ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.11.2002 Справа N 25/251
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого Першикова Є.В.,
судді
суддів Савенко Г.В.
Ходаківської І.П. ,
розглянувши
касаційну ДПІ у Шевченківському районі м. Києва
скаргу
на Постанову від 22.08.2002р. Київського
апеляційного господарського суду
у справі № 25/251 господарського суду м. Києва
за позовом ЗАТ “Акціонерний комерційний
промислово-інвестиційний банк”, м. Київ
до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва
Про визнання недійсним рішення
В засіданні взяли участь представники
позивача – Ніколаєнко Н.Б.(дов.№ 17-12/216 від 03.06.02р.)
Кудрицький Р.П. (дов.№ 17-12/7 від 03.01.02р.)
відповідача – Артем'єв В.О. (дов. № 1624/9/10213 від 30.07.02р.)
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторін оголошена тільки вступна та резолютивна частина
постанови.
Розглянувши матеріали справи, судова колегія Вищого
господарського суду України встановила:
Рішенням від 05.06.02р. господарського суду м. Києва (суддя
Муравйов О.В.) по справі № 25/251 задоволено позовні вимоги ЗАТ
“Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ
про визнання недійсним рішення ДПІ у Шевченківському районі
м. Києва № 318-26-2-00039002-749/10 від 25.02.02р.
Постановою від 22.08.2002р. Київського апеляційного
господарського суду (колегія судів М.М.Новіков, Г.М.Мачульський,
А.І.Мартюк) рішення від 05.06.02р. господарського суду м. Києва
залишено без змін, а апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському
районі м. Києва без задоволення. Приймаючи постанову апеляційна
інстанція виходила з того, що позивачем ввозились товари, які
були віднесені до переліку товарів, які згідно з п. 11.5 Закону
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та
Постановою Кабінету Міністрів України № 1080 від 18.06.99р.
звільнені від сплати ПДВ під час митного оформлення, тому
податковим органом безпідставно стягнуто з позивача ПДВ на
загальних підставах.
ДПІ у Шевченківському районі м. Києва звернулася до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою та просить
скасувати постанову від 22.08.2002р. Київського апеляційного
господарського суду у зв'язку з порушенням судом норм
матеріального та процесуального права. Зокрема, на думку
скаржника, на момент ввезення позивачем імпортних товарів, діяв
Перелік товарів критичного імпорту, затверджений Постановою
Кабінету Міністрів України від 27.07.1998р. № 1145, яким ввезені
позивачем товари не віднесені до товарів критичного імпорту.
Також скаржник зазначає, що справа неправомірно була розглянута
без участі СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками
податків, до якої переведено позивача на податковий облік.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні
обставини) справи на предмет правильності їх юридичної оцінки
судом при прийнятті оскаржуваної постанови дійшла висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню враховуючи наступне.
ДПА у м. Києві була проведена тематична перевірка Українського
акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку з
питань повноти нарахування та сплати до бюджету ПДВ при ввезені
товарів на митну територію України за період з 01.10.98р. по
01.01.2000р., за результатами якої було складено акт перевірки
9 10/26-52 від 15.02.2002р.
В акті перевірки зазначено, що в 1998-1999рр. позивач здійснював
імпортні операції з нерезидентами та під час митного оформлення
ввезених товарів не сплачував ПДВ, безпідставно користуючись
пільгою, передбаченою п. 11.5 ст. 11 Закону України “Про податок
на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Зокрема, встановлено, що Промінвестбанк України не сплачував при
ввезенні товарів по ВМД № 10000/9/490518 від 30.07.99р. ПДВ в
розмірі – 16404,55 грн.., по ВМД № 10000/9/493796 від 08.12.99р.
ПДВ в розмірі – 73456,95грн.
Згідно акту перевірки товари ввезені по ВМД № 10000/9/490518 від
30.07.99р., ВМД № 10000/9/493796 від 08.12.99р. в графі 33 мають
код 84.73.30000., а згідно з Постановою Кабінету Міністрів
України № 1080 від 18.06.99р. до товарів критичного імпорту під
цим кодом віднесені “частини та пристрої до машин, зазначених в
товарній позиції 8471”, тому товари ввезені по вказаним ВМД, на
думку податкового органу не визначені як товари критичного
імпорту. Крім того, в акті перевірки ДПІ зазначила, що
відповідно до статуту банку основним видом діяльності є надання
банківських послуг. Законом України “Про банки та банківську
діяльність” банкам забороняється діяльність у сфері
матеріального виробництва, позивач не є вітчизняним
виробником. На підставі викладеного ДПІ робить висновок, що
позивач в порушення п. 2.2, 4.3., 7.3.6. Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не сплатив ПДВ в
розмірі – 89861,5 грн. по вищезгаданим ВМД.
За аналогічні порушення пунктів 2.2, 4.3., 7.3.6. Закону України
“Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
донараховано
податок на додану вартість по ВМД № 10000/9/424399 від
28.12.99р. в розмірі 50585,96грн.
Також в акті перевірки донараховано ПДВ за 1998р. з
вищенаведених підстав.
Всього за актом перевірки донараховано ПДВ в сумі 428898,22грн,
в тому числі за вищезгадані порушення в липні 1999р. - 16404грн.
та грудні 1999р. – 124042,91грн.
Рішенням ДПІ у Шевченківському районі м. Києва
№ 318-26-2-00039002-749/10 від 25.02.02р. за порушення п. 2.2.
ст. 2, п. 4.3. ст. 4 п. 7.3.6. п. 7.3. ст. 7 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
донараховано до
бюджету за 1999р. ПДВ 140447,46 грн. та застосовані штрафні
санкції в сумі 35111,86грн
В спірному рішенні зазначено лише про стягнення донарахованого
ПДВ за 1999р. в сумі 140447,46грн. (за липень 1999р. - 16404грн.
та грудень 1999р. – 124042,91грн.) а також штрафні санкції за це
й період в сумі 35111,86грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем ввозились по ВМД
№ 10000/9/490518 від 30.07.99р., ВМД № 10000/9/493796 від
08.12.99р. та ВМД № 10000/9/424399 від 28.12.99р., товари які
були включені до переліку товарів критичного імпорту та
звільняються від сплати ПДВ під час митного оформлення
відповідно до п. 11.5 ст. 11 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та Переліку товарів критичного
імпорту, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України
№ 1080 від 18.06.99р.
Ввезені по вищезазначеним ВМД товари відповідають кодуванню
товарів, які відповідно до ТН ВЕД включалися до переліку товарів
критичного імпорту. Це підтверджено експертними висновками
Київської торгово-промислової палати № К-4001 від 16.07.99р. та
№ К-6231 від 01.12.99р.
Відповідно до п. 11.5 ст. 11 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
ввезення товарів критичного
імпорту для вітчизняного виробництва в момент перетину митного
кордону до 1.01.2001 року здійснюється без сплати податку на
додану вартість.
Твердження скаржника в касаційній скарзі про чинність на момент
митного оформлення Переліку товарів критичного імпорту,
затвердженого постановою КМУ від 27.07.1998р. № 1145
необгрунтоване, оскільки на момент виникнення спірних
правовідносин (липень, грудень 1999р.) діяв Перелік товарів
критичного імпорту, затверджений Постановою Кабінету Міністрів
України № 1080 від 18.06.99р., який вступив в силу з моменту
його опублікування – 23.06.99р.
Також, відповідач зазначає, що справа була розглянута без участі
Спеціалізованої Державної податкової інспекції у м. Києві по
роботі з великими платниками податків, в той час, як
розпорядженням ДПА у м. Києві № 47 від 13.02.2000р. ЗАТ
“Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”
переведено на податковий облік до Спеціалізованої Державної
податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками
податків.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що спірне рішення
№ 318-26-2-00039002-749/10 від 25.02.02р. прийняте ДПІ у
Шевченківському районі м. Києва. Представники ДПІ у
Шевченківському районі м. Києва брали участь в розгляді справи у
судах першої, апеляційної і касаційної інстанції в якості
відповідача та наводили свої доводи і міркування з приводу
оскаржуваного рішення. За таких обставин не вбачається порушення
судом норм Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Будь-які інші порушення або неправильне застосування апеляційним
судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті
оскаржуваної постанови, не зазначались представниками ДПІ в
касаційній скарзі та в судовому засіданні.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає, що Київським апеляційним господарським судом
дана правильна юридична оцінка встановленим обставинам справи та
обгрунтовано залишено без змін рішення від 05.06.02р.
господарського суду м. Києва, яким визнано недійсним рішення ДПІ
у Шевченківському районі м. Києва № 318-26-2-00039002-749/10 від
25.02.02р..
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва
залишити без задоволення.
2. Постанову від 22.08.2002р. Київського апеляційного
господарського суду у справі № 25/251 господарського суду
м. Києва залишити без змін.
Головуючий суддя Першиков Є.В.
Судді Савенко Г.В.
Ходаківська І.П.