ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.11.2002 Справа N 02-5/9-11/47(1/3/271)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Уліцького А.М.
суддів: Рибака В.В., Чабана В.В.
У відкритому судовому засіданні за участю представників:
Компанії “European Trayding Артьомов О.І.
Group”, в особі
Українського представництва
компанії “Європіен Трейдінг
Груп”
ДПІ у Орджонікідзевському не з’явився
районі м. Запоріжжя
розглянувши касаційну ДПІ у Орджонікідзевському районі
скаргу м. Запоріжжя
на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від
06-13.06.2002р.
у справі № 1/3/271
господарського суду Запорізької області
за позовом Компанії “European Trayding Group”,
в особі Українського представництва
компанії “Європіен Трейдінг Груп”
до ДПІ у Орджонікідзевському районі
м. Запоріжжя
Про виключення з реєстру платників податку
Рішенням господарського суду Запорізької області (суддя
Гончаренко С.А.) від 25.03.2002 позов задоволено. Українське
представництво компанії “Єуропієн трейдінг груп” виключене з
реєстру платників податку на додану вартість України з моменту
прийняття вказаного рішення суду.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
(судді Євстигнєєва О.С. – головуюча, Тищук І.В., Чимбар Л.О.)
від 06-13.06.2002 згадане рішення залишене без змін.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями ДПІ у
Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя подала касаційну скаргу,
в якій просить рішення і постанову скасувати, а в позові
відмовити.
На думку скаржника, місцевим та апеляційним господарськими
судами порушені норми матеріального права, які полягають у тому,
за твердженням ДПІ, що пунктом 9.6 ст. 9 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
визначено лише дві
підстави анулювання свідоцтва платника ПДВ, це:
1.Якщо протягом 24 поточних місяців у якості платника податку
особа мала за 12 поточних календарних місяців оподатковані
обсяги продажу товарів (робіт, послуг) менше, ніж 3600
неоподаткованих податком мінімумів доходів громадян.
2.У випадку припинення діяльності згідно рішення про ліквідацію.
Вказані підстави відсутні, зазначає скаржник, оскільки рішення
про ліквідацію відсутнє, а за 12 поточних календарних місяців
підприємство мало оподаткованих обсягів від продажу товарів
(робіт, послуг) більш, ніж 3600 неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян.
Крім того, скаржник звертає увагу на ту обставину, що судом
встановлено, що позивач не підпадає під поняття “особи” як
платник податку.
В такому випадку, вважає скаржник, реєстрація повинна бути
недійсною, а суд виключив представництво з реєстру платників
податків.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представника
відповідача, Вищий господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
03.01.2001 позивач зареєструвався в Державній податковій
інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя як платник
податку на додану вартість (а.с.10).
Із матеріалів справи вбачається, що ця реєстрація відбулася за
заявою самого позивача.
31.01.2002 Представництво заявило позов про виключення його з
реєстру платників податку на додану вартість, оскільки вважає,
що податкова служба не мала права ставити Представництво на
такий облік.
Приймаючи рішення про задоволення позову суди виходили з того,
що Представництво не є юридичною особою і не є суб’єктом
підприємницької діяльності.
Однак, згідно наявного в матеріалах справи Положення про
Представництво, Представництво здійснює свою діяльність згідно
законів України “Про підприємства в Україні” ( 887-12 ) (887-12)
та “Про
підприємництво” ( 698-12 ) (698-12)
(а.с.26).
Вказані обставини суд не дослідив, тобто неповно встановив
обставини, що мають значення для справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна
інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції
виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та
повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського
суду.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази (ч. 2 ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
).
З огляду на зазначене, рішення господарського суду Запорізької
області від 25.03.2002р. та постанова Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 06-13.06.2002р. підлягають
скасуванню, а справа передачі на новий розгляд.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 111-5, 111-7, п. 3
ст. 111-9, ч. 1 ст. 111-10, ст. 111-11, 111-12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ДПІ у Орджонікідзевському районі
м. Запоріжжя задовольнити частково.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 06-13.06.2002р. та рішення господарського суду
Запорізької області від 25.03.2002р. у справі № 1/3/271
скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського
суду Запорізької області в іншому складі суддів.
Головуючий, суддя А.Уліцький
Судді В.Рибак
В.Чабан