Верховний Суд України у складі:

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Старосамбірському районі Львівської області (далі – управління ПФУ, ПФУ відповідно) до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Старосамбірському районі Львівської області (далі – відділення Фонду, Фонд відповідно) про зобов’язання вчинити дії,

У грудні 2007 року управління ПФУ звернулося до суду з позовом, у якому просило зобов’язати відділення Фонду включити в акти щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, суми пенсії по інвалідності у зв’язку з трудовим каліцтвом, виплачені ОСОБА_1 за період з грудня 2006 року по листопад 2007 року у розмірі 1 156 грн 68 коп. та в подальшому включати до актів звірок виплачені йому суми пенсії.

Господарський суд Львівської області постановою від 15 січня 2008 року, залишеною без змін ухвалами Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2009 року та Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року, у задоволенні позову відмовив.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України управління ПФУ з підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року, справу направити на новий касаційний розгляд.

На обґрунтування заяви додано постанову Вищого адміністративного суду України від 5 березня 2009 року (К-1319/08) у справі за позовом управління ПФУ в Заставнівському районі Чернівецької області до відділення виконавчої дирекції Фонду в Заставнівському районі Чернівецької області про зобов’язання вчинити дії щодо включення до актів щомісячних звірок витрат по виплаті пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, у якій касаційний суд дійшов висновку, що відповідач зобов’язаний відшкодувати управлінню ПФУ спірні суми виплачених пенсій, при цьому останній вправі сам визначати спосіб захисту порушених прав та інтересів.

Водночас у справі, що переглядається, касаційний суд дійшов висновку про безпідставність вимог управління ПФУ щодо зобов’язання відділення Фонду включити до актів щомісячної звірки виплачені суми пенсій, оскільки обраний позивачем спосіб захисту (відновлення) порушеного права є таким, що не відповідає змісту прав управління ПФУ щодо відшкодування понесених ним витрат.

Перевіривши наведені у заяві доводи, Верховний Суд України дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Верховний Суд України неодноразово висловлював правову позицію у спорах цієї категорії (постанови 20 березня 2007 року № 21-1087во06, від 6 червня 2011 року № 21-116а11, від 20 червня 2011 року № 21-76а11), яка полягає, зокрема, у тому, що Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4 (z0376-03) , на який посилається управління ПФУ, обґрунтовуючи позовні вимоги, не регулює спірні відносини, які виникли у цьому випадку, оскільки встановлене цим Порядком правило щодо підписання актів звірки розрахунків підлягає застосуванню лише за відсутності спору.

У разі наявності спору та незгоди на підписання актів звірки розрахунків з боку Фонду вимоги про стягнення таких сум мають вирішуватись у судах адміністративної юрисдикції шляхом пред’явлення органами ПФУ позову про стягнення цих сум, а не шляхом пред’явлення вимог про підписання актів звірки.

Таким чином, висновок Вищого адміністративного суду України у справі, що переглядається, про безпідставність вимог управління ПФУ про зобов’язання відділення Фонду включити до актів щомісячної звірки виплачені суми пенсій, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України

У задоволенні заяви управління Пенсійного фонду України в Старосамбірському районі Львівської області відмовити.

постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Встановлене Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4 (z0376-03) , правило щодо підписання актів звірки розрахунків підлягає застосуванню лише за відсутності спору.

У разі наявності спору та незгоди на підписання актів звірки розрахунків з боку Фонду вимоги про стягнення таких сум мають вирішуватись у судах адміністративної юрисдикції, шляхом пред’явлення органами ПФУ позову про стягнення цих сум, а не шляхом пред’явлення вимог про підписання актів звірки.