ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.11.2002 Справа N 2-15/6853-2002
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :
головуючого Першикова Є.В.
суддів: Савенко Г.В.,
Ходаківської І.П.
розглянула у відкритому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.
Сімферополі (надалі – ДПІ у м. Сімферополі)
на постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду
від 19.08.2002
у справі № 2-15/6853-2002
господарського Автономної Республіки Крим
суду
за позовом фірми “Віста” (надалі – Фірма)
до ДПІ у м. Сімферополі
Про визнання недійсним рішення.
В засіданні взяли участь представники
- позивача: не з’явилися;
- відповідача: не з’явилися.
Колегія суддів врахувала неявку представників сторін у судове
засідання, а також клопотання представника позивача від
20.11.2002 про відкладення розгляду справи у зв’язку з
неможливістю взяти в ньому участь через відрядження для участі в
іншому судовому засіданні в Харківському апеляційному
господарському суді.
Разом з тим, беручи до уваги суть спору, а також те, що ухвалою
від 14.10.2002 до сторін було доведено, що їх нез’явлення у
судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою
перенесення розгляду справи на інші строки, а також не
перешкоджає розгляду справи по суті, колегія суддів визнала за
можливе розглянути справи за відсутності представників сторін.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
26.06.2002 (суддя Дадинська Т.В.), позов задоволено. Визнано
недійсними розпорядження ДПІ у м. Сімферополі від 20.03.2002 №
24/23-4 та рішення ДПІ у м. Сімферополі від 28.03.2002 № 854-23-
4-24499688/3621.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 19.08.2002 (колегія суддів у складі: головуючий – Черткова
І.В., судді Голик В.С., Латиніна О.А.) вказане рішення суду
залишено без змін.
З прийнятою постановою не погоджується ДПІ у м. Сімферополі, яка
оскаржила її в порядку касації, вважаючи, що висновки попередніх
судових інстанцій суперечать положенням Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, Закону України “Про
ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий і
алкогольні напої”, а операції з продажу етилового спирту як
підакцизного товару повинні оподатковуватися податком на додану
вартість за ставкою 20% незалежно від категорії постачальника та
споживача.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, перевіривши
повноту встановлення обставин справи та правильність їх
юридичної оцінки в постанові апеляційного суду, колегія суддів
Вищого господарського суду України встановила наступне.
За підсумками документальної перевірки Фірми з питання
правильності віднесення сум податку на додану вартість (надалі –
ПДВ) до податковго зобов’язання та податкового кредиту
відповідно до декларації за листопад 2001 року ДПІ у м.
Сімферополі винесла розпорядження від 20.03.2002 № 24/23-4 про
внесення змін до визначеної платником суми ПДВ, яким заявлену
Фірмою у податковій декларації з ПДВ за листопад 2001 року суму
бюджетного відшкодування з ПДВ зменшено на 10895 грн. та
визначено суму ПДВ, яка додатково підлягає внесенню до бюджету,
в розмірі 18535 грн.
Рішенням ДПІ у м. Сімферополі від 28.03.2002 № 854-23-4-
24499688/3621 до Фірми застосовано стягнення 18536 грн. ПДВ та
4634 грн. фінансових санкцій.
Задовольняючи позовні вимоги Фірми, попередні судові інстанції
підставно виходили з того, що згідно з пп. 5.1.7 пункту 5.1 ст.
5 Закону України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від оподаткування звільняються операції з продажу лікарських
засобів та виробів медичного призначення, зареєстрованих в
Україні у встановленому законодавством порядку, в тому числі
надання послуг з такого продажу аптечними установами.
Пунктом 5.6 цієї статті передбачено, що звільнення від
оподаткування, передбачені, зокрема, пунктом 5.1 цієї ж статті,
не поширюються на операції з підакцизними товарами.
Колегія суддів бере до уваги, що спирт етиловий є специфічним
товаром, який використовується як для виготовлення підакцизних
товарів – алкогольних напоїв, так і для виготовлення
непідакцизних товарів – ліків, есенцій, оцту харчового.
Водночас колегія суддів відзначає, що відповідно до ст. 1 Закону
України “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт
етиловий та алкогольні напої” від 07.05.96 № 178/96-ВР з
наступними змінами ставки акцизного збору встановлені, зокрема,
на товари з кодами за Гармонізованою системою опису та кодування
товарів 2207 і 2208, а саме: спирт етиловий неденатурований із
вмістом спирту не менше 80 відсотків об’єму, спирт етиловий та
інші спиртні напої, денатуровані будь-якої міцності; спирт
етиловий неденатурований із вмістом спирту менше як 80 відсотків
об’єму, міцні спиртні напої, лікери та інші алкогольні напої,
складові спиртові напівфабрикати, що використовуються для
виготовлення напоїв.
Постановою Кабінету Міністрів України “Про Українську
класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності” від
31.08.98 № 1354 (з наступними змінами) з 01.07.2001 введена в
дію Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної
діяльності у редакції товарної номенклатури Митного тарифу
України, затвердженого Законом України “Про Митний тариф
України” від 05.04.2001 № 2371-ІІІ, згідно преамбули якого
Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності
базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.
Згідно розділу УІ група 30 “Фармацевтична продукція” Митного
тарифу України лікарські засоби (ліки), за винятком товарів,
включених до товарних позицій 3002, 3005 та 3006, що складаються
із змішаних або незмішаних продуктів для терапевтичного або
профілактичного застосування, у дозованому вигляді або
розфасовані для роздрібної торгівлі, мають код 3004.
Апеляційна інстанція на підставі ст. 9 Закону України від
04.04.96 № 123/96-ВР “Про лікарські засоби” та положень
постанови Кабінету Міністрів України від 13.09.2001 № 1422 “Про
затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації)
лікарського засобу і розмірів збору за державну реєстрацію
(перереєстрацію) лікарського засобу” обгрунтовано визначила, що
реєстраційне посвідчення є документом, котрий підтверджує факт
реєстрації лікарського засобу і дозвіл на його медичне
застосування в Україні.
Наказом Міністерством охорони здоров’я України від 22.02.2001 №
70 “Спирт етиловий 96%” зареєстрований в Україні (з внесенням до
Державного реєстру лікарських засобів) як лікарський засіб у
формі розчину 96% по 50 мл, 100 мл у флаконах, по 20 л у бутлях,
що також підтверджується наявною у справі і прийнятою
попередніми судовими інстанціями як належний доказ копією
реєстраційного посвідчення № Р.02.01/02783 від 22.02.2001,
виданого Міністерством охорони здоров’я України.
Крім того колегія суддів і прийнятий попередніми судовими
інстанціями як належний доказ висновок експерта Управління
декларування та кодування товарів Торгово-промислової палати
Криму від 15.02.2002, згідно з яким лікарський засіб “Спирт
етиловий 96%” (реєстраційне посвідчення МОЗ України №
Р.02.01/02783 від 22.01.2001), відповідає такому коду і опису:
3004.901.900 – лікарські засоби (ліки) (за винятком товарів,
включених до товарних позицій 3002, 3005 або 3006), що
складаються із змішаних або незмішаних продуктів для
терапевтичного або профілактичного застосування, у дозованому
вигляді або розфасовані для роздрібної торгівлі: інші,
розфасовані до роздрібної торгівлі.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд прийшов до правомірного
висновку, що реалізований позивачем лікарський засіб – спирт
етиловий 96% не є підакцизним товаром, у зв’язку з чим позивач
відповідно до підпункту 5.1.7 пункту 5.6 ст. 5 Закону України
“Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
обгрунтовано не
включив вартість операцій з його продажу до бази оподаткування.
Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, колегія
суддів не вбачає підстав для скасування постанови
Севастопольського апеляційного господарського суду.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
19.08.2002 у справі господарського суду Автономної Республіки
Крим № 2-15/6853-2002 залишити без змін, а касаційну скаргу ДПІ
у м. Сімферополі – без задоволення.
Головуючий Є.Першиков
судді: Г.Савенко
І.Ходаківська