ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.11.2002 Справа N 8/44-о
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Усенко Є.А.,
суддів Глос О.І.,
Жаботиної Г.В.,
розглянувши з участю закритого акціонерного товариства “Красень”
представника Петрика М.М.
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
м. Херсоні
на постанову Одеського апеляційного господарського
суду
від 18.06.2002
у справі № 8/44-о
за позовом закритого акціонерного товариства
“Красень”
до Державної податкової інспекції у
м. Херсоні
Про визнання недійсним рішення ДПІ від 28.12.2001,
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням господарського суду Херсонської області від
14.05.2002р. (суддя Хом’якова В.В.), залишеним без змін
постановою Одеського апеляційного господарського суду від
18.06.2002 (судді Жукова А.М., Бойко Л.І., Величко Т.А.) позов
задоволено з посиланням на те, що позивач правомірно включив
витрати підприємства у виді плати за перетоки реактивної
електроенергії у валові витрати в податковому обліку платника
податку згідно пункту 5.2.1 Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємства”.
В обґрунтування свого висновку господарські суди попередніх
інстанцій виходили з того, що перетоки реактивної електроенергії
є невід’ємною частиною споживання і генерації електроенергії, а
значить плата за них повинна включатися у валові витрати в
податковому обліку платника податку.
В касаційній скарзі ДПІ у м. Херсоні просить скасувати постанову
апеляційного суду та рішення місцевого господарського суду,
вважаючи, що суди неправильно застосували п. 5.1 ст. 5 та
п/п. 5.2.1.п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, внаслідок чого прийшли до
необґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання
спірного рішення від 28.12.2001р. недійсним.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без
задоволення, зазначаючи, що доводи касаційної скарги не
ґрунтуються на чинному законодавстві.
Відповідач не реалізував процесуальне право сторони на участь у
судовому засіданні касаційної інстанції.
Заслухавши заперечення представника позивача на касаційну
скаргу, перевіривши повноту встановлення обставин справи і
правильність їх юридичної оцінки в рішенні місцевого
господарського суду та в постанові апеляційного суду, колегія
суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Місцевим та апеляційним судами встановлено, що рішенням ДПІ у
м. Херсоні від 28.12.2001 № 1493/26-2-003009967 позивачу
донараховано 9699 грн. 64 коп. податку на прибуток, застосовані
штрафні санкції по податку на прибуток в сумі 1561 грн. 08
коп. за порушення п/п. 5.3.9 ст. 5 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, оскільки ЗАТ
“Красень” за період з 01.01.2000 по 01.01.2001, що перевірявся,
включив до складу валових витрати на оплату реактивної енергії.
Законом України від 16.10.1997 “Про електроенергетику”
( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
розподіл електроенергії на два види: активну та
реактивну – не передбачено. За договором № 661, укладеним
позивачем з ВАТ ЕК “Херсонобленерго” в серпні 1996р., предметом
купівлі-продажу, тобто товарною продукцією, є електроенергія. В
поняття електроенергії включається вся електроенергія, що
виробляється на об’єктах електроенергетики. Облік активної і
реактивної енергії здійснюється приладами обліку, оплата за ці
види енергії здійснюється на підставі рахунків
енергопостачальника. Оскільки переток реактивної електроенергії
виникає внаслідок порушення балансу електромагнітних процесів в
електроустаткуванні споживача і є об’єктивно існуючим при роботі
електроустаткування явищем, то відповідальність, а, отже, і
плата, як компенсація втрат енергопостачальної організації,
нормативно покладена на споживачів активної електроенергії.
Таким чином, компенсація реактивної потужності є невід’ємним
процесом поставки електроенергії.
За таких обставин суди попередніх інстанцій обґрунтовано
вважали, що оскільки перетоки реактивної енергії є об’єктивно
існуючим явищем, без якого неможливий процес виробництва та
робота електроустаткування, яке використовується в господарській
діяльності платника податків, то плата за перетоки реактивної
енергії безпосередньо пов’язана з веденням виробництва, а
значить витрати у вигляді плати за її перетоки слід включати в
податковому обліку підприємства згідно з п. 5.2.1 ст. 5 Закону
України “Про оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
у
валові витрати.
Правомірною є і позиція місцевого і апеляційного господарських
судів і стосовно того, що плата за перетоки реактивної енергії
не може вважатися санкцією за невиконання споживачем умов
договору щодо якості електроенергії та її параметрів, а також
те, що перерахування позивачем на підставі рахунків ВАТ ЕК
“Херсонобленерго” плати за перетоки реактивної енергії на інший
рахунок, ніж передбачено Законом України “Про електроенергетику”
( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
, не змінює природи витрат позивача щодо цієї
плати.
Наведене спростовує доводи відповідача в касаційній скарзі щодо
неправильного застосування місцевим та апеляційним
господарськими судами норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 111-5,111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суддів Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДПІ у м. Херсоні залишити без задоволення, а
постанову Одеського апеляційного господарського суду від
18.06.2002р. по справі № 8/44-о – без змін.
Головуючий Є.Усенко
С у д д і О.Глос
Г.Жаботина