нафту.
Що стосується зустрічного позову, то апеляційна інстанція
вважає, що оскільки ТОВ “Торговий Дім “Надвірна Нафтохім” не
виконало своїх зобов’язань за договором комісії, не надало
доказів переробки нафти, то ДП “НВО – Либідь” не може нести і
відповідальність за понаднормативне зберігання нафтопродуктів.
Постанову апеляційної інстанції оскаржує ТОВ “Торговий Дім
“Надвірна Нафтохім” та ВАТ “Нафтохім Прикарпаття”, яке не було
залучено до участі у справі, однак дана постанова стосується
прав і обов’язків ВАТ “Нафтохім Прикарпаття”. Скаржники
вважають, що апеляційна інстанція, розглядаючи спір, невірно
застосувала норми матеріального права, а тому прийшла до хибного
висновку, що викладений в резолютивній частині постанови.
У касаційних скаргах ставиться питання про скасування постанови
апеляційної інстанції і залишення рішення господарського суду
без змін, мотивуючи тим, що в матеріалах справи є докази, які
спростовують висновки апеляційної інстанції та вказують на те,
що ТОВ “Торговий Дім “Надвірна Нафтохім” виконало взяті на себе
зобов’язання по переробці поставленої нафти.
Те, що ТОВ “Торговий Дім “Надвірна Нафтохім” не надало ДП “НВО-
Либідь” договір на переробку нафти в 3-денний термін жодним
чином не вплинуло на виконання ТОВ “Торговий Дім “Надвірна
Нафтохім” взятого на себе зобов’язання по забезпеченню переробки
нафти.
Скаржники звертають увагу на те, що апеляційна інстанція не
взяла до уваги рішення господарського суду Івано-Франківської
області від 11.09.2001 у справі № 8/211, яким задоволено позов
ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття” до ДП “НВО-Либідь” та ТОВ “Торговий
Дім “Надвірна Нафтохім” про стягнення 23326987,69 грн., що
становлять плату за зберігання нафтопродуктів. Ці нафтопродукти
були виготовлені з нафти, що була поставлена ДП “НВО-Либідь”
через ТОВ “Торговий Дім “Надвірна Нафтохім” за договором № 835
від 17.10.2000. Приймаючи вказане рішення господарський суд
досліджував обставини укладання та виконання договору і
встановив, що нафтопродукти, які зберігалися на ВАТ “Нафтохім
Прикарпаття” поза межами строків, передбачених договором,
вироблені з нафти, поставленої ДП “НВО-Либідь”. Цей факт визнано
ДП “НВО-Либідь” та підтверджено актом звірення руху нафти та
нафтопродуктів, що підписаний 13.11.2001. Скаржники вважають, що
у даному випадку діють положення ст. 35 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
і апеляційна
інстанція мала їх врахувати, а не встановлювати факти, що вже
були встановлені судом.
Крім того, скаржники вказують, що апеляційною інстанцією не дано
всебічної та об’єктивної оцінка договору, зокрема пункту 3.2.9,
за яким позивач був зобов’язаний надати ТОВ “Торговий Дім
“Надвірна Нафтохім” двосторонні акти приймання-передачі
вироблених нафтопродуктів, що укладалися ДП “НВО – Либідь” з
третіми особами. Акти приймання-передачі нафтопродуктів, що
передавалися позивачем ТОВ “Торговий Дім “Надвірна Нафтохім”,
виконані повністю.
Вказані обставини не досліджувалися апеляційною інстанцією і не
приймалися до уваги. Між тим, нафтопродукти, що були вироблені
за договором № 835 від 17.10.2000 реалізовувалися ДП “НВО-
Либідь” третім особам на 10 та 11 аукціонах Української
міжбанківської валютної біржі, отже ДП “НВО-Либідь” отримало
кошти від реалізованих нафтопродуктів. Реалізовані нафтопродукти
поверненню не підлягають, а тому апеляційна інстанція,
зобов’язавши ТОВ “Торговий Дім “Надвірна Нафтохім” повернути ДП
НВО “Либідь” передану для переробки нафту, невірно визначила
кількість нафти що підлягає поверненню.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши
правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Державне підприємство “НВО-Либідь” та ТОВ “Торговий Дім
“Надвірна Нафтохім” 17.10.2000 уклали договір комісії, за яким
Комісіонер – ВАТ “Торговий Дім “Надвірна Нафтохім” за дорученням
Комітента – ДП “НВО-Либідь” зобов’язався укласти договір на
переробку нафти з ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття”, на умовах,
визначених договором та передати Комітенту продукти
нафтопереробки.
Умовами договору передбачено обов’язки Комітенту (п. 3.1.1)
передати нафту для переробки, а Комісіонера (п. 3.2.3.)
забезпечити прийняття у Комітента нафти для переробки та
підписати акт приймання-передачі нафти.
Вироблені нафтопродукти, згідно п. 3.2.7 договору комісіонер був
зобов’язаний передати третій особі за письмовою вказівкою
Комітента (п. 3.2.9).
Згідно актів приймання-передачі нафти, в жовтні-листопаді 2000
року ДП “НВО-Либідь” передало ТОВ “Торговий Дім “Надвірна
Нафтохім” з доставкою на ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття” сиру нафту
в кількості 35625586 тн.
З акту звірення руху нафти та нафтопродуктів, що складений
13.11.2001 за участю ДП “НВО-Либідь” та ТОВ “Торговий Дім
“Надвірна Нафтохім” (арк.спр.67), Ресурсної довідки (арк. спр.
26), листів ТОВ “Торговий Дім “Надвірна Нафтохім” (арк. спр. 23,
24), ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття” (арк. спр. 28), інших
матеріалів справи вбачається, що ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття”,
за дорученням ТОВ “Торговий Дім “Надвірна Нафтохім” перероблено
26460,317 тон нафти, з якої вироблено певну кількість
нафтопродуктів, що належать ДП “НВО “Либідь”.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від
10.09.2001 у справі № 8/211 задоволено позов ВАТ “Нафтохімік
Прикарпаття” до ТОВ “Торговий Дім “Надвірна Нафтохім” про
стягнення 23326987,69 грн. плати за понаднормативне зберігання
нафтопродуктів. Згідно рішення суду, ВАТ “Нафтохімік
Прикарпаття” виготовило нафтопродукти з нафти, що була
поставлена в жовтні-листопаді 2000 року ДП “НВО “Либідь” через
ТОВ “Торговий Дім “Надвірна Нафтохім”.
Зазначене рішення суду залишено без змін постановою апеляційної
інстанції від 25.02.2002.
Судом першої і другої інстанції встановлено, що частина
нафтопродуктів, які були вироблені з поставленої нафти за
розпорядженням ДП “НВО – Либідь” була реалізована на аукціонах
та відпущена переробником ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття” третім
особам.
ДП “НВО – Либідь” у первісному позові вказує, що непереробленою
залишилася нафта в кількості 5557044 тн. Вказана кількість
непереробленої нафти зазначена і в акті звірення руху нафти від
13.11.2001.
Господарський суд Івано-Франківської області рішенням від
21.11.2001 зобов’язав ТОВ “Торговий Дім “Надвірна Нафтохім”
передати ДП “НВО-Либідь” 2665,586 тн. непереробленої нафти.
Колегія суддів вважає, що розглядаючи спір, суд неповно з’ясував
обставини справи, а саме, яка кількість нафтопродуктів була
передана ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття” третім особам за
розпорядженням ДП “НВО – Либідь”, та яка кількість нафти, що
надійшла від власника залишилась непереробленою.
Висновки апеляційної інстанції про те, що Комісіонер ТОВ
“Торговий Дім “Надвірна Нафтохім” не надав доказів виконання
умов договору за № 835 від 17.10.2000, а тому нафтопродукти, що
передані ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття” третім особам є власністю
ТОВ “Торговий Дім “Надвірна Нафтохім”, у зв’язку з чим Комітент
ДП “НВО – Либідь” вправі вимагати від Комісіонера ТОВ “Торговий
Дім “Надвірна Нафтохім” повернення майна, що належить йому на
праві власності колегія суддів вважає хибними, оскільки
договором за № 835 від 17.10.2000 передбачено не лише
зобов’язання Комісіонера ТОВ “Торговий Дім “Надвірна Нафтохім”
укласти з ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття” договір на переробку
нафти, а і зобов’язання Комітента передати нафту за актами
приймання-передачі і обов’язки Комісіонера забезпечити прийняття
нафти і її переробку. Матеріали справи містять безспірні докази
того, що ДП “НВО – Либідь” передало в жовтні-листопаді 2000 р.
ТОВ “Торговий Дім “Надвірна Нафтохім” нафту на переробку, що
певна частина цієї нафти перероблена ВАТ “Нафтохімік
Прикарпаття” і за розпорядженням ДП “НВО-Либідь” вироблені з
цієї нафти нафтопродукти передані третім особам.
Судовими рішеннями встановлено факт зберігання продуктів
переробки нафти, що є власністю ДП “НВО – Либідь” переробником
ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття”.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд грунтує своє рішення на повному,
всебічному і об’єктивному з’ясування всіх обставин справи.
У даному випадку судом допущені порушення зазначеної норми
Закону, а тому колегія суддів вважає, що рішення господарського
суду Івано-Франківської області від 21.11.2002 та постанова
Львівського апеляційного господарського суду від 05.09.2002
підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до
господарського суду Івано-Франківської області.
Керуючись ст.ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційні скарги ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття”, ТОВ “Торговий Дім
“Надвірна Нафтохім” задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
05.09.2002 та рішення господарського суду Івано-Франківської
області від 21.11.2002 скасувати, справу № 8/331 передати на
новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.
Головуючий : Ф. Черногуз
С у д д і: Л. Невдашенко
М. Михайлюк