ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.11.2002 Справа N 2-5/1580-2002
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Добролюбової Т.В.
Суддів - Дроботової Т.Б.
Ткаченко Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу Кіровської міжрайонної державної податкової інспекції № 2
Автономної Республіки Крим
на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
09-15.01.2002 р. у справі № 2-5/1580-2002 та постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від
23.04.2002 р. у справі № 2-5/1580-2002 за позовом Приватного
підприємця Сулейманової Г.С. до Кіровської міжрайонної державної
податкової інспекції № 2 Автономної Республіки Крим
про визнання недійсним рішення., -
В С Т А Н О В И В:
Позивач Приватний підприємець Сулейманова Гульнара Серверовна
звернувся з позовом до суду про визнання недійсним рішення
Кіровської міжрайонної державної податкової інспекції № 2
Автономної Республіки Крим за № 691-23-3/3125 від 13.08.2001 р.
в частині стягнення фінансових санкцій в сумі 3340 грн,
посилаючись на те, що оспорюване рішення не відповідає фактичним
обставинам та протирічить вимогам чинного законодавства.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
09-15.01.2002 р. у справі № 2-5/1580-2002 (суддя Гаврилюк М.П. )
позовні вимоги ПП Сулейманової Г.С. задоволені повністю. Рішення
Кіровської МДПІ № 2 Автономної Республіки Крим за
№ 691-23-3/3125 від 13.08.2001р. в частині стягнення з ПП
Сулейманової Г.С. фінансових санкцій в сумі 3340 грн. визнано
недійсним.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з
апеляційною скаргою до Севастопольського апеляційного
господарського суду.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 23.04.2002 р. у справі № 2-5/1580-2002 (судді Сотула В.В.,
Горошко Н.П. , Маслова З.Д.) рішення господарського суду
Автономної Республіки Крим від 09-15.01.2002 р. змінено. Позовні
вимоги позивача були задоволені частково, рішення Кіровської
міжрайонної державної податкової інспекції № 2 від 13.08.2001 р.
за № 691-23-3/3125 було визнане недійсним в частині стягнення з
ПП Сулейманової Г.С. фінансових санкцій в сумі 3195 грн. за
невідповідність суми готівки в місці проведення розрахунків сумі
коштів, яка зазначена в денному звіті.
В касаційній скарзі відповідач - Кіровська МДПІ просить
скасувати постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 23.04.2002 р. по справі № 2-5/1580-2002
в частині визнання недійсним рішення Кіровської міжрайонної
державної податкової інспекції № 2 від 13.08.2001 р. за
№ 691-23-3/3125 в частині стягнення з ПП Сулейманової Г.С.
фінансових санкцій в сумі 3195 грн. за невідповідність суми
готівки в місці проведення розрахунків сумі коштів, яка
зазначена в денному звіті, посилаючись на те, що вона
постановлена з неправильним застосуванням Закону України “Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
і
прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в
задоволенні її позовних вимог, в іншій частині постанова
Севастопольського апеляційного господарського суду не
оскаржується.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., перевіривши матеріали
справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів
прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи і було встановлено судом,
09.08.2001 р. Кіровською МДПІ № 2 Автономної Республіки Крим
була проведена перевірка магазину ПП Сулейманової Г.С., і за її
результатами було складено акт від 09.08.2002 р. В результаті
перевірки були встановлені порушення, допущені ПП Сулеймановою
Г.С., а саме: не набраний та не роздрукований розрахунковий
документ на суму 19 грн.40 коп. ; не відповідність суми готівки
в місці проведення розрахунків, сумі коштів яка вказана в
денному звіті / різниця 639 грн./; неведення книги ОРО / книга
обліку розрахункових операцій за 8.08.2001 р. не заповнена, Z –
звіт за дане число не підклеєний /. За допущені порушення
п. 1,5,13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, на підставі зазначеного акту,
Кіровською МДПІ прийнято рішення від 13.08.2001 р. за
№ 691-23-3/3125 про застосування та стягнення штрафних
(фінансових) санкцій в такому розмірі: 97 грн. – сума фінансових
санкцій за невидачу розрахункового документу на суму 19,4 грн.
(п’ятикратний розмір виявленої невідповідності); 3195 грн. –
сума фінансових санкцій за невідповідність суми готівкових
коштів в місці проведення розрахунків сумі коштів, які зазначені
у денному звіті (п’ятикратний розмір виявленої невідповідності);
340 грн. – штраф за не ведення книги обліку розрахункових
операцій.
Позивачем рішення відповідача в частині застосування фінансових
операцій на суму 97 грн. не оспорювалось.
Змінюючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково
позовні вимоги позивача, апеляційний суд прийшов до обгрунтовано
висновку, що фінансові санкції до позивача в сумі 340 грн. за
неведення книги ОРО відповідачем застосовані у відповідності до
вимог закону, так як:
- Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, зокрема п. 9 ст3 передбачено щоденне друкування
на реєстраторах розрахункових операцій/ за виключенням автоматів
з продажу товарів /послуг// фіскальних звітних чеків і
забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових
операцій;
- порядок ведення книг ОРО, в тому числі і тих, що
використовуються для зберігання фіскальних звітних чеків,
встановлений наказом ДПА України № 614 від 1.12.2000 р., зокрема
п.п. 7.5 п. 7 даного Порядку передбачено, що використання книги
ОРО передбачає: підклеювання фіскальних звітних чеків на
відповідних сторінках книги ОРО та щоденне виконання записів про
рух грошової готівки та сум розрахунків.
Таким чином, зберігання Z- звітів виражається в у їх щоденному
підклеюванні в книгу ОРО.
Невиконання позивачем вищевказаних вимог і означає неприйняття
мір по зберіганню фіскальних звітних чеків в книзі ОРО і тягне
за собою відповідальність, передбачену п. 4 ст. 17 Закону
України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Разом з тим, з висновками суду, щодо визнання недійсним рішення
Кіровської МДПІ № 2 в частині застосування до позивача
фінансових санкцій в сумі 3195 грн. за невідповідність суми
готівки в місці проведення
-4-
розрахунків сумі, яка вказана в щоденному звіті, повністю
погодитись не можна.
Згідно п. 13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
суб'єкти підприємницької діяльності,
які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в
безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток,
платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні
послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг
зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на
місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в
денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку
використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за
розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Відповідно до ст. 2 Закону місцем проведення розрахунків є
місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари
(надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари
(надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання
покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням
платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Висновок апеляційного суду, щодо відсутності з боку позивача
порушень Закону України “Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, оскільки грошові кошти в сумі 600 грн.
належали позивачу та не знаходились у місці проведення
розрахунків, яким на думку суду, слід вважати грошову скриньку
для зберігання готівки ЕККА, а не всю внутрішню територію
магазину - є помилковим, зроблений без належної оцінки зібраних
по справі доказів, фактичних обставин справи і вимог чинного
Законодавства.
За таких обставин рішення господарського суду Автономної
Республіки Крим від 09-15.01.2002 р. у справі № 2-5/1580-2002 та
постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від
23.04.2002 р., в частині визнання недійсним рішення Кіровської
МДПІ від 13.08.2001 р. № 691-23-3/3125 про застосування до
позивача фінансових санкцій в сумі 3195 грн. за невідповідність
суми готівки в місці проведення розрахунків, не можна визнати як
такі, що відповідають вимогам чинного законодавства, і вони
підлягають скасуванню, а справа в цій частині направленню на
новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене і
в залежності від встановленого, та вимог закону, постановити
законне та обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5,111-7-111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Кіровської МДПІ № 2 Автономної Республіки Крим
задовольнити частково.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
09-15.01. 2002 р. у справі № 2-5/1580-2002 та постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від
23.04.2002 р. у справі № 2-5/1580-2002 в частині визнання
недійсним рішення Кіровської МДПІ від 13.08.2001 р.
№ 691-23-3/3125 про застосування до позивача фінансових санкцій
в сумі 3195 грн. за невідповідність суми готівки в місці
проведення розрахунків скасувати, справу в цій частині направити
на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. В решті
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
23.04.2002 р. у справі № 2-5/1580-2002 залишити без змін.
Головуючий Добролюбова Т.В.
Судді Дроботова Т.Б.
Ткаченко Н.Г.