ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.11.2002 Справа N 8/160
Вищий господарський суд України у складі: судді Москаленка В.С.
– головуючий, суддів Джуня В.В. і Селіваненка В.П. ,
розглянувши касаційну скаргу державної податкової інспекції у
м. Кіровограді (далі – ДПІ у м. Кіровограді)
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 17.09.2002
зі справи № 8/160
за позовом приватного підприємства “Агронафтосервіс-СТ”,
м. Кіровоград (далі – ПП “Агронафтосервіс-СТ”)
до першого відповідача - ДПІ у м. Кіровограді та
другого відповідача - відділення Державного казначейства України
у м. Кіровограді
про зобов’язання надати висновок про відшкодування бюджетної
заборгованості з податку на додану вартість у сумі 426 618 грн.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від
08.05.2002 (суддя Наливайко Є.М.), залишеним без зміни
постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 17.09.2002, прийнятою колегією суддів у складі: Євстигнєєва
О.С. – головуючого, суддів Чимбар Л.О. та Пищик І.В., задоволено
позов ПП “Агронафтосервіс-СТ» у частині зобов'язання ДПІ у
м. Кіровограді надати відділенню Державного казначейства України
у м. Кіровограді висновок про повернення з державного бюджету на
рахунок позивача 426 618 грн. бюджетної заборгованості з податку
на додану вартість; в решті позову відмовлено.
У прийнятті рішення та постанови зі справи судові інстанції
виходили з того, що згідно з абзацом п'ятим підпункту 7.7.3
пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
платнику податку надано право у
будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості
звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету. У
постанові апеляційної інстанції зазначається, що справи у спорах
про зобов'язання податкового органу надати органам державного
казначейства висновок про відшкодування платнику податку
бюджетної заборгованості підвідомчі господарським судам,
виходячи зі змісту статті 12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ДПІ у
м. Кіровограді просить скасувати рішення та постанову зі справи
з посиланням на те, що статтею 12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
визначено вичерпний перелік справ,
підвідомчих господарським судам, і справи у спорах про
зобов'язання податкових органів надавати висновки про
відшкодування бюджетної заборгованості господарським судам не
підвідомчі.
Відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
сторони належним чином повідомлено про час і
місце розгляду касаційної скарги. Представники сторін у судове
засідання не з’явилися, відзиви на касаційну скаргу не
надходили.
Перевіривши правильність застосування судовими інстанціями норм
матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення
представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов
висновку про необхідність скасування оскаржуваних судових актів
та припинення провадження у справі з огляду на таке.
Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України
“Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
суми податку, що
підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету,
визначаються як різниця між загальною сумою податкових
зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів
(робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового
кредиту звітного періоду.
У прийнятті рішення зі справи господарським судом
Кіровоградської області встановлено, що за наслідками
господарської діяльності позивача за жовтень 2001 року різниця
між загальною сумою податкових зобов'язань та сумою податкового
кредиту має від'ємне значення і згідно з абзацом першим
підпункту 7.7.3 пункту 7.7. статті 7 Закону України “Про податок
на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
підлягає відшкодуванню з
Державного бюджету України протягом місяця, наступного після
подачі декларації.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
підприємства та організації мають право
звертатися до господарського суду згідно з встановленою
підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених
або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Підставою для подання позову у даній справі є порушення
передбаченого законом права ПП “Агронафтосервіс-СТ» на одержання
з державного бюджету сум бюджетної заборгованості з податку на
додану вартість. За таких обставин платник податку відповідно до
абзацу п'ятого підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
має право
після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з
позовом про стягнення коштів з бюджету. Натомість ПП
“Агронафтосервіс-СТ» подано позов про зобов'язання податкового
органу надати органам державного казначейства висновок про
відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану
вартість. В обгрунтування заявленої вимоги позивач, зокрема,
посилається на пункт 4 Порядку відшкодування податку на додану
вартість, затвердженого наказом Державної податкової
адміністрації України та Головного управління Державного
казначейства України від 02.07.97 № 209/72. Проте таке
обґрунтування позовних вимог не може бути взято до уваги.
Пункт 4 згаданого Порядку регулює відносини взаємодії податкових
органів та територіальних органів Державного казначейства
України у вирішенні питання відшкодування платнику з державного
бюджету України суми від’ємного значення податку.
Що ж до Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, то він не ставить право платника податку на
отримання бюджетного відшкодування у залежність від того, чи
подано державною податковою інспекцією до органу державного
казначейства висновок, про який йдеться у пункті 4 названого
Порядку.
Таким чином, у даній справі позивачем заявлено вимоги, які за
своїм змістом не відповідають матеріально-правовим способам
захисту порушеного права, визначеним законом, а судами першої і
апеляційної інстанцій у розгляді справи неправильно застосовано
норми процесуального права. Провадження у справі підлягає
припиненню на підставі пункту 11 статті 80 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Враховуючи викладене та керуючись пунктом 11 статті 80, статтями
111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Рішення господарського суду Кіровоградської області від
08.05.2002 та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 17.09.2002 зі справи № 8/160 скасувати.
2. Припинити провадження у справі.
Суддя В. Москаленко
Суддя В. Джунь
Суддя В. Селіваненко