ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.11.2002 Справа N 7/87НА
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Добролюбової Т.В.
суддів Дроботової Т.Б. Ткаченко Н.Г.
за участю представників Від позивача – Мороз П. В. д №
сторін 529/1
Від відповідача - належно
повідомлений про час і місце
розгляду касаційної скарги у
засідання не з’явився.
розглянувши у відкритому Відкритого акціонерного
судовому засіданні в м. товариства “Малинська швейна
Києві касаційну скаргу фабрика”
на ухвалу Київського апеляційного
господарського суду
від 27.08.2002р.
за позовом Відкритого акціонерного
товариства “Малинська швейна
фабрика”
до Малинської міжрайонної
державної податкової інспекції
про визнання недійсним рішення
Малинської ДПІ від 20.06.2000 №
55-22/00309128/1149
Рішенням Арбітражного суду Житомирської області від 16.11.2000р.
(що прийняте суддею Горшковою Н.Ф.) відмовлено у задоволені
позовних вимог про визнання недійсним рішення Малинської
міжрайонної державної податкової інспекції від 20.06.2000 № 55-
22/00309128/1149 з мотивів його відповідності приписам чинного
законодавства.
Постановою Арбітражного суду Житомирської області від
12.03.2001р. рішення суду залишене без зміни з тих же підстав.
Наглядову перевірку за заявою позивача здійснив заступник голови
Арбітражного суду Житомирської області Бобрович В.М.
Відкрите акціонерне товариство “Малинська швейна фабрика”, не
погодившись з рішенням та постановою арбітражного суду
Житомирської області у даній справі, 4.07.2001р. звернулось до
Вищого арбітражного суду України із заявою про перевірку в
порядку нагляду постанови заступника Голови Арбітражного суду
Житомирської області від 12.03.2001р. та клопотанням про
відновлення строку на оскарження.
Київський апеляційний господарський суд листом від 24.09.2001 №
04-02/914 повернув заяву ВАТ “Малинська швейна фабрика” про
перевірку в порядку нагляду постанови заступника Голови
Арбітражного суду Житомирської області від 12.03.2001р на
підставі пунктів 6, 7 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні
положення” Закону України “Про внесення змін до Арбітражного
процесуального кодексу України” для визначення заявником
інстанції, до якої він вважає за доцільне оскаржити постанову
арбітражного суду з огляду на внесення змін до господарського
процесуального законодавства щодо порядку та строків оскарження
судових рішень.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від
27.08.2002р. у складі: головуючого Шаргало В.І., судів Ланченко
Л.В, Пилипчук Н.Г.) відмовлено ВАТ “Малинська швейна фабрика” у
відновленні строку на апеляційне оскарження постанови заступника
Голови арбітражного суду Житомирської області від 12.03.2001
через відсутність поважних причин тривалого пропуску строку.
Відкрите акціонерне товариство “Малинська швейна фабрика”,
звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду
України, в якій просить ухвалу апеляційного суду скасувати як
таку, що винесена з порушенням норм господарського
процесуального права. Товариство посилається на вимоги пункту 6
та 7 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону
України “Про внесення змін до Арбітражного процесуального
кодексу України”, приписами якого передбачений порядок
оскарження постанови голови арбітражного суду. Заявник наголошує
на тому, що ВАТ “Малинська швейна фабрика” оскаржило постанову
заступника Голови арбітражного суду Житомирської області до
Вищого арбітражного суду України, однак заява про перегляд
постанови не була розглянута з незалежних від позивача причин.
Товариство зауважує на тому, що Київський апеляційний
господарський суд, в порушення вимог статті 97 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
повернув заяву
позивача листом, без складання процесуального документа –
ухвали. Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає
вимогам Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки Київським апеляційним господарським судом
не прийнято до уваги той факт, що заява про перегляд постанови
Голови арбітражного суду було подана Товариством 4.07.2001р., до
набрання чинності Закону України “Про внесення змін до
Арбітражного процесуального кодексу України”.
Вищий господарський суд України перевірив доводи касаційної
скарги за участю представника позивача, який підтримав свої
вимоги, заслухав доповідь судді Добролюбової Т.В. і не вбачає
підстав для скасування переглянутої ухвали апеляційного суду з
огляду на таке.
Підставою повернення судом апеляційної скарги ВАТ “Малинська
швейна фабрика” визначено порушення заявником 10 денного терміну
та відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне
оскарження постанови заступника Голови арбітражного суду
Житомирської області від 12.03.2001р.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова заступника Голови
арбітражного суду Житомирської області датована 12.03.2001р., з
відміткою канцелярії суду про відправлення сторонам копії цієї
постанови 19.03.2001р.
На момент винесення постанови арбітражного суду Житомирської
області від 12.03.2001 р. у даній справі була чинною редакція
розділу ХІІ Арбітражного процесуального кодексу України,
відповідно до якого перевірка законності та обґрунтованості
рішень, ухвал, постанов арбітражного суду здійснювалась в
порядку нагляду на підставі заяви сторони, поданої в межах
двомісячного строку з дня прийняття відповідного судового акта.
Приписами статті 102 Арбітражного процесуального кодексу України
(чинного на час прийняття оскаржуваної постанови заступника
Голови арбітражного суду Житомирської області) визначено, що
заява про перевірку рішення, ухвали постанови в порядку нагляду
подається не пізніше двох місяців з дня прийняття рішення,
ухвали, постанови. Тобто строк на оскарження постанови в порядку
нагляду спливав 13.05.2001р.
До матеріалів справи залучена заява ВАТ “Малинська швейна
фабрика” про перевірку в порядку нагляду постанови арбітражного
суду, яка датована 27.06.2001р. із клопотанням про відновлення
строку на оскарження постанови. На першому аркуші заяви є
відмітка канцелярії арбітражного суду Житомирської області про
отримання її судом 4.07.2001 р.
У цей проміжок часу відбулися зміни у процесуальному
законодавстві, зокрема, прийнято Закон України від 21.06.2001 №
2539-111 “Про внесення змін до Арбітражного процесуального
кодексу України”, який набрав чинності з дня його опублікування
10.07.2001 р. в газеті “Урядовий кур’єр”.
Даним Законом з 10.07.2001 року скасовано наглядовий порядок
перевірки рішень, ухвал, постанов та запроваджено апеляційне та
касаційне оскарження судових актів господарського суду в порядку
та на підставах, передбачених розділами ХІІ та ХІІ1
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відповідно до статті 6 Прикінцевих та перехідних положень цього
Закону постанова голови арбітражного суду, яка не оскаржена у
порядку нагляду, може бути оскаржена до господарського суду
апеляційної інстанції у порядку, встановленому Господарським
процесуальним кодексом України для оскарження рішень
господарського суду, прийнятих у першій інстанції.
Апеляційна скарга на постанову у справі подана до Київського
апеляційного господарського суду 5.11.2001 року, з клопотанням
про відновлення пропущеного строку більш, ніж на п’ять місяців.
Назване клопотання мотивоване змінами господарського
процесуального кодексу, а відтак і відсутністю вини товариства у
пропуску строку.
Приписами статті 53 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд уповноважений за заявою
сторони визнати причину пропуску строку встановленого законом
поважною і відновити пропущений строк.
Виходячи зі змісту статті 53 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, поважними причинами визнаються ті
обставини, які є об’єктивно непереборними та пов’язаними з
дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного
вчинення сторонами справи процесуальних дій.
Однак, зважаючи на те, що первісна заява ВАТ “Малинська швейна
фабрика” про перевірку в порядку нагляду постанови арбітражного
суду була подана зі значним пропуском строку на оскарження, а
матеріали справи не містять доказів наявності поважних причин,
які б унеможливили звернення товариства у межах двомісячного
строку для оскарження, переглянута ухвала апеляційного суду
відповідає приписам чинного законодавства, тому відсутні правові
підстави для задоволення касаційної скарги позивача.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 53, 107, 111-4, 111-5,
111-7, 111-8, 111-9, 111-13 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В :
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
27.08.2002 року у справі № 7/87НА залишити без змін, а касаційну
скаргу ВАТ “Малинська швейна фабрика” залишити без задоволення.
Головуючий Т.В.Добролюбова.
Судді Т.Б.Дроботова.
Н.Г.Ткаченко.