ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.11.2002 Справа N 2/2268
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф. - головуючого, Дерепи В. І., Козир Т.П. , за участю
представника позивача – Фесюн Т. В. дов. від 22.05.2002 року №
106/280,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу Інституту фізіології рослин і генетики НАН України на
рішення господарського суду Хмельницької області від 27.05.2002
року у справі за позовом Інституту фізіології рослин і генетики
НАН України до Райківецької виправної колонії № 78
про стягнення боргу,
В С Т А Н О В И В:
В квітні 2002 року Інститут фізіології рослин і генетики
звернувся до суду з позовом про стягнення боргу до Райківецької
виправної колонії № 78.
В позовній заяві вказав, що в березні 2001 року придбав у
відповідача транспортер стрічковий пересувний вартістю 16972
гривні 81 коп. При прийманні обладнання встановлено його
некомплектність і пошкодження корозією.
На претензії відповідач усно обіцяв усунути недоліки
транспортера, проте свої обіцянки не виконав.
Просив поновити строк позовної давності і стягнути з
відповідача на його користь вартість транспортера.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 27.05.2002
року в позові відмовлено в зв’язку з пропуском строку позовної
давності.
В апеляційному порядку рішення суду не оскаржувалося.
В касаційній скарзі Інститут фізіології рослин і генетики НАН
України просить скасувати рішення суду і задовольнити позов,
посилаючись на неправильне застосування судом ст.ст. 72, 80, 234,
236 і 237 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та ст. 14 Закону України “Про
захист прав споживачів” ( 1023-12 ) (1023-12)
.
Вважає, що пропустив шестимісячний строк позовної давності з
поважних причин.
Крім того, на його думку, згідно Закону України “Про захист прав
споживачів” ( 1023-12 ) (1023-12)
він мав право звертатися до відповідача з
претензіями і позовами протягом 18-місячного гарантійного терміну
незалежно від факту вводу транспортера в експлуатацію.
Вислухавши пояснення представника позивача, обговоривши
доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 72, 237 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
за
позовами про недоліки проданих речей діють строки давності
тривалістю шість місяців.
Як встановлено судом, в березні 2001 року сторони уклали
договір купівлі – продажу транспортера вартістю 16972 гривні
81коп.
Позивач повністю оплатив вартість транспортера шляхом
передоплати. Відповідач передав йому транспортер 23.04.2001 року.
В день приймання складено акт № 1, яким встановлено
некомплектність транспортера та виявлена корозія окремих деталей.
Позивач пропустив строк давності для пред’явлення позову про
недоліки проданого транспортеру.
Заявляючи клопотання про відновлення цього строку, Інститут
фізіології рослин і генетики НАН України обгрунтував його пропуск
відсутністю коштів на оплату державного мита та наявністю усної
обіцянки відповідача усунути недоліки поставленого товару.
Згідно ст. 80 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
закінчення строку позовної
давності до пред’явлення позову є підставою для відмови в позові.
Порушене право підлягає захистові, якщо суд визнає поважною
причину пропуску строку позовної давності.
В оскарженому рішенні суд мотивовано відмовив у поновленні строку
позовної давності.
За таких обставин суд правильно застосував ст.ст. 72, 76, 80 і
237 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та обгрунтовано відмовив в позові.
Доводи касаційної скарги про застосування до спірних
правовідносин Закону України “Про захист прав споживачів”
( 1023-12 ) (1023-12)
спростовуються преамбулою цього Закону, згідно якої
споживач – громадянин, який придбаває, замовляє, використовує або
має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для
власних побутових потреб.
З огляду на викладене, рішення суду відповідає вимогам закону,
тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Інституту фізіології рослин і генетики НАН
України залишити без задоволення, а рішення господарського суду
Хмельницької області від 27.05.2002 року – без зміни.
Головуючий, суддя О. Шульга
Судді В. Дерепа
Т. Козир