ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.11.2002 Справа N 34/231а
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. – головуючого,
Хандуріна М.І.,
Савенко Г.В.,
за участю від позивача: Гроховська О.Ю. –
представників дов. № 12/2002 від 14.02.02
від відповідача: Фоменко О.О. –
дов. № 52326/10/10 від 25.11.02;
Шломіна О.Н. – дов. №
52324/10/10 від 25.11.02
розглянувши у відкритому ДПІ у Ворошиловському районі м.
судовому засіданні касаційну Донецька
скаргу
на постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 20.08.02
у справі господарського суду Донецької
області
за позовом корпорації “Індустріальна спілка
Донбасу”,
м. Донецьк
до ДПІ у Ворошиловському районі м.
Донецька
про визнання недійсним розпорядження №
6 від 27.03.02
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 17.06.02 господарського суду Донецької області
позовні вимоги задоволені. Визнано недійсним розпорядження ДПІ у
Ворошиловському районі м. Донецька № 6 від 27.03.02 про
внесення змін щодо зменшення податкового кредиту з ПДВ за січень
2002 на 10 744 861, 00 грн.
Постановою від 20.08.02 Донецького апеляційного господарського
суду дане рішення залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що ст. 6 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачено, що товари
вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі
митної території України у разі, якщо їх вивезення (експортування)
засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією. Будь-
які інші умови застосування нульової ставки ПДВ, у тому числі і
щодо переходу права власності на товар з урахуванням положень
Інкотермс ("CPT", "FOB") в даному Законі відсутні.
Не погоджуючись з судовими рішеннями ДПІ у Ворошиловському районі
м. Донецька звернулось у Вищий господарський суд України з
касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що
перевіркою встановлено порушення п. п. 6.2.1 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. Корпорацією “ІСД”
неправомірно застосована нульова ставка ПДВ при здійсненні
операцій з реалізації товарів нерезидентам на митній території
України. Право на застосування нульової ставки при здійсненні
операцій з продажу товару на експорт надане платникові податку у
разі, коли товари вивезені (експортовані) платником податку за
межі митної території України, та їх вивезення (експортування)
засвідчене належним чином митною вантажною декларацією.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги.
ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька прийнято розпорядження №
6 від 27.03.02, за яким позивачу зменшена сума бюджетного
відшкодування на 10 744 861 грн.
Розпорядження прийнято на підставі акту перевірки яким відповідач
встановив, що позивач передав товар на митній території України на
суму 53 724 305 грн., тому повинна застосовуватись ставка ПДВ не
"0", а 20 %, що складає 10 744 861 грн.
Господарським судом Донецької області встановлено, що позивачем
були укладені контракти з нерезидентами на продаж товару, який
здійснювався через міжнародні торговельні порти розташовані на
території України – Маріупольський, Ізмаїльський, Іллічівський,
які передбачали умови поставки Інкотермс, зокрема: FOB, СРТ. На
підставі вантажних митних декларацій позивач включив в декларацію
з ПДВ за січень 2002 до податкового кредиту експертне
відшкодування у розмірі 15 249 065, 00 грн.
Відповідно до п. п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, податок за нульовою
ставкою обчислюється щодо операцій із продажу товарів, вивезених
(експортованих) платником податку за межі митної території
України. Частиною 3 цього пункту чітко визначено поняття вивезення
(експортування) товарів: товари вважаються вивезеними
(експортованими) платником податку за межі митної території
України в разі, якщо їх вивіз (експортування) засвідчено належним
чином оформленою митною вантажною декларацією.
Представлені позивачем вантажні митні декларації оформлені
відповідно до Положення про вантажну митну декларацію,
затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 574 від
09.06.97, на кожному аркуші якого є особиста номерна печатка
інспектора, що здійснив митне оформлення товару. У митній
вантажній декларації відправником (експортером) зазначена
корпорація “ІСД”. Той факт, що товар перетнув митний кордон
України підтверджений матеріалами справи та не оспорюється
відповідачем.
Господарським судом також встановлено, що позивачем здійснювались
операції з продажу товарів вивезених (експортованих) платником
податку за межі митної території України, у зв’язку з чим такі
операції правомірно оподатковані позивачем за нульовою ставкою.
Закон України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не
встановлює вимог щодо застосування будь-яких умов постачання і не
ставить застосування ставки податку в залежність від базисних умов
постачання товарів.
Пунктом 7.3.1 ст. 7 та ч. 2 п. 7.7.3 ст. 7 вказаного Закону
встановлює, що датою виникнення податкового зобов’язання з продажу
товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на
податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій,
що сталася раніше: або дата зарахування коштів, або дата
відвантаження товарів). Підставою для одержання бюджетного
відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний
період.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими
судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому
судові рішення відповідають чинному законодавству України та
обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9,
ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 20.08.02 Донецького апеляційного господарського суду
у справі № 34/231а залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді М.І. Хандурін
Г.В. Савенко