ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.11.2002 Справа N 17-3-23/02-659
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Головуючого Овечкіна В.Е.
Мілевського Й.Р.
Чернова Є.В.
за участю представників
позивача
відповідача Міращі С.І.
розглянув касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Жовтневому районі м. Одеси (далі –
Інспекція)
на рішення Господарського суду Одеської області від 22.04.2002
року та на постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 4.06.2002 року
у справі № 17-3-23/02-659
за позовом Відкритого акціонерного товариства
“Альбатрос” (далі – Товариство)
до Інспекція
Про визнання недійсним рішення
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.04.2002
року (суддя Владимиренко С.В.) позов задоволено. Рішення
Інспекції “Про застосування та стягнення сум штрафних
(фінансових) санкцій, донарахованих сум податків, зборів
(обов’язкових платежів) та пені за порушення податкового та
іншого законодавства” від 29.10.2001 року за № 2050-23-1-
25041632/19216 та № 2051-23-1-25041632/19217 визнано недійсними.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
4.06.2002 року (судді – Бандури Л.І. (гол.)), Поліщук Л.В.,
Туренко В.Б.) рішення місцевого суду залишено без змін.
Поданою касаційною скаргою Інспекція просить рішення місцевого
та постанову апеляційного судів скасувати з підстав не
відповідності їх нормам матеріального та процесуального права, а
саме норм Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та Закону України “Про оподаткування прибутку
підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні
обставини) справи на предмет правильності їх юридичної оцінки
судом при прийнятті оскаржуваних рішення та постанови і
заслухавши пояснення присутнього в засіданні представника
відповідача дійшла висновку, що зазначені судові рішення
підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга без
задоволення з наступних підстав.
18.10.2001 року Інспекцією була здійснена комплексна
документальна перевірка магазину ВАТ “Альбатрос”(без права
юридичної особи), що є структурним підрозділом Відкритого
акціонерного товариства “Альбатрос” і підпорядковується Раді
акціонерів Відкритого акціонерного товариства “Альбатрос”.
Перевірка проводилась з питань дотримання вимог податкового
законодавства за період з 1.07.1998 року по 1.07.2001 року
(виявлено порушення вимог п. п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. п. 11.3.1
п. 11.3 ст. 11, п. 5.9, п. 5.1, п. п. 5.3.9 п. 5.3, п. п. 5.2.10
п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку
підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, п. п. 7.3.1 п. 7.3, п. п. 7.4.5 п.
7.4, п. п. 7.5.1 п. 7.5, п. 7.1 ст. 7, п. 4.1 ст. 4 Закону
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
), в
результаті якої складено акт від 18.10.2001 року за № 2537/23-1,
на підставі чого винесені оскаржувані рішення про стягнення
податку на прибуток в сумі 1310грн., фінсанкцій по податку на
прибуток в сумі 1190грн., ПДВ на 850грн., фінсанкцій по ПДВ в
сумі 1360грн..
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 ЗУ “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
платником податку є особа, яка згідно з
цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до
бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить
(пересилає) товари на митну територію України.
Пункт 1.2. вищезазначеної статті дає визначення поняттю “особа”
- будь-яка з наведених нижче осіб, незалежно від того, чи є така
особа резидентом чи ні:
суб'єкт підприємницької діяльності, в тому числі підприємство з
іноземними інвестиціями незалежно від форми та часу внесення цих
інвестицій; ( Абзац другий пункту 1.2 статті 1 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 2899-III ( 2899-14 ) (2899-14)
від
20.12.2001)
інша юридична особа, що не є суб'єктом підприємницької
діяльності;
фізична особа (громадянин, іноземний громадянин та особа без
громадянства), яка здійснює діяльність, віднесену до
підприємницької згідно із законодавством, або ввозить
(пересилає) товари на митну територію України.
Отже, місцевим та апеляційним судом вірно зроблено висновок,
що магазин ВАТ “Альбатрос” не являється платником ПДВ згідно
вищевказаних норм, так як він не є юридичною особою і суб’єктом
підприємницької діяльності.
Крім того, застосування фінансових санкцій до магазину, який
є структурним підрозділом ВАТ “Альбартос” суперечить Закону
України “Про державну податкову службу в Україні” ( 509-12 ) (509-12)
та
Інструкції про порядок застосування штрафних фінансових санкцій
органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА
України від 17.03.2001 року № 110, які передбачають таке
застосування відносно юридичних осіб (підприємств, організацій,
установ), а не їх структурних підрозділів.
Посилання Інспекції на Інструкцію, затверджену наказом
Державної податкової адміністрації України від 17.11.98 N 552
безпідставні, оскільки ця Інструкція розроблена відповідно до
Закону України "Про державну
податкову службу в Україні" та інших актів, положень чинного
законодавства України і має на меті використання єдиної
раціональної методики обліку платників податків і зборів
(обов'язкових платежів) в органах державної податкової служби.
Отже, вона не визначає коло осіб, які є платниками ПДВ.
При винесенні постанови та рішення суди обґрунтовано дійшли
до висновку, що при визначенні податкових зобов’язань податковою
службою не враховані вимоги п. 16.3 ст. 16 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в частині
зменшення суми податку, яка підлягала сплаті в бюджет на
вартість придбаних патентів. Так, сума донарахованого податку на
прибуток склала 1310грн., а сума сплачених позивачем придбаних
торгових патентів склала 5595грн., що підтверджується платіжними
дорученнями на їх оплату.
Доводи скаржника, що при здійсненні комплексної
документальної перевірки перевірялась лише графа 41 податкової
декларації на прибуток не заслуговують на увагу, оскільки не
відповідають ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу
в Україні” ( 509-12 ) (509-12)
.
Згідно ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція використовує
процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки
юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення.
Наведені факти свідчать про відповідність рішення Господарського
суду Одеської області від 22.04.2002 року та на постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 4.06.2002 року
вимогам норм процесуального та матеріального права.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-
10 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВИВ:
Рішення Господарського суду Одеської області від 22.04.2002
року та на постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 4.06.2002 року залишити без змін, а касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Одеси у
справі № 17-3-23/02-659 без задоволення.
Головуючий суддя Овечкін В.Е.
Судді Мілевський Й.Р.
Чернов Є.В.