ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.11.2002 Справа N 4/1/417
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючий)
Вовка І.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу приватного підприємця Антонця Миколи Григоровича на
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 17.09.2002 у справі за позовом Приазовської комунальної
Центральної районної лікарні до ПП Антонця М.Г.
про витребування майна з чужого незаконного володіння
УСТАНОВИВ:
У квітні 2002 року Приазовська комунальна Центральна районна
лікарня звернулася до суду з позовною заявою до ПП Антонця М.Г.,
в якій просила зобов’язати останнього передати йому, позивачу,
нежитлове приміщення на першому поверсі адміністративної будівлі
ЦРЛ та обладнання згідно додатку № 1 до договору оренди від
12.06.2000, посилаючись на неправомірне утримання останнім цього
майна.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.06.2000
/суддя Мисюра Л.С./, залишеним без змін постановою
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
17.09.2002 /судді Ясир Л.О., Прудніков В.В., Виноградник О.М./,
позов задоволено у повному обсязі.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати прийняті судові
рішення та у позові відмовити, посилаючись на неправильне
застосування судом норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши
матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, суд
вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких
підстав.
Як встановлено судом, рішенням господарського суду Запорізької
області від 21.12.2001, залишеним без змін постановою
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
28.02.2002, договір оренди від 12.06.2000 було визнано
неукладеним /а.с.14-15 звор./.
У порядку виконання вимог ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12) було
встановлено судом і те, що у порушення вимог ст.ст. 10-12 Закону
України “Про оренду державного та комунального майна” у
підписаному сторонами договорі оренди і від 4.12.97 також були
відсутні істотні умови, як і не була проведена оцінка об’єкта
оренди.
Таким чином і по цьому договору судом встановлено юридичний факт
того, що він є неукладеним.
За таких обставин, суд підставно прийшов до висновку про
задоволення заявленого позову.
Рішення суду відповідає матеріалам справи і вимогам закону.
Обгрунтовано з рішенням суду погодився і суд апеляційної
інстанції.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильність ухвалених
судових рішень.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12) , ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу приватного підприємця Антонця Миколи
Григоровича залишити без задоволення, а постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
17.09.2002 без змін.
Виконання постанови Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 17.09.2002 поновити.
Головуючий В. Перепічай
Судді І. Вовк
П. Гончарук