ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.03.2003 Справа N 213/16-2002
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Божок В.С.,
суддів Хандуріна М.І.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши у відкритому малого приватного підприємства
судовому засіданні “АТАЛ”
касаційну скаргу
на ухвалу Київського апеляційного
господарського суду від 28.12.2002
р.
у справі господарського суду Київської
області
за позовом малого приватного підприємства
“АТАЛ”
до Державної податкової інспекції у
м. Біла Церква
Про визнання недійсним рішення
,
за участю представників:
від позивача:
від відповідача:
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Київської області від 30.09.2002 р.
у справі № 216/16-2002 малому приватному підприємству “АТАЛ”
відмовлено в позові до Державної податкової інспекції у м. Біла
Церква про визнання недійсним рішення № 33/26/20605449/513 від
07.04.2002 р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від
28.12.2002р. апеляційна скарга малого приватного підприємства
“АТАЛ” повернута без розгляду. Підставою повернення апеляційної
скарги позивача судом визначено, що державне мито позивачем
сплачено в порушення встановленого порядку.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою Київського апеляційного
господарського суду, МПП “АТАЛ” звернулося до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою про її
скасування, посилаючись на порушення судом норм процесуального
права.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З апеляційною скаргою МПП “АТАЛ” звернулося до Київського
апеляційного господарського суду у встановлений ст. 93 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
строк апеляційного оскарження. До матеріалів
апеляційної скарги було додано платіжне доручення № 91 від
4.10.2002 р., яким державне мито перераховане на рахунок
Управління державного казначейства в Київській області, на
звороті якого є відмітка кредитної установи про зарахування
державного мита в сумі 42 грн. 50 коп. до Державного бюджету
України.
Ухвала Київського апеляційного суду мотивована тим, що позивачем
не додано доказів сплати держмита у встановленому порядку,
оскільки держмито за перегляд рішень в апеляційному порядку
повинно сплачуватись до відділу державного казначейства у
Шевченківському районі м. Києва.
Однак, колегія суддів не може погодитись з даним твердженням
суду.
Відповідно до ст. 46 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
державне мито
сплачується в доход державного бюджету України в порядку і
розмірі, встановлених законодавством України.
Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93
“Про державне мито” ( 7-93 ) (7-93)
передбачено, що державне мито
сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і
зараховується до бюджету місцевого самоврядування, крім мита, що
справляється з позовних заяв, які подаються до господарського
суду, із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови
господарських судів, заяв про їх перегляд за нововиявленими
обставинами, яке зараховується до державного бюджету України.
Пунктом 13 Інструкції про порядок обчислення та справляння
державного мита, затвердженої наказом Головної державної
податкової інспекції України від 22.04.1993 року N 15 ,
зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.1993 р. за N
50, передбачено, що державне мито, що справляється з позовних
заяв, які подаються до арбітражних судів, із заяв про перевірку
рішень, ухвал та постанов арбітражних судів у порядку нагляду,
зараховується до державного бюджету України.
Згідно п. 14 даної Інструкції при сплаті державного мита
готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія,
додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла
платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній
примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної
установи такого змісту “Зараховано в доход бюджету ______крб.
(дата)”. Цей напис скріплюється першим і другим підписами
посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з
відміткою дати виконання платіжного доручення.
Таким чином, зважаючи на викладене колегія суддів дійшла
висновку, що МПП “АТАЛ” дотримано вимог чинного законодавства
про порядок та розмір слати державного мита за подання
апеляційної скарги, оскільки державне мито сплачене в повному
обсязі і зараховане до Державного бюджету України.
За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала Київського
апеляційного господарського суду про повернення без розгляду
апеляційної скарги МПП “АТАЛ” є помилковою і підлягає
скасуванню, а апеляційна скарга направленню до Київського
апеляційного господарського суду.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 111-9, 111-10-111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу малого приватного підприємства “АТАЛ”
задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
28.12.2002 р. у справі № 213/16-2002 скасувати і передати справу
на апеляційний перегляд Київському апеляційного господарському
суду
Головуючий: В.Божок
Судді: М. Хандурін
М. Черкащенко