ВИЩИЙ господарський СУД УКРАїНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.11.2002 Справа N 12/416
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства
“Нафта-К” на постанову Харківського апеляційного господарського
суду від 27.08.2002 року
у справі № 12/416 господарського суду Полтавської області
за позовом Закритого акціонерного товариства “Нафта-К”
до відповідача Закритого акціонерного товариства
“Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія
“Укртатнафта”
про витребування майна
за участю представників:
ЗАТ “Нафта-К” – Шостак О.М. – ген. директор;
ЗАТ “Укртатнафта” – Почепков ЮВ. за дов. від 08.04.2002р. №
14/01-61;
ВДВС Автозаводського РУЮ у м. Кременчуці – Гонтар В.М. за дов.
від 25.11.2002р. № 33
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням господарського суду Полтавської області від
22.01.2002р., яке залишено без змін постановою Харківського
апеляційного господарського суду від 18.03.2002р., задоволено
позов ЗАТ “Нафта-К”. Відповідно до рішення суду зобов’язано ЗАТ
“Укртатнафта” відвантажити ЗАТ “Нафта-К” нафтопродукти, у т.ч. :
бензин А-76 у кількості 13.710т., бензин А-92 у кількості
84,350т., дизпальне у кількості 1,802т. (а.с.79-80, 92-93).
На виконання рішення суду видано накази (а.с.95-96).
28.05.2002р., на стадії виконання рішення суду, ЗАТ “Нафта-К”
звернулося до суду з скаргою на дії Відділу державної виконавчої
служби Автозаводського районного управління юстиції у м.
Кременчуці у зв’язку з винесенням державним виконавцем постанови
від 23.05.2002р. про зупинення виконавчого провадження,
відкритого на підставі заяви стягувача та наказу суду, виданого
на виконання рішення господарського суду Полтавської області від
22.01.2002р. (а.с.98-100,110).
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.06.2002р.
у задоволенні скарги ЗАТ “Нафта-К” відмовлено. При цьому, суд
першої інстанції виходив з того, що дії державного виконавця по
зупиненню виконавчого провадження правомірні, оскільки:
- ухвалою господарського суду Полтавської області від
11.07.2001р. порушено провадження у справі про банкрутство ЗАТ
“Укртатнафта”;
- відповідно до ст. 34 Закону України “Про виконавче
провадження” ( 606-14 ) (606-14)
, виконавче провадження підлягає
обов’язковому зупиненню у випадку порушення судом провадження у
справі про банкрутство боржника (а.с.127).
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
21.06.2002р. ухвала господарського суду Полтавської області від
21.06.2002р. залишена без змін (а.с.161-163).
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ЗАТ
“Нафта-К” звернулося до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою та просить їх скасувати, задовольнивши
скаргу, подану на дії виконавчої служби.
У поданій касаційній скарзі скаржник вказує на порушення та
неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій
норм матеріального та процесуального права. Так, на думку
скаржника, судами порушено:
- ст. 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, яка встановлює
принцип обов’язковості виконання судового рішення;
- ст. 41 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст. 2 Закону
України “Про власність” ( 697-12 ) (697-12)
, які визначають правомочності
власника;
- ст. 50 Закону України “Про власність” ( 697-12 ) (697-12)
, яка
визначає право власника вимагати повернення майна з чужого
незаконного володіння;
- ст. 26 Закону України “Про відновлення платоспроможності”
( 2343-12 ) (2343-12)
, яка визначає, що до складу ліквідаційної маси
можуть бути включені майнові активи банкрута, які належать йому
на праві власності або повного господарського відання.
Крім того, скаржник зазначає, що судами неправильно застосована
ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника
або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
, оскільки ЗАТ “Нафта-К”
не є кредитором ЗАТ “Укртатнафта”.
Також, ЗАТ “Нафта-К” у поданій касаційній скарзі посилається на
те, що при перегляді ухвали господарського суду Полтавської
області від 21.06.2002р. в апеляційному порядку, судом
апеляційної інстанції допущені порушення норм процесуального
права:
- ст.ст. 42, 43, 77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки справа
розглянута за відсутності повноважного представника скаржника,
який з поважних причин не міг з’явитися у судове засідання;
- ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо звільнення від
доказування фактів, встановлених рішенням суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин
справи застосування норм матеріального і процесуального права
при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить касаційну
скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді скарги ЗАТ
“Нафта-К” на дії державного виконавчої служби встановлено, що
23.05.2002р. постановою державного виконавця Відділу державної
виконавчої служби Автозаводського районного управління юстиції у
м. Кременчуці зупинено виконавче провадження по примусовому
виконанню наказу № 12/416, виданого господарським судом
Полтавської області щодо зобов’язання ЗАТ “Укртатнафта”
відвантажити ЗАТ “Нафта-К” нафтопродукти, у зв’язку з порушенням
господарським судом Полтавської області 11.07.2001р. провадження
у справі про банкрутство ЗАТ “Укртатнафта”.
Висновок судів про правомірність дій державного виконавця щодо
зупинення вищевказаного виконавчого провадження правомірний.
В силу ст. 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, судові
рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст. 115 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, рішення, ухвали,
постанови господарського суду, що набрали законної сили, є
обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку,
встановленому Законом України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ) (606-14)
.
Норми Закону України “Про виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
визначають умови і порядок виконання рішень судів та інших
органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають
примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному
порядку. Вказаний нормативний акт, як вірно визначив суд
апеляційної інстанції, є спеціальним по відношенню до інших
нормативних актів при вирішенні питання щодо правомірності дій
державного виконавця.
Згідно ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження”
( 606-14 ) (606-14)
, однією з обставин, що зумовлюють обов’язкове
зупинення виконавчого провадження є порушення судом провадження
у справі про банкрутство боржника.
Отже, вказана норма визначає обов’язок державного виконавця
діяти певним чином і не містить будь-яких виключень щодо
зупинення виконавчого провадження при наявності зазначеної
обставини – порушення справи про банкрутство боржника.
Посилання скаржника на те, що позов, що розглядався у справі є
віндикаційним помилковий.
В силу ст. 423 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, коли на схов здано речі,
визначені в договорі лише родовими ознаками, то при відсутності
іншої угоди ці речі переходять у власність охоронця, і він
зобов'язаний повернути стороні, яка здала їх на схов, рівну або
обумовлену сторонами кількість речей того ж роду і якості.
Судами першої та апеляційної інстанції, при розгляді спору у
справі по суті, не встановлено, що сторонами передбачено у
договорі схову інші умови щодо права власності на нафтопродукти,
визначені в договорі лише родовими ознаками.
Таким чином, спір, що розглядався судом у даній справі, виник у
зв’язку з невиконанням зобов’язання по поверненню ЗАТ “Нафта-К”
рівної кількості речей того ж роду і якості, визначеного
законом.
За таких обставин, ухвала господарського суду Полтавської
області від 21.06.2002р. та постанова Харківського апеляційного
господарського суду від 27.08.2002р. прийняті у відповідності з
нормами матеріального та процесуального права і підстав для їх
скасування колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-
111-11, 111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
постанову Харківського апеляційного господарського суду від
27.08.2002р. та ухвалу господарського суду Полтавської області
від 21.06.2002р. у справі № 12/416 залишити без змін, а
касаційну скаргу ЗАТ “Нафта-К” – без задоволення.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Васищак І.М.
Палій В.М.