ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.11.2002 Справа N 2/5/1746
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. – головуючого,
Хандуріна М.І.,
Савенко Г.В.,
за участю від позивача: Колесник Л.Л. –
представників дов. від 26.11.02
від відповідача: Носикова О.О. –
дов. від 25.07.02 ВАА № 318281
розглянувши у відкритому відокремленого підрозділу
судовому засіданні касаційну “Запорізька АЕС” від імені
скаргу державного підприємства “НАЕК
Енергоатом”
на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 23.04.02
у справі господарського суду Запорізької
області
за позовом ЗАТ “Науково-виробничого
об’єднання “Термоприлад”, м.
Львів
до ВП “Запорізька АЕС” від імені
державного підприємства “НАЕК
Енергоатом”, м. Енергоатом
про стягнення 167 622, 32 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 28.11.01 господарського суду Запорізької області у
позовних вимогах відмовлено.
Постановою від 23.04.02 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду рішення господарського суду Запорізької області
від 28.11.01 скасовано. Стягнено з рахунку ВП “Запорізька АЕС” від
імені державного підприємства “НАЕК Енергоатом” на користь позивача
115 535, 90 грн. основного боргу, 45 636, 40 грн. - суми індексації
та 1 756, 77 грн. - річних.
Постанова мотивована тим, що відповідно до ст. ст. 161, 162
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
зобов’язання повинні
виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до
вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких
вказівок – відповідно до вимог, що ставляться. Одностороння відмова
від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не
допускається, за винятком випадків передбачених законом.
Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного
господарського суду ВП “Запорізька АЕС” від імені державного
підприємства “НАЕК Енергоатом” звернувся у Вищий господарський суд
України з касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на
те, що відповідно до ст. 161 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до
вимог договору. Договором оплата отриманої продукції шляхом
перерахування грошових коштів не передбачена, у суду були відсутні
підстави для стягнення з ВП ЗАЕС грошових коштів. Крім того,
висновок суду про наявність у ВП ЗАЕС зобов’язань перед ЗАТ “НВО
“Термоприлад” з оплати вартості поставленої продукції грошовими
коштами не відповідає вимогам ст. 162 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, відповідно до якої одностороння зміна умов договору не
допускається.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.
ВП “Запорізька АЕС” та ЗАТ “НВО “Термоприлад” 21.10.97 уклали
договір № 81/211на виготовлення і поставку продукції відповідачу.
За умовами договору позивач зобов’язався поставити продукцію, а
відповідач провести оплату шляхом взаємозаліку за використану
електроенергію.
У відповідності з протоколом розбіжностей до доповнення № 1 до
вищевказаного договору, п. 2.2 викладений в наступній редакції:
“Оплата проводиться в будь-яких формах, які не суперечать чинному
законодавству. Порядок, строк і форма оплати визначається сторонами
в додаткові й угоді”.
На виконання зобов’язань за цим договором відповідачем було
одержано від ЗАТ “НВО “Термоприлад” продукцію на суму 235 474, 10
грн.
Господарським судом Запорізької області встановлено, що вартість
поставленої продукції відповідач оплатив в сумі 18 546, 6 грн., а
на суму 101 392, 3 грн. проведений взаємозалік за поставлену
електроенергію, отже загальний розмір оплати складає 119 938, 90
грн. Заборгованість складає 115 535, 20 грн.
Господарським судом також встановлено, що сторонами не укладено
додаткової угоди, якою сторонами мали бути визначені порядок, строк
і форма оплати відповідно до вищевказаного протоколу розбіжностей.
За твердженням відповідача він звертався до ЗАТ “НВО “Термоприлад”
з пропозицією про необхідність виконання додаткової угоди, як це
було передбачено п. 2.2 протоколу, однак, відповіді на вказану
пропозицію позивач відповідачу не надав. При розгляді справи
Дніпропетровським апеляційним господарським судом не враховано те,
що сторони не досягли згоди про порядок, строки і форму оплати, але
цьому факту судом не дано правової оцінки, враховуючи, що ст. 162
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
заборонена одностороння зміна
умов договору.
Господарськими судами також не дана правова оцінка тому факту, що
договір був укладений 21.10.97, а додатковою угодою № 1 від
14.01.98 до договору від 21.10.97 № 81/211 термін дії договору
був змінений і п. 6.1 викладений в наступній редакції: “Термін дії
договору з моменту підписання замовником – 6 місяців”.
У відповідності зі ст. 71 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої
порушено встановлюється в три роки. Позивач звернувся з позовною
заявою в господарський суд 12.09.01, тобто більше ніж чим 5 місяців
після закінчення строку позовної давності.
Статтею 80 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
встановлено, що
закінчення строку позовної давності до пред’явлення позову є
підставою для відмови в позові. Судом не розглянуті причини
поважності строку позовної давності.
Таким чином господарськими судами неповно з'ясовані обставини
справи, що є підставою для скасування рішення та постанови і
направлення справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи принагідно повно та всебічно вияснити
всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та постановити
законне та обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення від 28.11.01 господарського суду Запорізької області та
постанову від 23.04.02 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду у справі № 2/5/1746 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Запорізької області.
Головуючий В.С. Божок
Судді М.І. Хандурін
Г.В. Савенко