ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.11.2002                                   Справа N 8/29-”О”
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого                  Уліцького А.М.
суддів:                      Рибака В.В., Чабана В.В.
    У відкритому судовому засіданні за участю представників:      
ДП “Новотроїцький елеватор”  Меншиков А.А.
Генічеської міжрайонної      не з’явився
державної податкової
інспекції, Херсонської
області
розглянувши касаційну        Генічеської міжрайонної державної
скаргу                       податкової інспекції, Херсонської
                             області
на постанову                 Одеського апеляційного
                             господарського суду від
                             26.06.2002р.
у справі                     8/29-“О”
господарського суду          Херсонської області
за позовом                   ДП “Новотроїцький елеватор”
до                           Генічеської МДПІ Херсонської
                             області
 
Про   визнання недійсним рішення
 
Рішенням   господарського   суду  Херсонської   області   (суддя
Нечитайло   О.М.)  від  12.04.2002  позов  задоволено  частково.
Визнано  недійсним  рішення  Генічеської  міжрайонної  державної
податкової  інспекції  від 14.06.2000 №  64/23-1-00956543/973  в
частині  донарахування  до  бюджету 142502,63  грн.  податку  на
додану  вартість і стягнення фінансових санкцій в сумі 152502,63
грн. за заниження податку на додану вартість.
 
В решті позову відмовлено.
 
Приймаючи рішення в частині задоволення позову, суд послався  на
те,  що  позивач  передав  ТОВ “МТС-Агро”  пшеницю  на  схов,  а
трактори   ДАК  “Хліб  України”  передав  позивачу   на   умовах
тимчасової   позики,   тому   у   позивача   відсутній    об’єкт
оподаткування.
 
Постановою  Одеського  апеляційного господарського  суду  (судді
Величко   Т.А.,   Жукова  А.М.,  Бойко  Л.І.)   від   26.06.2002
резолютивна  частина  вказаного рішення  залишена  без  змін,  а
мотивувальна змінена. Висновок місцевого господарського суду про
те,  що  ДАК “Хліб України” передав позивачу трактори на  умовах
тимчасової позики визнано помилковим.
 
Разом  з  тим,  апеляційною  інстанцією  визнано  помилковим   і
твердження ДПІ відносно передачі тракторів на умовах бартеру.
 
Не  погоджуючись  з  рішенням  та постановою  суду,  ДПІ  подала
касаційну  скаргу, в якій просить згадані рішення  та  постанову
скасувати в частині задоволення позову і в цій частині  прийняти
нове рішення.
 
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представника  позивача,
Вищий господарський суд України
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішення  Генічеської міжрайонної державної податкової  інспекції
від   14.07.2000   №   64/23-1-00956543/973,  яке   оскаржується
позивачем,  прийняте  на  підставі  актів  перевірки  №  36  від
05.06.2000р. та № 7 від 07.06.2000р..
 
Акт перевірки № 7 від 07.06.2000 в матеріалах справи відсутній і
як   вбачається   з   рішення  та  постанови   суду   судом   не
досліджувався.
 
Тобто судом неповно встановлені обставини, що мають значення для
справи.
 
Крім   того,   приймаючи   рішення,  місцевий   та   апеляційний
господарські  суди  виходили з того, що факт передачі  позивачем
пшениці   ТОВ   “МТС-Агро”   на  схов  підтверджений   висновком
судово-бухгалтерської  експертизи від 11.02.2002р.,  а  передача
ДАК  “Хліб  України” тракторів позивачу здійснена  на  виконання
постанови  Кабінету  Міністрів України від 24.01.98  №  83  “Про
додаткові заходи щодо організації виробництва сучасних тракторів
на ВАТ “Харківський тракторний завод ім. Орджонікідзе”.
 
Судово-бухгалерська  експертиза здійснена Кримським  відділенням
Харківського  науково-дослідного  інституту  судових   експертиз
ім.   М.С.Бокаріуса  на  підставі  ухвали  господарського   суду
Херсонської області від 09.08.2001р..
 
З  цієї  ухвали та експертного висновку від 11.02.2002р. №  2016
вбачається,  що  до  експертної  установи  матеріали  справи  не
направлялися і вказаний висновок ґрунтується лише на документах,
які подав позивач.
 
Вказана обставина свідчить про порушення судом вимог ст. 22  ГПК
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        , якою встановлено, що сторони користуються
рівними процесуальними правами.
 
Стосовно  договору  від 11.03.98р. № 28,  укладеного  ДАК  “Хліб
України” з позивачем, який місцевим господарським судом визнаний
як  бартерний  договір,  а апеляційним  господарським  судом  як
договір  купівлі-продажу спірних тракторів,  який  за  висновком
суду  укладено  на виконання вимог постанови Кабінету  Міністрів
України   від  24.01.98р.  №  83  “Про  додаткові  заходи   щодо
організації  виробництва сучасних тракторів на ВАТ  “Харківський
тракторний завод імені С.Орджонікідзе”, то слід зазначити, що  у
вказаному договорі немає посилання на згадану постанову.
 
Крім  того, за змістом п. 3 вказаної Постанови трактори  повинні
бути   поставлені  не  Державною  акціонерною  компанією   “Хліб
України”,   а  відкритим  акціонерним  товариством  “Харківський
тракторний  завод імені С.Орджонікідзе”, при тому  поставити  не
будь-кому, а саме сільськогосподарським товаровиробникам, які на
відповідну суму повинні були протягом 1998-1999 років  поставити
до Держрезерву зерно.
 
Відповідно  до ст. 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  у  касаційній
інстанції  скарга розглядається за правилами розгляду  справи  у
суді  першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов’язаних
із встановленням обставин справи та їх доказуванням.
 
Згідно  ст.  111-7  ГПК  України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  переглядаючи  у
касаційному  порядку  судові  рішення,  касаційна  інстанція  на
підставі   встановлених  фактичних  обставин  справи   перевіряє
застосування   судом  першої  чи  апеляційної   інстанції   норм
матеріального чи процесуального права.
 
Касаційна  інстанція  не  має права  встановлювати  або  вважати
доведеними  обставини,  що  не були встановлені  у  рішенні  або
постанові  господарського  суду  чи  відхилені  ним,  вирішувати
питання  про  достовірність того чи іншого доказу, про  перевагу
одних  доказів  над  іншими, збирати нові докази  або  додатково
перевіряти докази.
 
З   огляду   на  зазначене,  рішення  та  постанова   підлягають
скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до господарського
суду Херсонської області.
 
На  підставі  викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,  п.  3
ст. 111-9, ч. І ст. 111-10, ст. 111-11 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,
Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
1.     Касаційну   скаргу   Генічеської  міжрайонної   державної
податкової інспекції, Херсонської області задовольнити частково.
 
2.    Постанову Одеського апеляційного господарського  суду  від
26.06.2002р. та рішення господарського суду Херсонської  області
від  12.04.2002р.  у  справі  №  8/29-“О”  скасувати,  а  справу
передати  на  новий розгляд до господарського  суду  Херсонської
області в іншому складі суддів.
 
Головуючий, суддя   А.Уліцький
 
Судді               В.Рибак
 
                    В.Чабан