ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.11.2002 Справа N 16334-5-29
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Черногуза Ф.Ф.
суддів : Невдашенко Л.П. ( доповідач у
справі)
Михайлюка М.В.
за участю представників сторін :
від позивача Бондаренко В.В.
від відповідача Малахатко І.І.
Сидорова Є.Ю.
розглянувши у відкритому Приватної фірми “Майстер”, м.
судовому засіданні Харків
касаційну скаргу
на постанову від 12.09.2002 Харківського
апеляційного господарського суду
у справі № 16334/5-29
за позовом Приватної фірми “Майстер”, м.
Харків
до Товариства з обмеженою
відповідальністю “Європейське”, м.
Харків
Про стягнення 108476,80 грн.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Харківської області від 04.07.02
задоволено позов ПФ “Майстер” до ТОВ “Європейське” про стягнення
98.476,80 грн. боргу та 10.000 грн. збитків.
В задоволенні зустрічного позову ТОВ “Європейське” до ПФ
“Майстер” про стягнення 56.741 грн. перевищення вартості робіт
та 27.461,40 грн. збитків відмовлено.
Мотивуючи рішення суд зазначив, що позивач, свої зобов'язання за
контрактом виконав, здійснив роботи з демонтажу конструкцій
Учбово-лабораторного комплексу Харківського текстильного
технікуму, вартістю 239.993 грн., тобто в обсязі, обумовленому
контрактом, кошторисом та договірною ціною, що підтверджено
належними доказами.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову суд визнав ці
вимоги необґрунтованими, оскільки вони ґрунтуються на вартості
робіт, що визначаються на підставі ДБН Д. 1.1.1 – 2000 “Правил
визначення вартості будівництва”. Правила не носять
обов'язкового характеру для суб'єктів господарських відносин і
встановлені винятково для визначення вартості будівельних робіт,
виконаних із залученням бюджетних коштів чи коштів підприємств
державної форми власності.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
12.09.02 рішення господарського суду Харківської області
скасовано, в задоволенні позову ПФ “Майстер” відмовлено,
зустрічний позов ТОВ “Європейське” задоволено в сумі 56.741
грн., що складає вартість перевищення позивачем оплати
будівельних робіт та 26061,40 грн. збитків і судові витрати.
Апеляційна інстанція мотивувала постанову посиланням на Правила
визначення вартості будівництва ДБН Д. 1.1.1-2000, а також тим,
що відповідач був змушений звертатися до інших підрядників для
закінчення робіт по демонтажу, складуванню конструкцій, що
потягло за собою перевищення, встановлених цін.
Оскаржуючи постанову апеляційної інстанції ПФ “Майстер” просить
її скасувати, як необґрунтовану та постановлену з порушенням
вимог матеріального та процесуального права.
Скаржник звертає увагу на те, що апеляційна інстанція всупереч,
встановленим фактам робить необґрунтовані висновки про
невиконання ПФ “Майстер” зобов'язань за укладеним сторонами
контрактом.
Апеляційна інстанція, ігноруючи вимоги ст. 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
дає необ'єктивну оцінку обставинам справи, передусім
тому факту, що ПФ “Майстер” виконав, взяті на себе зобов'язання
за контрактом, в якому чітко обумовлено перелік робіт, які мала
виконати фірма та вартість робіт, що була узгоджена сторонами.
Скаржник зазначає, що лише ухилення відповідача від підписання
актів приймання виконаних робіт та їх оплати стали підставою для
господарського спору. При цьому ПФ “Майстер” вказує на те, що
контрактом не передбачено застосування Правил визначення
вартості будівництва ДБН Д.1.1.1-2000 при визначенні вартості
робіт. В контракті є лише посилання на те, що при прийманні,
виконаних Підрядником робіт, можуть застосовуватися норми ДБН
Д.1.1.1-2000.
Скаржник вважає, що рішення апеляційної інстанції стосовно
перевищення позивачем вартості виконаних робіт, суперечить
вимогам Законів України “Про інвестиційну діяльність”, “Про ціни
і ціноутворення” в яких сформульовані правила, що вартість робіт
та послуг визначаються за вільними цінами, за виключенням
будівництва з використанням бюджетних коштів.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши
правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню з наступних підстав.
ТОВ “Європейське” та ПФ “Майстер” 21.05.01 уклали договір
підряду, за яким замовник ТОВ “Європейське” доручило
підприємству ПФ “Майстер” виконати роботи по демонтажу
конструкцій Учбово-лабораторного комплексу Харківського
текстильного технікуму в обсязі, що передбачені кошторисом і за
договірною ціною, обумовленою сторонами.
Згідно п. 2.1 контракту договірна ціна робіт, доручених для
виконання Підряднику складала 240.000 грн. Виконані Підрядником
роботи, відповідно до п. 6.1 фіксуються в актах виконаних робіт,
що підписуються повноважними представниками сторін. Замовник,
згідно контракту, зобов'язався до початку виконання робіт
перерахувати Підряднику 100% вартості робіт, тобто 240 тис.грн.
Як свідчать матеріали справи, Підрядник повністю виконав, взяті
на себе зобов'язання за контрактом від 21.05.01. Замовник
підписав частину актів і сплатив вартість виконаних робіт в сумі
141.408 грн. Від підписання актів на суму 98.585 грн. замовник
ухилився і кошти за виконані роботи не сплатив.
Той факт, що Підрядником повністю виконані роботи, що
передбачені контрактом і Локальним кошторисом за № 2-1-1, в
якому зазначено детальний перелік робіт, підлягаючих виконанню
Підрядником підтверджується як актами приймання виконаних робіт,
так і іншими документами, зокрема, звітами працівників фірми про
виконані роботи, довідкою за формою № 8ДР про суми сплачених
доходів і утриманих з них податків, висновками судового експерта
№ 2621 від 20.05.02.
Колегія суддів вважає, що господарський суд Харківської області
відповідно до вимог ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
повно і
всебічно дослідив обставини справи в їх сукупності і дав їм
належну оцінку.
Що стосується зустрічного позову замовника про стягнення
вартості робіт, що виконані іншими особами, то господарський суд
обґрунтовано вказав на те, що зазначені роботи не передбачалися
Локальним кошторисом і Підрядник не повинен був їх виконувати, а
тому суд обґрунтовано відмовив у стягненні витрат, які поніс
замовник на виконання робіт, що не передбачені, узгодженим
сторонами кошторисом та контрактом.
Колегія суддів вважає, що апеляційна інстанція дійшла хибного
висновку про перевищення Підрядником вартості виконаних робіт,
оскільки не мала правових підстав визначати вартість виконаних
робіт, на підставі “Правил визначення вартості будівництва” -
ДБН Д.1.1.1 – 2000. Зазначені Правила визначають вартість робіт,
що виконуються із залученням бюджетних коштів підприємств
державної форми власності, до яких не відносяться ні замовник,
ні Підрядник.
Контрактом від 21.05.01 сторони встановили договірні
ціни на виконані роботи, що не суперечить чинному законодавству
стосовно формування цін на роботи та послуги, що виконуються
суб'єктами підприємницької діяльності.
Зважаючи на викладене, постанова Харківського апеляційного
господарського суду від 12.09.02 підлягає скасуванню, рішення
господарського суду Харківської області від 04.07.02 залишено
без змін.
Керуючись ст.ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Приватної фірми “Майстер” задовольнити.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
12.09.02 скасувати, рішення господарського суду Харківської
області від 04.07.02 залишити без змін.
Колегія суддів :
Головуючий, суддя Ф.Черногуз
С у д д і Л.Невдашенко
М.Михайлюк