ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2002                                     Справа N 111/6-01

                              Київ

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого                Божок В.С.,

суддів                     Хандуріна М.І.,

                           Чупруна В.Д.,

за участю представників    від позивача: не з’явились;

                           від відповідача: Біцюк В.С. – дов.

                           від 05.11.2002 р.,

розглянувши у відкритому   ТОВ “Мирний камінь”

судовому засіданні

касаційну скаргу

на постанову               Київського апеляційного

                           господарського суду від 10.07.2002 р.

у  справі  господарського  Київської області

суду

за позовом                 колективного сільськогосподарського

                           підприємства “Пухівське” (далі КСП

                           “Пухівське”)

до                         ТОВ “Мирний камінь”

Про   виселення з зерносховища № 22,

                       В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Київської області від 20.02.2002 р.

у  справі  №  111/6-01  позов КСП “Пухівське”  –  правонаступник

радгоспу  “Пухівський” до ТОВ “Мирний камінь” про  виселення  із

зерносховища  №  22,  розташованого в  с.  Пухівка  Броварського

району Київської області, задоволено.

Постановою  Київського  апеляційного  господарського  суду   від

10.07.2002 р. рішення господарського суду Київської області  від

20.02.2002 р. залишено без змін.

В  касаційній  скарзі  ТОВ  “Мирний  камінь”  просить  скасувати

вищезазначені    судові   рішення   з   мотивів    неправильного

застосування норм матеріального права.

Заслухавши   пояснення  представника  відповідача,   перевіривши

повноту  і  об'єктивність  розгляду  в  судовому  процесі   всіх

обставин  справи,  правильність  застосування  судами  першої  і

апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права,

колегія   суддів  Вищого  господарського  суду  України   дійшла

висновку,  що касаційна скарга не підлягає задоволенню  з  таких

підстав.

Як  встановлено  судами  першої та апеляційної  інстанції  право

власності  КСП “Пухівське” на нежилі приміщення (в т.  ч.  й  на

спірне   зерносховище,  що  знаходиться  за  адресою:   Київська

область, Броварський район, с. Пухівка, вул. Радгоспна)  виникло

на   підставі   договору  від  28.07.1995  р.,  укладеного   між

Регіональним  відділенням  Фонду  державного  майна  України  по

Київській області та товариством покупців сільськогосподарського

підприємства “Пухівське” (правонаступником якого є позивач)  про

безоплатну   передачу  майна  державного  сільськогосподарського

підприємства “Пухівське”, та підтверджено належними документами:

реєстраційним  посвідченням  на  об’єкти  нерухомого  майна  від

10.06.1998  р.,  яким  Броварське бюро технічної  інвентаризації

зареєструвало за КСП “Пухівське” майновий комплекс  згідно  акту

прийому-передачі від 09.06.1998 р.

Згідно  ст. 48 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         власник майна може вимагати

усунення  будь-яких порушень свого права та  згідно  ст.  50  ЦК

України   ( 435-15  ) (435-15)
          вимагати  повернення  майна   з   чужого

незаконного володіння.

У  касаційній скарзі ТОВ “Мирний камінь” посилається на  те,  що

договір  оренди  від  15.03.1991  р.,  укладений  між  Київським

заводом  “Граніт” та радгоспом “Пухівський” не містить  істотних

умов договору і, відповідно до ст. 153 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        ,  є

неукладеним, що є підставою для скасування рішення та  постанови

у  даній  справі. Однак, дані посилання скаржника  на  увагу  не

заслуговують, оскільки зазначений договір оренди не є  предметом

даного  спору  та  стосується  правовідносин  між  двома  іншими

юридичними особами.

Доказів щодо правових підстав знаходження ТОВ “Мирний камінь”  в

спірному  приміщенні суду не представлено. Згідно ж ст.  33  ГПК

України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         кожна сторона повинна довести ті обставини,

на   які  вона  посилається  як  на  підставу  своїх  вимог   та

заперечень.

За  таких  обставин  судова колегія Вищого  господарського  суду

України  дійшла  висновку,  що  в  рішенні  господарського  суду

Київської   області  та  в  постанові  Київського   апеляційного

господарського  суду дана правильна юридична  оцінка  обставинам

справи,  рішення та постанова відповідають нормам  матеріального

та  процесуального права, а тому підстав для  їх  скасування  не

вбачається.

Разом  з  тим колегія суддів вважає, що на ТОВ “Мирний  камінь”,

відповідно   до   чинного  законодавства,  має  бути   покладено

обов’язок  не  виселення, а звільнення спірного  приміщення,  що

разом з тим не змінює суті рішення по справі.

З   врахуванням  наведеного  та  керуючись  ст.ст.  111-9—111-11

Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий

господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ТОВ “Мирний камінь” залишити без задоволення.

Постанову  Київського  апеляційного  господарського   суду   від

10.07.2002  р.  і рішення господарського суду Київської  області

від 20.02.2002 р. у справі № 111/6-01 залишити без змін.

Головуючий        В. Божок

Судді             М. Хандурін

                  В. Чупрун