ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.11.02 Справа N 3641-8/70
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Полякова Б.М.,
суддів: Цвігун В.Л.,
Ткаченко Н.Г.,
розглянувши матеріали Управління комунального майна та
касаційної скарги приватизації Сумської міської ради
на рішення від 12.09.02
господарського суду Сумської області
у справі № 3641-8/70
за позовом Управління комунального майна та
приватизації Сумської міської ради
до ТзОВ “Анжеліна Плюс”, м. Суми
Про дострокове розірвання договору оренди та примусове
виселення з приміщення
у судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: Мазнева С.Г., довір. від 01.10.02
відповідача: Дем”янець Н.П. , довір. від 26.11.02
№ 272;
Ганенка М.І., довір. від 26.11.02 № 276
За згодою сторін відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні 27.11.2002 оголошено лише вступну та
резолютивну частини постанови колегії суддів Вищого
господарського суду України.
10.06.02 Управління комунального майна та приватизації Сумської
міської ради звернулося з позовом про дострокове розірвання
договору оренди нежилого приміщення № ФМ-716 від 27.09.2000 та
примусове виселення на підставі невиконання відповідачем умов
договору, а саме несвоєчасним внесенням орендної плати та не
укладенням договору страхування приміщення, що орендується.
Рішенням суду від 12.09.02 в позові відмовлено з посиланням на
те, що в момент винесення рішення заборгованість по орендній
платі відсутня, а договір страхування орендованого майна
укладений.
Управління комунального майна та приватизації Сумської міської
ради, не погоджуючись з рішенням суду, звернулось з касаційною
скаргою, в якій просить рішення суду від 10.06.02 скасувати,
достроково розірвати договір оренди № ФМ-716 від 27.09.2000,
зобов’язати відповідача виселитись з нежитлового приміщення за
адресою: м. Суми, вул. Соборна, 34 на підставі невиконання
договірних зобов’язань. Судом порушені норми матеріального та
процесуального права, а саме, ст. 269 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та
ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального
майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
щодо дострокового розірвання договору оренди.
Заслухавши представників сторін, перевіривши повноту і
об’єктивність розгляду в судовому процесі всіх обставин справи,
правильність застосування судом першої інстанції норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга
підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
27.09.2000 між Відділом комунального майна та приватизації
Сумської міської ради та ТзОВ “Анжеліна Плюс” було укладено
договір оренди нерухомого майна № ФМ-716, що знаходиться у
комунальній власності.
Судом першої інстанції встановлено, що договір оренди № ФМ-716
від 27.09.02 містить всі істотні умови договору оренди,
зазначені у ст. 10 Закону України “Про оренду державного та
комунального майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
, але не взято на увагу, що
відповідачем неодноразово було порушено вимоги п. 3.2.6
зазначеного договору – плата за користування майном, а лише
зроблено висновок, що вона не вносилася протягом 7 місяців і
сума боргу склала 3131,35 грн. Однак, за якій період виникла
дана заборгованість з оглядом на вимоги п. 3 ст. 269 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
судом не встановлено.
Однією із істотних умов договору оренди (п. 3.2.5) є страхування
орендарем взятого ним в оренду майна в 15-денний термін з
моменту одержання витягу з розпорядження міського голови про
передачу об’єкта в оренду.
Пунктом 6.5 зазначеного договору встановлено, що порушення
п. 3.2.5 договору тягне за собою накладання штрафу в розмірі до
20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та є підставою
для дострокового розірвання договору.
З матеріалів справи вбачається, що станом на 10.09.02 договір
страхування був відсутній (Акт перевірки виконання умов договору
оренди нежитлових приміщень від 10.09.02, арк. с. 75). В рішенні
суду визнано, що договір страхування укладений, але він в
матеріалах справи відсутній.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом
першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального
права, не досліджено в повному обсязі матеріали справи, не
проаналізовано зміст договору оренди № ФМ –716, зокрема розділи
3 та 6. Поза увагою залишився п. 3.2.5 договору - зобов’язання
орендаря своєчасно вносити орендну плату. Тому рішення
господарського суду Сумської області підлягає скасуванню з
передачею справи на новий розгляд. При новому розгляді суду
потрібно врахувати наведене і вирішити спір відповідно до вимог
закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційну скаргу Управління комунального майна та приватизації
Сумської міської ради задовольнити частково.
2. Рішення від 12.09.02 господарського суду Сумської області у
справі № 3641-8/70 скасувати. Справу направити на новий розгляд
до господарського суду Сумської області.
Головуючий Б.Поляков
Судді: В.Цвігун
Н.Ткаченко