ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.11.2002 Справа N 1/244-18/178
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді М.В.Кузьменка,
судді І.М.Васищака,
судді В.М.Палій,
розглянувши касаційну скаргу державного підприємства “Стрийський
вагоноремонтний завод”
на ухвалу Львівського апеляційного господарського
суду від 30.07.2002 р.
у справі № 1/244-18/178
за позовом державного підприємства “Стрийський
вагоноремонтний завод”
до виконавчого комітету Стрийської міської ради
треті особи 1) товариство з обмеженою відповідальністю “МЖК
“Стрий”;
2) військова частина А-1206, м. Київ;
3) ІІ Управління начальника робіт філіал державного
підприємства Міністерства оборони України “Західвійськбуд”;
4) відкрите акціонерне товариство “Стрийський завод
ковальсько-пресового обладнання”
про визнання рішення недійсним,
за участю представників сторін:
від позивача: Васьків І.В. (довіреність ЮР-9-Н від 01.07.2002
р.),
від відповідача: не з’явився,
від 3-тьої особи –1 : не з’явився,
від 3-тьої особи –2 : не з’явився,
від 3-тьої особи –3 : не з’явився,
від 3-тьої особи –4 : не з’явився,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Львівської області від 02.07.2002
р. (суддя Краєвська М.) в позові державного підприємства (ДП)
“Стрийський вагоноремонтний завод” до виконавчого комітету
Стрийської міської ради про визнання рішення недійсним
відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від
30.07.2002 р. (головуючий, суддя Давид Л.Л., судді Зданкевич
З.І., Скрутовський П. Д.) апеляційна скарга ДП “Стрийський
вагоноремонтний завод” на рішення суду першої інстанції
повернута без розгляду на підставі п. 3 ст. 97 Господарського
процесуального кодексу (ГПК) України.
Вказана ухвала мотивована тим, що до апеляційної скарги № 9-ЮР-
АС від 11.07.2002 р. не додано належних доказів сплати
державного мита, передбачених п. 14 розділу ІІІ Інструкції про
порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої
наказом Головної державної податкової інспекції України від
22.04.1993 р. № 15, зокрема, не додано довідку, яку було б
засвідчено підписом контролера і відбитком печатки кредитної
установи.
Позивач не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції,
просить її скасувати, посилаючись на те, що судом було
безпідставно застосовано п. 3 ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
оскільки державне мито за подання апеляційної скарги на рішення
суду позивач сплатив у встановленому порядку та розмірі, що
підтверджується доданими до апеляційної скарги документами,
зокрема, платіжним дорученням та довідкою Стрийського відділення
державного казначейства.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм процесуального права при
ухваленні оскаржуваного судового акту, знаходить касаційну
скаргу такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пункту 14 розділу ІІІ Інструкції про порядок
обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом
Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993
р. № 15, при перерахуванні державного мита з рахунку платника -
останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою)
кредитної установи такого змісту "Зараховано в доход бюджету
_________ грн.. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим
підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи
з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Із доданого до апеляційної скарги платіжного доручення № 1632
від 4.07.2002 р. на суму 42,50 грн. вбачається, що державне мито
було перераховано з рахунку платника – ДП “Стрийський
вагоноремонтний завод”. Утім вимоги, викладені у п. 14 названої
Інструкції, скаржником не виконані.
Проте, колегією суддів встановлено, що в підтвердження
зарахування державного мита у сумі 42,50 грн. скаржником була
додана до апеляційної скарги довідка Стрийського відділення
державного казначейства від 10.07.2002р. № 6-03-07/404, яка
засвідчує, що кошти державного підприємства “Стрийський
вагоноремонтний завод” – державне мито у сумі 42,50 грн.,
перераховані платіжним доручення № 1632 від 4.07.2002р. на
рахунок управління Державного казначейства у Львівській області.
Вказану довідку підписано начальником Стрийського відділення
державного казначейства і скріплено відбитком печатки цієї
кредитної установи.
Окрім того, в апеляційній скарзі зазначено, що до неї додається
довідка № 6-03-07/404 від 10.07.2002 р. про зарахування
державного мита до державного бюджету. Акта про відсутність
вказаної довідки на час надходження апеляційної скарги в
матеріалах справи немає.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що скаржником були
подані належні докази, що підтверджують сплату державного мита
за подання апеляційної скарги на рішення суду, у встановленому
порядку та розміри. Тому ухвала Львівського апеляційного
господарського суду підлягає скасування, а справа передачі до
того ж суду для розгляду апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 – 111-11, 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційну скаргу державного підприємства “Стрийський
вагоноремонтний завод” задовольнити.
2. Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від
30.07.2002 р. у справі № 1/244-18/178 скасувати, а справу
передати до Львівського апеляційного господарського суду для
розгляду апеляційної скарги № 9-ЮР-АС від 11.07.2002 р.
державного підприємства “Стрийський вагоноремонтний завод” по
суті.
Головуючий, суддя М.Кузьменко
Суддя І.Васищак
Суддя В.Палій