ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.11.2002 Справа N 17-6-35-18-4-11/5417
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Божок В.С.,
суддів Хандуріна М.І.,
Чупруна В.Д.,
за участю представників від позивача: не з’явився;
від відповідача: Хомко А. О. – дов.
від 23.09.2002 р.;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні Луганського обласного управління
касаційну скаргу Пенсійного фонду України
на постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 02.08.2002
р.
у справі господарського Одеської області
суду
за позовом Луганського обласного управління
Пенсійного фонду України
до Акціонерного комерційного банку
“Прем’єрбанк” в особі Одеської філії
Про стягнення 169 559 грн. 39 коп. ,
та за зустрічним позовом Акціонерного комерційного банку
“Прем’єрбанк” в особі Одеської філії
До Луганського обласного управління
Пенсійного фонду України
Про визнання договору недійсним,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Одеської області від 07.05.2002 р.
у справі № 17-6-35-18-4-11/5417 позовні вимоги Луганського
обласного управління Пенсійного Фонду України до Акціонерного
комерційного банку “Прем’єрбанк” в особі Одеської філії про
стягнення заборгованості у розмірі 70545,60 грн. та пені за
прострочення платежу в сумі 99013,76 грн., всього 169559,36
грн., задоволено частково, з АКБ банку “Прем’єрбанк” в особі
Одеської філії стягнуто 70545,60 грн. боргу та 21888,84 грн.
пені, витрати по держмиту та на інформаційно-технічне
забезпечення. В зустрічному позові АКБ “Прем’єрбанк” в особі
Одеської філії про визнання договору про інкасування переказних
векселів № 17/02-ПФ-1/1 від 03.03.1999 р. недійсним відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
02.08.2002 р. рішення господарського суду Одеської області від
07.05.2002 р. скасовано, в позові Луганського обласного
управління Пенсійного Фонду України до Акціонерного комерційного
банку “Прем’єрбанк” в особі Одеської філії про стягнення
169559,36 грн., в задоволенні зустрічного позову про визнання
договору про інкасування переказних векселів № 17/02-ПФ-1/1 від
03.03.999 р. недійсними відмовлено.
Луганське обласне управління Пенсійного фонду України, не
погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського
суду, звернулося до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою про її скасування, мотивуючи тим, що
постанова винесена з порушенням норм матеріального та
процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу АКБ “Прем’єрбанк” в особі Одеської
філії проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає, що
підстав для скасування постанови Одеського апеляційного
господарського суду немає.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги,
перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, дослідивши правильність застосування норм
матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що з
врахуванням всіх обставин справи, подана касаційна скарга не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.03.1999 р. АКБ
“Югтокбанк”, правонаступником якого є АКБ “Прем’єрбанк”, в особі
заступника директора Одеської філії, та Луганське обласне
відділення Пенсійного фонду України уклали договір про
інкасування переказних векселів № 17/02-ПФ-1/1, відповідно до
умов якого Фонд доручив, а Банк взяв на себе обов’язки з
інкасування переказних векселів, якими оформлено заборгованість
ВАТ “Лисичанська сода” перед Пенсійним фондом України по збору
на обов’язкове державне пенсійне страхування на суму 511000 грн.
Суд першої інстанції, при винесенні рішення, вказавши, що
передача Банку векселів за договором інкасування може
розглядатися як уступка вимоги, і тому АКБ “Прем’єрбанк” в особі
Одеської філії має право звернутися з вимогою до ВАТ
"Лисичанська сода”, як набувач вимоги по стягненню за векселями,
однак ВАТ “Лисичанська сода” до участі у справі залучене не
було. Дана обставина не врахована і судом апеляційної інстанції.
Згідно п. 3 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, якщо
господарський суд прийняв рішення, що стосується прав і
обов’язків осіб, які не були залучені до справи, то це є
підставою для скасування рішення господарського суду в
будь-якому випадку.
Крім того, судами належним чином не встановлено обставини і
правовідносини, на підставі яких обов’язок по погашенню боргу
Пенсійному фонду України був покладений на АКБ “Прем’єрбанк” і
оформлений у вигляді переказних векселів.
Зважаючи на те, що згідно вимог статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
межі перегляду справи
у касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або
вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні
або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази, постанова Одеського апеляційного
господарського суду та рішення господарського суду Одеської
області підлягають скасуванню з направленням справи на новий
розгляд.
Під час нового розгляду спору господарському суду першої
інстанції слід взяти до уваги викладене, залучити до участі у
справі ВАТ “Лисичанська сода” у якості третьої особи, яка не
заявляє самостійних вимог, вжити всі передбачені законом засоби
для всебічного, повного і об’єктивного встановлення обставин
справи, прав і обов’язків сторін, і в залежності від
встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства
вирішити спір.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Луганського обласного управління Пенсійного
фонду України задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
02.08ю2002 р. і рішення господарського суду Одеської області від
07.05.2002 р. у справі № 17-6-35-18-4-11/5417 скасувати і
направити справу на новий розгляд господарському суду Одеської
області.
Головуючий В. Божок
Судді М. Хандурін
В. Чупрун