ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
( Скасовано постановою Верховного суду України від 16.12.2003 р. ( sp02/956-2 ) (sp02/956-2) )
 
11.03.2003                          Справа N 2-1/7971-2002   
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
- головуючого судді,
суддів;
 
розглянувши  матеріали
касаційної скарги   фірми "ХХХ"
 
на постанову        Севастопольського  апеляційного господарського
                    суду від 29.10.2002 р.
 
у справі            № Х2
 
за позовом          Кримського  акціонерного товариства по туризму
                    та екскурсіях "YYY"
 
до                  фірми "ХХХ";
                    Фонду майна АР Крим
 
третя особа:        М-ська селищна рада
 
про                 визнання недійсним договору купівлі-продажу
 
за участю представників:
позивача -  присутній,
відповідача -  не з'явилися;
 
 
Рішенням господарського  суду  АР  Крим від 23.08.2002 року (суддя
А.А.А.) позов Кримського акціонерного  товариства  по  туризму  та
екскурсіях  "YYY"  до  фірми  "ХХХ"  та  Фонду  майна  АР Крим про
визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкту  незавершеного
будівництва   №   1857  від  30.06.2000  року  (далі  -  Договір),
укладеного між відповідачами, задоволено.
 
Рішення мотивоване тим,  що всупереч вимогам п. 8 Указу Президента
України  №591/99  від  28.05.1999  "Про  особливості  приватизації
об'єктів незавершеного будівництва" ( 591/99 ) (591/99)
         (далі  -  Указ)  та
ст.  8  Закону  України  "Про  особливості  приватизації  об'єктів
незавершеного будівництва"  ( 1953-14  ) (1953-14)
          відповідачами  не  було
вирішене  питання  про  відведення у встановленому законом порядку
земельної ділянки під об'єктом  незавершеного  будівництва,  що  є
підставою   визнання   договору   недійсним  відповідно  до  ст.48
Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
        .  Також відповідачами  було
порушено п.  3 Указу ( 591/99 ) (591/99)
        , оскільки рішення про приватизацію
об'єкту  незавершеного  будівництва  за   оспорюванним   договором
приймалося  без  участі  Державного  комітету України по земельним
ресурсам та його органаів на місцях.  Крім того,  згідно наявних в
матеріалах   справи   документів,   право   власності   на  об'єкт
незавершеного будівництва,  який є предметом оспорюваного договору
належить  позивачу,  а  тому  Фонду  майна АР Крим безпідставно їм
розпорядився.
 
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду  від
29.10.2002   року   (судді:  Г.Г.Г.,  Д.Д.Д.,   Е.Е.Е.)    рішення
господарського суду АР Крим від 23.08.2002 року залишено без змін.
 
Фірма "ХХХ"  у  поданій  касаційній   скарзі   просить   постанову
Севастопольського  апеляційного господарського суду від 29.10.2002
скасувати. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те,
що  судом  апеляційної  інстанції  неправильно  застосовані  норми
матеріального та процесуального права,  що призвело  до  прийняття
постанови, яка не відповідає вимогам норм діючого законодавства.
 
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення  представника
позивача, суд встановив наступне:
 
30.06.2000 року  між  Фондом  майна  АР  Крим  і фірмою "ХХХ" було
укладено договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва
-  спального  корпусу  турбази "Карабах" в с.  М-к м.  А-а (далі -
Договір)
 
Як встановлено судами першої та апеляційної  інстанції,  власником
об'єкту незавершеного будівництва,  що є предметом купівлі-продажу
за Договором  є  Кримське  акціонерне  товариство  по  туризму  та
екскурсіях "YYY",  що підтверджується матеріалами справи,  а саме:
Свідоцтвом про право власності,  виданого СМ  БТІ  від  27.10.1999
року   на   підставі  рішення  А-ської  міської  ради  №  914  від
15.10.1999;  актом прийому-передачі від  10.01.1992  року,  згідно
якого майно турбази "ZZZ" було передано в статутний фонд позивача;
висновком  постійної   комісії   Верховної   ради   АР   Крим   по
законодавству,  законності,  правопорядку  і військовим питанням №
02-08/915 від 27.03.2001 року.
 
Відповідно до ст.41 Конституції України ( 422/96-ВР  ) (422/96-ВР)
        ,  ніхто  не
може  бути  протиправно позбавлений права власності.  Згідно вимог
ст.  49 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
         володіння майном
вважається правомірним,  якщо інше не буде встановлено судом. Отже
відчуження майна згідно чинного законодавства може бути  здійснене
шляхом добровільної передачі або вилучене за рішенням суду.
 
В матеріалах  справи відсутні будь-які докази,  які б свідчили про
вилучення  об'єкту  незавершеного  будівництва,  що  є   предметом
спірного  Договору,  у  його  власника  -  Кримського акціонерного
товариства по туризму та екскурсіях "YYY" у судовому порядку,  або
добровільну його передачу відповідачеві.
 
Отже, суди  першої та апеляційної інстанцій вірно дійшли висновку,
про те,  що Фонд  майна  АР  Крим  не  мав  правових  підстав  для
проведення приватизації та відчуження майна яке йому не належало.
 
За  таких  обставин, колегія  суддів  Вищого  господарського  суду
України вважає,  що  судами  першої  та апеляційної інстанцій було
вірно застосовано норми  матеріального  та  процесуального  права,
тому підстав для скасування судових актів не вбачається.
 
На підставі викладеного,  керуючись ст.ст.  111-5 , 111-7, 111-9 -
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                            ПОСТАНОВИВ:
 
Касаційну скаргу фірми "ХХХ" залишити без  задоволення.  Постанову
Севастопольського  апеляційного господарського суду від 29.10.2002
року у справі № Х2 залишити без змін.